Ухвала суду № 72662073, 02.03.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

02.03.2018 Справа №2-463/09

6/337/13/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2018р. Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Салтан Л.Г.

за участю секретаря – Гальцевої К.В.

за участю секретаря – Гальцевої К.В.

представника заявника – ОСОБА_1

представника заінтересованої особи – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі заяву АТ «ТАСКОМБАНК», заінтересована особа – ОСОБА_3, про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання,

В С Т А Н О В И В :

Представник стягувача АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до суду з вказаною заявою, мотивуючи її тим, що 15.04.2009р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя було видано виконавчий лист №2-463/09 про звернення стягнення на предмет застави, а саме автомобіль « Subaru Legasy» в рахунок погашення заборгованості в розмірі 111110 грн., боржник ОСОБА_3 Виконавчий лист було пред’явлено для виконання до Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ, де 30.10.2014р. було відкрито виконавче провадження №45250516. Предмет стягнення знаходився у розшуку відповідно до постанови від 03.12.2014р. В жовтні 2017р. з’ясувалось, що виконавчий документ було повернуто стягувачу. Однак стягувач виконавчий лист не отримував, що свідчить про втрату оригіналу виконавчого документа і є підставою для видачі його дубліката. Просить видати дублікат виконавчого листа та поновити строк пред’явлення його до примусового виконання, оскільки рішення суду не виконано.

Ухвалою суду від 19.12.2017р. заява прийнята до судового розгляду і призначено судове засідання.

Представник заявника АТ «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в заяві, просить їх задовольнити. Суду пояснив, що постановою державного виконавця Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ від 30.10.2014р. було відкрито виконавче провадження №45250516 з виконання виконавчого листа №2-463/09, виданим 15.04.2009 р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя про звернення стягнення на предмет застави. В жовтні 2017 р. при перевірці даних Автоматизованої системи виконавчого провадження за параметрами пошуку «Відомості про виконавче провадження» стало відомо, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа завершено, а виконавчий документ повернутий стягувачу. Однак вказаний виконавчий лист стягувачу не надходив. Коли саме виконавчий лист було повернуто та направлено стягувачу, невідомо. Стягувач до ВДВС з цього приводу не звертався, будь-якої офіційної інформації, зокрема, копій постанов державного виконавця про повернення виконавчого листа, копії супровідного листа та інших доказів направлення виконавчого листа стягувачу не отримував.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа заперечувала та пояснила, що представником стягувача суду не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт втрати оригіналу виконавчого листа, його повернення стягувачу та неотримання виконавчого документу стягувачем. Також представником заявника не зазначено в заяві та не підтверджено в суді належними доказами, що стягувач звертався до ВДВС з приводу отримання інформації про стан виконавчого провадження, зокрема, щодо дати повернення виконавчого документа стягувачу, підстави такого повернення тощо, що є суттєвим для вирішення питання про поновлення строку його повторного пред’явлення до виконання, просить в задоволенні заяви відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника та представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, вважає заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню за таких підстав.

Суд встановив, що 15 квітня 2009 року представник АБ «ТАС-Бізнесбанк» отримав виконавчий лист № 2-463/09, виданий за результатами розгляду цивільної справи за позовом ВАТ «АБ Бізнес-Стандарт» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави.

Протягом певного часу виконавчий документ по справі № 2-463/09 перебував на виконанні в Хортицькому відділі ДВС, але, внаслідок поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 березня 2009 року, ВП № 16536417 було завершено, а виконавчий лист № 2-463/09 повернутий до суду, який його видав.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 07.06.2011 року апеляційна скарга ОСОБА_4 залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.

В подальшому, 20.08.2012 року стягував подав до суду заяву про видачу виконавчого листа. За даною заявою 03.09.2012 року стягувачу було видано виконавчий лист.

При цьому, згідно положень ЦПК та ЗУ «Про виконавче провадження», які набули чинності у 2010 році, строк пред’явлення виконавчого листа до виконання становив 1 рік.

За ВП № 45250516, відкритим 30.10.2014 року, 24 грудня 2014 року на підставі п. 7 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (у зв’язку з не виявленням майна боржника протягом одного року) було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Повторно вказаний документ на виконання стягувачем більше не пред’являвся.

Враховуючи, що згідно відповіді Хортицького ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 20.02.2018 року за вих. № 3981 вбачається, що виконавче провадження № 45250516 було закінчено на підставі п. 7 ст. 47 Закону, а виконавчий документ 24.12.2014 року повернутий стягувачу, підстави для оскарження постанови про відкриття такого ВП з боку боржника відсутні.

