Рішення № 72665935, 01.03.2018, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1614/17

Номер провадження 2/585/34/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді В.О. Шульги, при секретарі М.В. Шунько, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, Роменська міська рада, КП «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації» про зобов'язання усунути перешкод у користуванні власністю, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, треті особи УДАБІ у Сумській обл., Роменська міськрада, КП «Роменське МРБТІ», і просить зобов’язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 усунути перешкоди у користуванні горищем будинку № 9 по вулиці Лермонтова міста Ромни Сумської області через влаштування входу на горище шляхом розширення віконного створу в фронтоні прибудови до житлового будинку ОСОБА_2 та гаража ОСОБА_1 та демонтажу (знесення) перегородки-стіни на горищі, яка фактично розділяє горище на дві частини. Після уточнення позовних вимог позивач просить: 1. Зобов?язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, усунути перешкоди у користуванні горищем будинку № 9 по вул. Лермонтова міста Ромни Сумської обл., згідно з варіантом № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1012 від 15.09.2017 року шляхом влаштування входу на горище над квартирою № 1 будинку № 9 (власник ОСОБА_1А.) в шиферному покритті та влаштування приставних сходів для підйому на горище, через покрівлю через покрівлю прибудови літ. «а», та змонтувати каркас із покриттям. 2. Демонтувати перегородку, яка розділяє горище на дві частини будинку № 9 по вул. Лермонтова міста Ромни Сумської обл. 3.Стягнути з ОСОБА_3 понесені позивачем документально підтверджені судові витрати в розмірі 640 грн. В обґрунтування позову вказано, що житловий будинок з господарськими будівлями по вул. Лермонтова, 9 м.Ромни зареєстрований на наступними власниками : ОСОБА_2- 21/50 частини на підставі Договору купівлі-продажу від 20.02.1988 року та їй, ОСОБА_1 – 29/50 частин на підставі Договору купівлі-продажу від 13.05.1976 року. Нерухоме майно складається з наступних будівель і споруд: житловий будинок дерев’яний, обкладений цеглою літ. «А», загальною площею 164 кв.м., жилою площею 100 кв.м. (тому числі узаконена самочинно побудована житлова прибудова літ. «А1»загальною площею 44,9 кв.м., жилою площею 21 кв.м., та самочинно прибудовані сіни літ. «а3» площею 6 кв.м., гараж цегляний літ. «Д», гараж металевий літ. «Ж», погріб цегляний літ. «п/г» під літ. «А1», погріб цегляний літ. «п/г1», сарай літ. «З» - самочинно збудований і потім узаконений, вбиральня цегляна літ. «У», огорожа дощана літ. «№». Рішенням Роменського міськрайсуду від 30 січня 2017 року, по справі № 585/5038/16-ц (провадження 2/585/181/17) визнано за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудовану житлову прибудову літ. «А1», прибудову літ. «а3», сарай літ. «З», що розташовані за адресою м. Ромни Вул. Лермонотова, 9, на земельній ділянці з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 5910700000:05:048:0111 і належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЗ № 363934 від 07.07.2010. Під час проведення будівельних робіт ОСОБА_2 з 2001 по 2008, останнім було самовільно загороджено доступ до горища, оскільки ним було закладено вхід (вихід). При цьому зробивши лише вхід та вихід на горище лише з власної квартири (з середини будинку, в якій він фактично проживає). Разом з тим ОСОБА_2В, самовільно розділено горище на 2 частини шляхом встановлення перегородки. Вважає, що її право власності на нерухоме майно – горище є порушеним зі сторони відповідача шляхом вчинення перешкод - закриття доступу до горища та розділення його на 2 частини. Оскільки вона позбавлена права користування та розпорядження нерухомим майном на власний розсуд, тому змушена звернутися до суду. Вона неодноразово зверталася в УДАБІ у Сумській обл. та до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном. Надання позивачу можливості цілодобового доступу до приміщень горища, вхід на який розташований в частині будинку відповідача, в тому числі в нічний час, по факту є наданням пріоритетного права особі щодо користування цим горищем, при тому що попередньої домовленості про порядок користування взагалі не було.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав і просив задоволити, підтвердив обставини вказані в позовній заяві. Суду пояснив, що відповідач самочинно позбавив позивача права користуватися горищем будинку, тоді як вона має на це право і повинна мати доступ на горище, хоча б для проведення робіт з належного утримання покрівлі та стелі. Для влаштування входу на горище вони обрали третій варіант експертизи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала і просила задоволити. Суду пояснила, що вона не відмовлялася облаштовувати вхід на горище.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав. Підтримав письмові заперечення та позицію висловлену його представником.

В письмових запереченнях проти позову відповідач ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач не надала належних до допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені в позовній заяві, та порушила строк позовної давності. Також вказує, що у 2007 році, коли він будував прибудову до житлового будинку постало питання облаштування входу на горище для житлового будинку, який знаходиться у спільній частковій власності за № 9 по вул. Лермонтова в м.Ромни. ОСОБА_1 була категорично проти розширення віконного створу в фронтоні прибудови до житлового будинку ОСОБА_2 та гаража ОСОБА_1, мотивуючи тим, що ніхто не може ходити по її гаражу, а тому сама вказала на те, щоб він облаштовував лазню зі свого будинку. Даний факт можуть підтвердити свідки, які проводили будівельні роботи – ОСОБА_5 та ОСОБА_6П… Оскільки при усній домовленості, що кожен зробить собі окремий вхід на горище він умовно поділив чердачне приміщення, збудувавши стіну із цегли, не зачіпаючи половину ОСОБА_1 З дня придбання ним другої частини будинку ОСОБА_1 жодного разу не проводила ремонтних робіт горища з метою утримання чи поліпшення експлуатаційних показників елементів будинку на його пропозиції відмовлялася. Будинок побудований ще в довоєнний час, а тому потребує належного утримання, тому доцільніше буде облаштувати вхід на горище, стороні позивача і з середини їх частини будинку. Оскільки реконструкція входу на горище була здійснена ще в 2007 році, і позивач знала про цей факт та сама наполягала на його виконанні, вважає, що ОСОБА_1 втратила право звернення до суду в зв’язку з пропущенням строку позовної давності. Тому просить застосувати строк позовної давності.

У відзиві на заяву про збільшення позовних вимог відповідач ОСОБА_2 вказує, що за заявою попереднього власника було поділено будинок на частки, а тому горище, що знаходиться над частиною будинку ОСОБА_1 має облаштовуватися виключно власником. З вимогою про знесення перегородки не погоджується також тому, що на його половині знаходяться належні йому речі. Стеля над його частиною будинку ще не повністю полагоджена, а тому ходити там не тільки шкідливо але й небезпечно. А також, оскільки рішенням Роменського міськрайсуду було постановлено рішення про визнання права власності на прибудову до будинку, ОСОБА_1 не має права знаходитися на його половині. В зв’язку з тим, що інвентаризаційна справа долучена до огляду в судовому засіданні, процес введення в експлуатацію та реєстрацію права власності призупинився. Після оформлення ним вищевказаних документів на будинок він має на меті виділити в натурі частку із спільного користування, а тому винесення рішення в частині демонтування перегородки, буде нікчемним та порушуватиме його права. Оскільки позивач добровільно погодилася на облаштування входу зі своєї сторони, перегородка, яка розділяє горище на дві частини не порушує меж та пожежних норм, вважає за необхідне позовну заяву залишити без задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_7 в судовому засідання позовні вимоги не визнала і просила відмовити в їх задоволенні. Підтримала позицію викладену в письмових запереченнях і відзиві та наведені обґрунтування.

Третя особа - УДАБІ у Сумській обл. явку представника в судове засідання не забезпечило, в письмовому клопотанні просить справу розглянути без їх участі.

