Постанова № 72666125, 06.03.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року

м.Суми

Справа №592/6770/17

Номер провадження 22-ц/788/293/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

та сторони: відповідача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 грудня 2017 року в складі судді Бичкова І. Г., ухваленого у м. Суми,

в с т а н о в и в:

Статтею 351 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 грудня 2017 року у задоволенні позову Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради відмовлено.

Вказане рішення суду Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, зазначає, що позивачем були зроблені запити для отримання відомостей про склад зареєстрованих осіб у житловому будинку, де мешкає відповідач, проте, інформація від департаменту інфраструктури міста не була своєчасно надана, тому субсидію було призначено з розрахунку на двох осіб, зареєстрованих у тому житловому будинку, виходячи з відомостей, які вказав заявник у декларації, за що він має нести персональну відповідальність, хоча надана ним інформація впливає на право призначення субсидії. Після закінчення строку отримання відповідачем субсидії Департамент сформував запит про надання інформації щодо кількості зареєстрованих осіб у жилому приміщенні відповідача і з'ясував, що там зареєстровано 4 особи, а нарахування вартості комунальних послуг проводиться на два розподілені особові рахунки. Отже, позивач вважає, що внаслідок того, що відповідач свідомо подав документи з недостовірними відомостями про майно та доходи, зареєстрованих у його будинку осіб, тому з нього необхідно стягнути суму надміру нарахованої та виплаченої субсидії.

У свою чергу, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, при цьому, вказавши, що проживає разом з дружиною у будинку АДРЕСА_1. При призначенні йому субсидії на оплату комунальних послуг позивач врахував обставини того, що його сім'я займає у житловому будинку тільки 47,4 кв.м. площі, тобто, 1/3 його частину. В той же час, як уточнив відповідач, оплата за комунальні послуги кожним із співвласників будинку здійснюється за окремими особовими рахунками, тому він вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та займає разом з дружиною ОСОБА_2 33/100 частин вказаного будинку, що становить 47,4 кв.м. Іншими співвласниками житла є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які займають у цьому ж будинку площу 46,4 кв.м. та 88,4 кв.м., відповідно, що підтверджується планом будинку, експлікацією до плану, довідкою про склад сім'ї від Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» (а.с. 32, 33, 44).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що відповідачу на підставі його заяви від 09 листопада 2015 року було призначено житлову субсидію, а після закінчення строку отримання субсидії було з'ясовано, що ОСОБА_1 надав Департаменту недостовірні відомості про доходи, зокрема, вказав про двох осіб, як зареєстрованих у його житловому приміщенні, замість фактично зареєстрованих чотирьох осіб. Тому, посилаючись на свідоме подання відповідачем документів з недостовірними відомостями, Департамент просив суд стягнути з нього суму надміру виплачених йому коштів житлової субсидії у розмірі 6154,51 грн. (а.с. 2 - 4).

Заперечуючи проти позову, відповідач не погодився з твердженням позивача про те, що подані ним відомості не відповідали дійсності, при цьому, зазначивши, що субсидія йому призначалась на оплату житлово - комунальних послуг, що надаються на його частину будинку, в якій він проживає разом з дружиною. При цьому, ОСОБА_1 уточнив, що вказані ним у заяві та декларації дані стосуються членів його сім'ї і відносяться до його частки житлового будинку площею 47,4 кв.м. Також відповідач послався на те, що на весь житловий будинок, в якому мешкають три окремі сім'ї, існує одна будинкова книга, так як, співвласникам не виділені в натурі належні їм частки у праві спільної власності, проте, кожний співвласник має окремий вхід у житлове приміщення та свій особовий рахунок для оплати житлово - комунальних послуг, у зв'язку з чим серед осіб, які зареєстровані у будинку, він вказав окремо себе та дружину, як одну сім'ю (а.с. 30 - 31, 42 - 43).

Перевіряючи доводи сторін, судом встановлено, що рішеннями Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради ОСОБА_1, на підставі його особистої заяви, було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово- комунальних послуг з листопада 2015 року по жовтень 2016 року, включно, та щомісячно (а.с. 5 - 14).

При цьому, позивач надав до Управління соціального захисту населення Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, у п. 3 якої зазначено, що у житловому будинку, де мешкає відповідач, зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Загальна та опалювальна площа житлового будинку вказана у розмірі 47,4 кв.м. (а.с. 6).

З довідок про склад сім'ї, вбачається, що по АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_3, як власник 2/3 частини будинку, та її чоловік ОСОБА_5, а також ОСОБА_1, як власник 33/100 частини будинку, та його дружина ОСОБА_3 (а.с. 19, 44).

Розпорядженням Департаменту соціального захисту населення відповідача ОСОБА_1 зобов'язано повернути суму субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок подання ним документів з недостовірними відомостями за період з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року (а.с. 20).

Згідно інформації, наданої ТОВ «Сумигаз Збут», ОСОБА_1 є споживачем природного газу, має окремий особовий рахунок, фактичне використання наданих йому послуг з газопостачання обліковується лічильником, також йому нараховується субсидія (а.с. 22 - 23).

Враховуючи проведений ТОВ «Сумигаз Збут» перерахунок, Департамент відповідно до свого розпорядження зобов'язав відповідача повернути переплачену суму субсидії у розмірі 6154,51 грн. (а.с. 20 - 24).

В добровільному порядку ОСОБА_1 кошти не повернув.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення надміру виплачених коштів житлової субсидії, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх повернення, зазначаючи, що спірні кошти перераховувались на оплату житлово - комунальних послуг, зокрема, з газопостачання, на відокремлену частину будинку відповідача. Подача газу в частину будинку відповідача обліковувалась відповідним лічильником, а нарахування коштів за надані послуги здійснювалось на окремий особовий рахунок споживача. В той же час, наявність однієї будинкової книги на весь житловий будинок, що складається з трьох самостійних квартир, як вказав суд, не свідчить, що всі зареєстровані в ньому особи є членами однієї сім'ї, і що їм за одним рахунком має нараховуватись плата за комунальні послуги.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року N 848 затверджено Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, яке визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату, користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Згідно з п.п. 1, 7 вказаного Положення, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла. Субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. Якщо особи, зареєстровані у житловому приміщенні (будинку), сплачують за житлово-комунальні послуги на розділені особові рахунки, субсидія може призначатися окремо за розділеними особовими рахунками, виходячи з кількості зареєстрованих осіб, які сплачують за послуги на такі рахунки, на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської і районної ради або утвореної ними комісії та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Пунктом 13 Положення визначено порядок надання субсидії. Зокрема, для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання):

заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами;

довідки про доходи - у випадках, передбачених абзацом третім пункту 12 цього Положення, а також у разі зазначення у декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням;

договір найму (оренди) житла (за наявності).

Забороняється вимагати від громадян документи, що не передбачені цим Положенням.

Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

Для нарахування субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п'ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про: склад зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб - житлово-експлуатаційними організаціями або іншими органами, що визначені місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; у сільській місцевості - сільськими (селищними) радами; органами самоорганізації населення. У разі неподання на запит структурному підрозділу з питань соціального захисту населення у встановлені терміни відомостей про склад зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб для призначення субсидії використовуються дані, зазначені у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за її призначенням.

У разі, коли кількість осіб, зазначених у відомостях про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, відрізняється від кількості осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, для призначення субсидії використовуються дані, зазначені у відомостях про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб. У разі відсутності відомостей про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб субсидія призначається на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її створення) ради або утвореної ними комісії та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства виходячи з кількості осіб, зазначених у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. На підставі такого рішення підприємства-виробники (виконавці) житлово-комунальних послуг нараховують плату за послуги виходячи з кількості осіб, яким призначено субсидію.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 15 календарних днів від ДФС, Державтоінспекції, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, вищих навчальних закладів, фондів соціального страхування інформацію, необхідну для призначення субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням субсидій.

Рішення про призначення (непризначення) субсидії приймається протягом десяти днів після подання заяви та отримання відомостей, визначених абзацами восьмим - дванадцятим цього пункту.

Відповідно до п. 20 вищевказаного Положення надання раніше призначеної субсидії припиняється якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи (не зазначив один із видів доходів) та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення.

За нормами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню, зокрема, безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; а також інше майно, якщо це встановлено законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З огляду на викладене, як вважає колегія суддів, Департамент соціального захисту населення не довів обставин того, що відповідач свідомо подав недостовірні дані, які вплинули на встановлення того факту, що він має право на субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг, і що внаслідок цього йому була надміру перерахована сума субсидії, тому спірні кошти не можна вважати безпідставно набутим майном у розумінні ст. 1212 ЦК України.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що звертаючись до Управління соціального захисту населення, відповідач вказав відомості, що стосуються лише належної йому на праві власності частини житлового будинку площею 47,4 кв.м., де проживають та зареєстровані він та дружина ОСОБА_2, на підставі чого йому і була надана субсидія на житлово - комунальні послуги, у тому числі, і на оплату природного газу на опалювальний період. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що субсидія призначалась відповідачу за його особовим рахунком, виходячи з фактично займаної ним та членом його сім'ї площі, що відповідає його частці у праві власності на будинок, та співпадає з об'ємом використаного ним природного газу.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач звертався до департаменту інфраструктури міста з відповідним запитом для отримання відомостей про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщені відповідача, проте, так і не отримав запитувану інформацію на період призначення відповідачу субсидії, не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки позивач не довів, що підстави для надання відповідачу субсидії були відсутні.

Посилання в апеляційній скарзі на факт недотримання порядку призначення субсидії відповідачу, визначеного п. 7 вказаного вище Положення, не можуть бути підставою для стягнення з ОСОБА_1 спірних коштів, оскільки позивачем не доведено належними і допустимими доказами обставин того, що відповідач свідомо надав недостовірні дані про доходи та майновий стан свої та члена сім'ї, що вплинуло на встановлення йому права на субсидію, внаслідок чого сума субсидії, як надміру нарахована, має бути повернута.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до вимог 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи і дав їм належну оцінку, тому оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, так як відповідає нормам матеріального і процесуального права, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п. 1; 375; 381; 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради залишити без задоволення, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 грудня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя - доповідач)

Судді: С.С. Ткачук

О.І. Собина