Ухвала суду № 72664296, 12.03.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/8063/14-ц

Номер провадження 6/489/61/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретар судового засідання - Сироватка Т.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про приведення у відповідність судового наказу від 28 листопада 2014 року по справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за спожиту теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2018 року ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулось до суду з заявою про приведення виконавчого документа у відповідність до вимог чинного законодавства. Свої вимоги мотивували тим, що Ленінським районним судом м. Миколаєва 28 листопада 2014 року було видано судовий наказ по справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за спожиту теплову енергію. Однак, зазначений виконавчий документ не відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки в ньому не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер або серію і номер паспорта боржника.

Справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання сторони не з’явились, повідомлялись судом належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

28 листопада 2014 року Ленінським районним судом м. Миколаєва був виданий судовий наказ № 2-н/489/1687/14 по справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, відповідно до якого заявлені вимоги задоволено.

10 лютого 2015 року Ленінським районним судом м. Миколаєва було дано судовий наказ, який набрав законної сили.

20 серпня 2017 року стягувачем було направлено виконавчий документ до Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ в Миколаївській області для виконання.

Разом з тим 22 серпня 2017 року державним виконавцем Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ в Миколаївській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки у ньому не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 ЦПК України, судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» та містити реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника за його наявності або номер і серію паспорта боржника.

Частина 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому серед іншого зокрема має бути зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Відповідно до п.6 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті четвертої виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення.

Так, судовий наказ набрав законної сили та був виданий стягувачеві, однак в ньому не було зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер боржника – ОСОБА_1.

Разом з тим згідно відповіді на запит Державної фіскальної служби України вбачається, що реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 – НОМЕР_1.

Також заявником заявлено вимогу про внесення до судового наказу відомостей, а саме серії і номера паспорта боржника ОСОБА_1, але це не є можливим, оскільки в матеріалах справи такі відомості відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими, однак підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про приведення у відповідність судового наказу від 28 листопада 2014 року – задовольнити частково.

Привести у відповідність до вимог діючого законодавства (згідно ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження») судовий наказ, виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва 28 листопада 2014 року по справі № 2-н/489/1687/14 за заявою Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (правонаступник Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль») про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, зазначивши в ньому реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 – НОМЕР_1.

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 12.03.2018 року.

Суддя Н.С. Тихонова