Третя особа - Роменська міськрада, явку представника в судове засідання не забезпечила. В письмовому клопотанні представник просить справу розглянути за відсутності представника, також вказує що при розгляді справи покладається на розсуд суду.

Третя особа - КП «Роменське МРБТІ»,явку представника в судове засідання не забезпечило, в інформації на адресу суду просило справу розглянути без участі представника БТІ, у вирішенні спірного питання покладається на розсуд суду.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснив що за зверненням позивача у вересні 2016 року ним проводилася позапланова перевірка об’єкту будівництва у ОСОБА_2 Перевірка проводилася щодо законності проведення будівельних робіт і будівництва прибудови, було з’ясовано самочинність цих робіт, тому що ОСОБА_2 брав дозвіл на будівництво на літню кухню, а збудовано було інше приміщення, яке не мало окремого входу. Крім цього, за даним КП «МРБТІ» ця будівля рахувалася жилою. ОСОБА_2В був притягнутий до адміністративної відповідальності. Потім ОСОБА_2 узаконив своє право власності. Горище він тоді не обстежував, але знає що у ОСОБА_2 обладнаний окремий вхід на горище. Будівництво прибудови було виконано десь у 2008 році. Для ОСОБА_1 теж потрібен вхід на горище. Зі слів йому відомо, що до початку робіть був вхід на горище, цієї обставини ніхто не заперечував. Проектної документації у ОСОБА_2 не було, був будівельний паспорт. Вхід на горище мабуть був з боку фронтону. На його думку вхід на горище має бути, оскільки будівлю необхідно обслуговувати. Наявність входу, скоріш за все, передбачена протипожежними ДБН 2000 року. В зверненні мова про горище конкретно не йшла, там просто була інформація про те, що у зв’язку з будівництвом прибудови їй перекрито вхід на горище. Перегородка на горищі може бути. В ході перевірки він спілкувався з ОСОБА_1 та її чоловіком. Перевірку він проводив з участю представника відділу архітектури виконкому ОСОБА_9

Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснив, що ОСОБА_1 він бачив тоді, коли проводив будівельні роботи у ОСОБА_2 Там були проблеми з коридором, не давали більше доробить, приходили навіть з міліції. Вони не давали робити фронтон з вулиці де гараж і вони робили фронтон з середини, бо поблизу був гараж іншого господаря. Це було років 8 тому. Не давала будувати сусідка. Вона говорила, що над гаражем нічого не робити і не лазити по гаражу. Чи казала вона, щоб робили вхід на горище з середини будинку він не пам’ятає, якась розмова здається була. Він там робив роботи з самого початку, вони розбирали стару покрівлю. Чи був тоді як розбирали будівлю вхід на горище, він не пам’ятає. Вони тоді знімали весь дах над частиною будинку ОСОБА_2 Коли розбирали там був дерев’яний фронтон, а чи був там вхід в горище, він не пам’ятає. Лаз на горище вони не робили. Будматеріали як заносили на горище, перегородки на горищі здається не було, точно не пам’ятає. Вони ніякої перегородки там не робили. Працювали вони не офіційно, по домовленості з ОСОБА_2

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснив, що він допомагав проводити будівельні роботи у ОСОБА_2, він займався прибиранням. Знає, що там був якийсь скандал. Його туди на роботу позвав каменщик і гроші йому платив ОСОБА_2 В якому році це було він не знає, може років 10 тому. Про горище йому нічого не відомо. ОСОБА_2 лаявся з сусідом. Коли починали будівництво вхід на горище був з боку будівлі, двері були у фронтоні і була драбина.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 з 31 травня 1976 року, що підтверджено паспортом позивача.

Згідно договору купівлі-продажу, від 13 травня 1976 року, 29/50 частин будинку № 9 по вул. Лермонтова в м.Ромни належить ОСОБА_1

З листа УДАБІ у Сумській обл., який датовано 9 грудня 2015 року, на адресу ОСОБА_1, вбачається, що прибудова до житлового будинку ОСОБА_2 на земельній ділянці за вказаною адресою розміщена таким чином, що влаштування входу на горище можливе тільки шляхом розширення віконного отвору в фронтоні прибудови до житлового будинку ОСОБА_2 з боку гаража ОСОБА_1 Зі слів ОСОБА_2 виконання будівельних робіт він брав на себе. На цю пропозицію ви відмовилися. З архітектурної точки зору іншого місця для розроблення входу ззовні на горище немає.

Факт проведення самовільного будівництва ОСОБА_2 житлової прибудови підтверджений приписом № 540 УДАБІ у Сумській обл. від 21 вересня 2016 року на адресу ОСОБА_2, технічним паспортом на будинок в м.Ромни вул. Лермонтова, 9 та постановою № 236 у справі про адміністративне правопорушення, що складена 28 вересня 2016 року відносно ОСОБА_2 за самовільне будівництво.

Рішенням Роменського міськрайсуду від 30 січня 2017 року у справі № 585/5038/16-ц провадження № 2/585/181/17, за позовом ОСОБА_2 до Роменської міськради, УДАБІ у Сумській обл., третя особа - ОСОБА_1, про визнання права власності, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудовану житлову прибудову літ. «А1», прибудову літ. «а3», сарай літ. «З», розташовані за адресою АДРЕСА_1, на земельній ділянці з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 5910700000:05:048:0111 і належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЗ № 363934 від 07.07.2010. При цьому, в описово-мотивувальній частині рішення суди виклав позицію третьої особи – ОСОБА_1 наступним чином: «позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що побудувавши прибудову ОСОБА_2 загородив їй доступ до її чердака, оскільки заклав лаз».

Згідно висновку № 1012 судової будівельно-технічної експертизи, який складено 15 вересня 2017 року, варіант № 3: Для проходу в горище приміщення над квартирою № 1 (власник ОСОБА_1А.) можливо в шиферному покритті влаштувати вхід на горище. На дах можливо підійматися по приставних сходах через покрівлю прибудови літ. «а». Для обладнання входу необхідно зняти кілька аркушів шиферу й змонтувати каркас із покриттям. Дану роботу може виконати кваліфікований тесляр без проекту. В резолютивній частині висновку вказано, що у горищне приміщення, розташоване над квартирою № 1 (власник ОСОБА_1А.), доступу немає. Визначити технічний стан конструктивних елементів (чи потребує приміщення поточного ремонту) не представляється можливим. Перегородка, влаштована на границі розділу квартир не порушує пожарні норми. Визначення порушень санітарних, екологічних та інших норм і правил не в компетенції експерта-будівельника. Для облаштування входу (лазні) до нежитлового приміщення (горища) розташованого над квартирою № 1 (власник ОСОБА_1А.) експерт пропонує на розгляд суду три варіанти. Усі варіанти влаштування входу на горище будівлі за адресою м. Ромни вул. Лермонтова, будинок № 9, запропоновані в дослідженні із другого питання, технічно можливі.

Наведені обставини свідчать, що між сторонами виник спір з приводу здійснення права користування власністю.

При вирішенні спору суд виходить, з положень ЦК України.

Стаття 13 ЦК України передбачає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно ч.1, ч. 7 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частинами 1 та 2 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 386 Цивільного кодексу України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 33. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р №5 «Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав», застосовуючи положення ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов’язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов’язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов’язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

ОСОБА_7 таких обставин, вислухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд вважає позов обґрунтованим і приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення.

Таке переконання суду склалося тому, що позивачем доведено що вона є власником 29/50 частин будинку № 9 по вул. Лермонтова в м.Ромни. Також в судовому засіданні знайшли підтвердження ті обставини, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2, до здійснення відповідачем прибудови, мали один загальний вхід на горище, яким користувалися як позивач, так і відповідач. Під час проведення відповідачем ОСОБА_2 будівництва прибудови, відповідач зруйнував існуючий вхід на горище і не обладнав іншого, яким би могли користуватися як він так і ОСОБА_1 Крім цього, відповідач ОСОБА_2 обладнав на горищі перегородку, якою в поділив горище на частки. Станом на день розгляду справи ОСОБА_1 не має вільного доступу на горище. Вказані обставини в судовому засіданні підтверджені належними і допустимими доказами і не заперечуються відповідачем.

Стосовно варіантів обладнання окремого входу на горище, то суд вважає обраний позивачем варіант таким, що найбільш відповідає інтересам сторін, так як при такому варіанті будуть дотримані права як позивача так і відповідача та враховує ту обставину що позивач не бажає обладнати вхід на грище зі своєї квартири. В той же час, вирішуючи дане питання, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині обладнання приставних сходів, оскільки в судовому засіданні не доведено що такі сходи були, ними користувалися сторони і їх зруйнував відповідач, порушивши при цьому право позивача.

Вирішуючи питання про демонтаж перегородки, яка розділяє горище суд вважає, що горище є допоміжним приміщенням будинку, право на користування яким, за встановлених судом обставин, мають всі співвласники будинку і будь які переобладнання даного приміщення мають проводитися зі згоди всіх співвласників. При цьому суд враховує також і ту обставину, що даний будинок належить сторонам на підставі спільної часткової власності, частки у власності на горище в натурі сторонами не виділені, доказів того, що відділивши частку горища відповідач ОСОБА_11 не вийшов за межі належної йому частки, суду не надано. З огляду на встановлені обставини, дана перегородка має бути демонтована.

Заперечення відповідача ОСОБА_2 щодо задоволення позову з тих підстав, що на час здійснення ним прибудови ОСОБА_1 відмовилася робити вхід на горище і вони домовилися робити вхід кожен самостійно, суд не може взяти до уваги як належний і допустимий доказ, оскільки дана обставина не доведена суду. Свідки опитані щодо даних обставин не повідомили суду конкретних даних про те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 домовлялися про будь-які обставини щодо облаштування входу на горище. При цьому обидва свідки пояснили що ці події пам’ятають погано, так як це було давно і напевно знають, що між сусідами були якісь сварки. Натомість, здійснюючи дії щодо демонтажу входу на горище ОСОБА_2 мав вирішити питання облаштування входу і погодити це питання з ОСОБА_1, як співвласником приміщення, яке перебуває у спільній частковій власності.

Запереченнявідповідача ОСОБА_2 щодо задоволення позову з тих підстав що після оформлення ним документів на будинок, він має на меті виділити в натурі частку із спільного користування, а тому винесення рішення в частині демонтування перегородки, буде нікчемним та порушуватиме його права, суд не може взяти до уваги з огляду на положення ч.6 ст. 265 ЦПК України.

Що стосується застосування строку позовної давності, суд не вбачає підстав для його застосування, оскільки відповідач не довів що строк позовної давності сплив, так як відповідач оформив своє право на самочинне збудоване майно лише в 2017 році, а відповідно беззаперечних доказів часу, коли позивач дізналася чи могла дізнатися про порушення її права, суду не надано.

Так як спір виник з вини відповідача і позов в цілому підлягає задоволенню, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, Роменська міська рада, КП «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації» про зобов'язання усунути перешкод у користуванні власністю задоволити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, усунути перешкоди у користуванні горищем будинку № 9 по вул. Лермонтова міста Ромни Сумської обл., згідно з варіантом № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1012 від 15.09.2017 року шляхом влаштування входу на горище над квартирою № 1 будинку № 9 (власник ОСОБА_1А.) в шиферному покритті через покрівлю прибудови літ «а» та змонтувати каркас із покриттям. Демонтувати перегородку, яка розділяє горище на дві частини будинку № 9 по вул. Лермонотова міста Ромни Сумської обл.

Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, судові витрати в розмірі шістсот сорок гривень (640 грн.).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя… підпис.

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_12