Ухвала суду № 72666722, 27.02.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 668/13093/15-к Головуючий в І інстанції: Смирнов Г. С.

Номер провадження: 11-кп/791/64/18 Доповідач: Калініна О. В.

Категорія: ч. 1 ст. 125 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді: Калініної О.В.

суддів: Коломієць Н.О.

ОСОБА_1

при секретарі: Темнюк Т.А.

за участі прокурора: Безушко Т.А.

обвинуваченої: ОСОБА_2

потерпілої : ОСОБА_3

адвокатів : ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальне провадження за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_6, яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2, та першого заступника прокурора Херсонської області Циганка С.В. зі змінами на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 22 вересня 2017 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 22 вересня 2017 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

З ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди стягнуто 3817 грн., моральної шкоди – 5000 грн, витрати на залучення у справі захисника 2860 грн, а всього 11617 грн.

Цим вироком ОСОБА_2 визнано винуватою у тому, що вона 07 серпня 2015 року близько 08.50-09.05 год., знаходячись у дворі будинку №6-а по пров. Пугачова в м. Херсоні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, в ході раптово виниклого конфлікту, умисно нанесла ОСОБА_3 один удар кулаком правої руки в область лівої руки та один удар долонею правої руки в область обличчя зліва, в результаті чого, згідно висновку експерта № 992 від 28.09.2015, спричинила ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді крововиливу обличчя, лівого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2, просить вирок скасувати, ухвалити виправдовувальний вирок, яким визнати ОСОБА_2 невинуватою. Цивільний позов залишити без задоволення.

Захисник зазначає, що вирок суду грунтується на доказах, отриманих незаконним шляхом та на припущеннях.

Показання потерпілої щодо обставин отримання нею травми є суперечливими, та не узгоджуються з іншими доказами. Суд не перевірив показання потерпілої та свідків з точки зору їх достовірності .

Суд поверхнево вивчив висновки експерта, які містять відомості про час отримання потерпілою тілесних ушкоджень , які суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті та встановленим судом обставинам.

Адвокат вважає, що надані стороною обвинувачення докази не доводять винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їй правопорушень, а тому вона має бути виправдана.

Вказує захисник і на те, що суд не обгрунтував свої висновки при вирішенні цивільного позову, та не дав оцінку наданим потерпілою доказам.

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Херсонської області , посилаючись на незаконність вироку через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок в частині призначеного покарання скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ст.49 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності.

В решті вирок залишити без змін.

Апелянт посилається на те, що суд, вірно встановив підстави для застосування положень ст.49 КК України, проте ухвалюючи обвинувальний вирок суд неправильно вказав про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, тоді як суд мав звільнити обвинувачену від призначеного покарання.

У змінах до апеляційної скарги перший заступник прокурору Херсонської області просить вирок скасувати з підстав істотного поушення вимог криімнального процесуаульного закону, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Апелянт зазначає, що повністю підтримує вимоги викладені в апеляційній скарзі , проте вважає за необхідне змінити в частині необхідності ухвалення нового вироку, оскільки вирок суду не відповідає вимогам ст 374 КПК України, суд належним чином не мотивував свої висновки щодо оцінки доказів , а лише перелічив їх та коротко виклав їх зміст, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Крім того у матеріалах провадження відсутній технічний запис судового засідання за 22.08.2017 року, що слід визнати безумовною підставою для скасування вироку і призначення нового розгляду.

Апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_2 ухвалою судді від 24.01.2018 року була повернута апелянту , оскільки не було випралено недоліки апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який пітримав вимоги апеляційної скарги прокурора зі змінами, доводи обвинуваченої та її захисника, які підтримали подану адвокатом ОСОБА_6 скаргу, пояснення потерпілої та адвоката ОСОБА_5, які просили залишити вирок суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Як видно із вироку, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України грунтується на доказах, які безпосередньо досліджені судом та оцінені з точки зору належності, допустимості та достатності.

Суд поклав в основу вироку показання потерпілої ОСОБА_3, яка в суді підтвердила , що 07.08.2015 року саме ОСОБА_2 близько 09 год завдала їй ударів руками , внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодженя.

Показання потерпілої узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9П, які були очевидцями події, та підтвердили факт задання ударів потерпілй ОСОБА_2 07 серпня 2015 року близько 08 год. 45.

Відповідно до висновку експерта №992 від 12.09.2015 та № 219/992 від 25.09.2015 року у ОСОБА_3 виявлено крововиливи обличчя, лівого передпліччя, пошкодження заднього рогу медиального меніску правого колінного суглобу утворилися від не менш трьох травматичних дій тупих предметів, не виключено 07.08.2015 року. Крововиливи обличчя, лівого передпліччя відносяться до легких тілесних ушкоджень

Посилання адвоката ОСОБА_6 Л О.М. на те, що висновок експерта суперечить іншим доказам у провадженні є неприйнятними, оскільки відомості , викладені у описовій частині висновку експерта щодо дати та часу події занесені із постанови слідчого, так як вони були встановлені на час призначення експертизи, і не доводять невинуватість обвинуваченої з огляду на те, що органом досудового розслідування за результатами проведення слідчих дій та судом за результатами оцінки наданих сторонами доказів , встановлено, що ОСОБА_2 завдала потерпілій тілесні ушкодження 07.08.2015 року близько 08.50 год.

