Постанова № 72662304, 01.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 337/4737/17 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/1422/18 Салтан Л.Г.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенко Е.А.

Воробйової І.А.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Разом з позовною заявою ОСОБА_4 подав до суду заяву (клопотання) про вжиття заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що ним до суду подано позов до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу в розмірі 7 767 650,39 грн. Виконання рішення суду, яке набере законної сили, повинно бути реальним.

Вважає, що заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача (рухоме і нерухоме, цінні папери, частки у статутному фонду підприємств, є таким засобом забезпечення позову, який зможе забезпечити виконання рішення суду у разі задоволення його позовних вимог.

Посилаючись на зазначені обставини, з метою забезпечення виконання рішення суду, просив суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно (грошові вклади на рахунках в банківських установах, земельні ділянки, нерухоме майно і рухоме майно та інше), що належить відповідачу, з метою забезпечення виконання рішення суду.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2018 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на рухоме та нерухоме майно в межах суми заявлених позовних вимог на суму 7767650, 39 грн., що належить на праві власності ОСОБА_3 до вирішення спору по суті.

Заявником за виконавчим провадженням зазначено ОСОБА_4, боржником зазначено ОСОБА_3.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким повернути заяву про вжиття заходів забезпечення позов позивачу.

Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову частково, суддя посилаючись на ст. 150-153 ЦПК України, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет позову, дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам, зазначеним в ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплати відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати принципу змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, за відсутності інформації щодо наявності у відповідача рухомого та нерухомого майна, належного відповідачу на праві власності, не з'ясувавши обсяг такого майна, та чи буде такий вид забезпечення позову співмірним із заявленими позовними вимогами, суд дійшов помилкового висновку про можливість накладення арешту на все рухоме й нерухоме майно, належне останньому в межах суми заявлених позовних вимог.

Крім того в оскаржуваній ухвалі не зазначено встановлених судом обставин щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином суд першої інстанції при прийнятті рішення за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову не врахував вимог цивільного процесуального закону в тому, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали допущені порушення норм процесуального права, ухвала судді підлягає скасуванню в порядку ст.376 ЦПК України, з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2018 року по цій справі скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повної постанови 05 березня 2018 року.

Головуючий:

Судді: