Ухвала суду № 72664026, 12.03.2018, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/1113/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

12 березня 2018 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Череватої В.І., за участю секретаря судового засідання Каширної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Фермерського господарства «Лібера» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої знищенням посівів,

встановив:

ФГ «Лібера» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з останнього суму збитків, завданих внаслідок знищення посивів у розмірі 77 749,46 грн., посилаючись на те, що відповідач навмисно знищів посіви озимого ріпака на земельній ділянці площею 1,5 га, яка перебуває в оренді ФГ «Лібера», завдавши позивачу збитків на вказану суму, яка в добровільному порядку не відшкодована. Крім того, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат та моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн., яка обґрунтована сильними моральними стражданнями в наслідок порушення трудових прав працівників фермерського господарства. (а.с. 67 – 69).

Учасники справи в судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином в приміщенні суду.

Представник позивача ФГ «Лібера» повторно не з’явився в судове засідання (викликався судом на 28.02.2018 р., 12.03.2018 р.), про причину своєї неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не подавав. Про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, оскільки судові виклики надсилались на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, та були отримані, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с. 149). Разом із тим, поштове повідомлення про вручення судового виклику на 12.03.2018 року повернуто до суду у зв’язку із закінченням стоку зберігання, що дає підстави вважати, що цей учасник справи за повідомленою ним суду адресою не знаходиться. Але суд визнає, що сторона позивача про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином та судовий виклик вважається доставленим позивачу з огляду на таке.

За нормами цивільного процесуального закону як суд, так і особа, яка звернулася до суду із позовом, наділені низкою процесуальних прав та обов’язків. Зокрема обов’язки учасника справи закріплені у ч. 2 ст. 43 ЦПК України, у тому числі виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу, сприяння своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню обставин справи, з’явлення до суду за викликом. Крім того, частиною 1 статті 131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Позивач не подавав суду заяв про зміну свого місця знаходження, о тому судом судовий виклик направлявся позивачу на останню відому судові адресу. Більш того, слід звернути увагу, що справа перебуває на розгляді суду достатньо тривалий час та відкладалася лише з причин неявки представника позивача, повноваження якого закінчились 31.12.2017 року, або за його заявами, а сам позивач не цікавився ходом розгляду справи, хоча мав би вживати заходів для отримання судових викликів та ознайомлення з ходом розгляду справи, направлення до суду для участі уповноваженого представника, зважаючи також на те, що судом позивачу такий лист надсилався (а.с. 148 – 149). Отже, вказані обставини дають підстави вважати, що позивач фактично втратив інтерес до позову.

Розглянувши матеріали справи, зважаючи на систематичні неявки позивача у судове засідання без поважних причин, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до вимог ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як зазначалося вище, судом на адресу місця знаходження позивача, яку позивачем вказано у поданій позовній заяві, неодноразово надсилались судові виклики про явку представника позивача до суду, які, відповідно до поштових повідомлень про вручення, були доставлені позивачу, про що судом зазначено вище. Про причину своєї неявки позивач суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав, тому суд, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України визнає, що позивач повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин.

Отже, незважаючи на те, що позивач був ініціатором судового процесу, вважаючи, що права господарства були порушені, в подальшому, під час розгляду справи у суді, свідомо нехтував своїми процесуальними правами та обов'язками, не з'являючись у судові засідання, не реагуючи вчасно на судові виклики, ходом розгляду справи не цікавився.

При цьому у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності.

Враховуючи наведене процесуальна бездіяльність позивача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону. А тому сторона провадження має вжити наявні можливості, щоб дізнаватися про стан провадження, порушеного за його позовом.

Такий висновок суду закріплений також і в рішенні Верховного суду України по справі № 910/33054/15 від 14.02.2018.

Таким чином у зв’язку з тим, що позивач повторно у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, з заявою про розгляд справи за його відсутності не звертався, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовну заяву Фермерського господарства «Лібера» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої знищенням посівів.

Слід зазначити, що у відповідності до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

В силу положень п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судом не повертається позивачу сплачена при зверненні до суду сума судового збору.

Керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву Фермерського господарства «Лібера» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої знищенням посівів – залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу, що в силу положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Арцизький районний суд Одеської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 12 березня 2018 року.

СУДДЯ

Арцизького районного суду ОСОБА_3

Одеської області