Із заяви , поданої ОСОБА_3, зареєстрованої у КП «Центр» 10.08.2015 року, на ім’я начальника КП «Центр», видно, що ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомили керівнику про протиправні дії ОСОБА_2 вранці 07 серпня 2015 року (а.п. 90)

Зазначені докази суд підставно визнав належними та допустимим і у своїй сукупності вони доводять , що саме обвинувачена завдала тілесні ушкодження потерпілій

В ході судового розгляду судом було дотримано вимоги закону щодо забезпечення змагальності сторін і надав рівні можливості сторонам подати свої докази та доводити перед судом їх переконливість.

Судом були допитані свідки сторони захисту ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, свідчення яких не спростовують висновку суду та не доводять невинуватість обвинуваченої.

Доводи обвинуваченої на свій захист були перевірені судом, за результатами судового розгляду твердження обвинуваченої про непричетність до скоєння злочину були спростовані.

Факт перебування обвинуваченої 07.08.2015 року о 09.36 год. у приміщенні ПАТ КБ «Приватбанк», на що посилається обвинувачена, не можна визнати доказом, який доводить неможливість вчинення нею злочину 07.08.2015 року близько 08.50 год.

Суд навів у вироку мотиви , з яких він приймає до уваги одні докази та відкидає інші, дав оцінку доказам з точки зору їх допустимості, зазначив підстави, з яких він визнав недопустимим докази , отримані за результатами проведення слідчого експерименту і предявлення для впізнання.

Твердження апеляційної скарги заступника прокурора Херсонської області про те, що вирок суду не відповідає вимогам ст. 374 КПК України , що тягне за собою, за твердженням апелянта, скасування вироку і призначення нового розгляду є голослівними .

Із витребуваної із суду першої інстанції архівної копії технічного запису судового засідання видно, що судове засідання 22.08.2017 року фіксувалося судом , а тому не є прийнятними посилання прокурора на порушення судом вимог ст. 107 КПК України щодо фіксування процесу технічними засобами.

Твердження апеляційної скарги захисника про неналежність доказів, які покладені в основу вироку, є безпідставними, так само як і твердження про неповноту судового розгляду і такі доводи не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Суд дослідив всі надані сторонами провадження докази, наявність будь-яких перешкод у поданні сторонами доказів не встановлено.

Клопотання, викладене в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_6 про повторне дослідження доказів , колегією суддів залишене без задоволення, оскільки захисником не обгрунтовано процесуальні підстави для повторного встановлення обставин провадження судом апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 404 КПК України .

Клопотання про витребування судом додаткових доказів на стадії апеляційного розгляду залишено без задоволення, так як сторона захисту не обгрунтувала неможливості надання цього доказу на стадії відкриття матеріалів закінчення досудового розслідування та в ході розгляду суду в першій інстанції .

Вбачається, що при призначенні ОСОБА_2 покарання суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та їх наслідки, особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставин, що обтяжують чи пом’якшують покарання, суд не встановив

Суд вірно призначив покарання за ч 1 ст. 125 КК України, разом із тим суд неправильно застосував положення ст. 49 КК України, звільнивши обвинувачену від кримінальної відповідальності , на чому слушно наголошує прокурор.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку вирок суду в цій частині належить змінити та вважати ОСОБА_2 звільненою від призначеного судом покарання на підставі ст. 49, ч 5 ст. 74 КК України у зв’язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Підстав, визначених ст. 420 КПК України для ухвалення в цій частині нового вироку колегія суддів не вбачає.

Слушними судова колегія визнає посилання адвоката ОСОБА_6 на неправильне вирішення судом цивільного позову. Суд не навів підстав для задоволення цивільного позову, не перевірив наявність причинно наслідкового зв’язку між витратами, які понесені потерпілою та заявлені до відшкодування та тілесними ушкодженнями, які були отримані нею в результаті злочину, та необхідністю у звязку з цим проведеного лікування, не навів з чого суд виходив визначаючи розмір моральної шкоди, не зазначив розрахунку витрат на правову допомогу.

За таких обставин вирок суду в цій частині не можна визнати обгрунтованим, а тому в частині цивільного позову вирок належить скасувати із призначенням нового розгляду цивільного позову у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали безумовною підставою для скасування вироку в цілому не встановлено.

Враховуючи викладене, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 376 ч 2, ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2, задовольнити частково.

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Херсонської області Циганка С. зі змінами задовольнити частково.

Вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 22 вересня 2017 року відносно ОСОБА_2 змінити.

Вважати ОСОБА_2 звільненою від призначеного за цим вироком судом покарання на підставі ст 49 КК України у зв’язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Цей же вирок в частині вирішення цивільного позову скасувати .

Призначити новий розгляд цивільного позову ОСОБА_3 в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

В решті зазначений вирок щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом трьох місяців може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду.

Судді: (три підписи)

О.В. ОСОБА_13 ОСОБА_14ОСОБА_1

Копія вірна, ухвала набирає законної сили 27.02.2018 року

Суддя: О.В. Калініна