Підсумовуючи викладене слід зазначити, що зі спливом більше ніж рік після перегляду справи апеляційним судом, стягувач звернувся до суду за виконавчим документом (вже с пропуском строку), потім, зі спливом ще більше двох років звернувся до відділу ДВС – ще двічі пропустивши строк, а на сьогоднішній день - ще зі спливом трьох років після пред’явлення в/л до виконання та після його повернення, стягувач звернувся з заявою про видачу дубліката та поновлення строку.

При цьому, жодного разу банк, як стягувач з заявами про поновлення пропущеного строку не звертався.

Як вбачається з постанови про відкриття ВП № 45250516, у розділі «назва документу» зазначено – «виконавчий лист № 2-463/09 виданий 15.04.2009 року», що свідчить про те, що

після повторної видачі виконавчого листа, він був виданий з тією самою датою, тобто 2009 роком, але строк пред’явлення до виконання на той час вже був змінений з трьох років до одного.

Слід також зазначити, що відсутні і підстави задоволення даної заяви, оскільки під час звернення до суду заявник, як стягувач не надав жодного належного та достатнього доказу того, що втрата виконавчого документа сталася саме з вини відділу ДВС, а не з його власної.

Під час надання пояснень, представник заявника вказує про те, що протягом трьох років знайомився з матеріалами виконавчого провадження, отримував відомості про хід його виконання тощо. В той же час, будь – якого документа на підтвердження своїх пояснень не надає та до матеріалів справи не залучає.

З огляду на такі пояснень слід дійти висновку про те, з 2011 року, а потім з квітня 2014 року до жовтня 2017 року стягувач жодним чином не користувався належними йому правами стягувача, не цікавився строками та порядком проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні, не має, окрім постанови про відкриття, жодного іншого процесуального документа виконавчого провадження, оскільки надав суду лише скорочену інформацію (витяг) з Автоматизованої системи виконавчого провадження, роздруковану напередодні звернення до суду з заявою, що є предметом розгляду у даній справі (у грудні 2017 року), що ставить під сумнів добросовісність стягувача, як сторони виконавчого провадження, а викладені обставини у їх сукупності, свідчать про відсутність поважних причин втрати документа та пропуску строку на його пред’явлення.

З огляду на вказане вбачається, що ПАТ «ТАСкомбанк», як стягувач у даному виконавчому провадженні» не має в наявності жодної процесуального документа, який би свідчив про перебування виконавчого документа на виконанні у Хортицькому відділі ДВС з квітня 2014 року безперервно протягом декількох років - до грудня 2017 року, стягувач не має також і жодного доказу на підтвердження своїх свідчень та пояснень, що відповідно до положень ЦПК України має трактуватись як міркування та домисли, на яких не може ґрунтуватися законне та обґрунтоване рішення.

Листом від 20.02.2018 року Хортицьким ВДВС повідомлено про те, що за виконавчим листом № 2-463/09 від 15.04.2009 року 30.10.2014 року було відкрито виконавче провадження, а 24.12.2014 року (тобто через 2 місяці), на підставі п. 7 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ був повернутий стягувачу. Та до цього часу на виконання більше не надходив, що ставить під сумнів свідчення стягувача.

Від так, звертаючись до суду, ПАТ «ТАСкомбанк» взагалі не надає жодних доказів того, що вказаний виконавчий документ втрачений саме відділом ДВС, а не з вини самого стягувача, яка, зокрема, полягає у його бездіяльності як стягувача у виконавчому провадженні, що триває з 2011 року.

Більш того, зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2014 року, на яку стягувач посилається як на єдиний доказ того, що виконавчий лист дійсно перебував на виконанні у ВДВС, вбачається, що у її вступній та резолютивній частині, поряд із зазначенням реквізитів виконавчого документа, вказано резолютивну частину самого виконавчого листа, а саме зазначено про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ «АБ «Бізнес-Стандарт» суми боргу 111100 грн.

Однак, слід звернути увагу на те, що цивільна справа № 2-463/09 за позовом ВАТ «АБ Бізнес-Стандарт» була розглянута за іншими позовними вимогами, а саме про звернення стягнення на майно, що є суттєво відмінним від вимог про стягнення суми боргу.

За таких обставин, відсутні будь-які підстави вважати копію постанови про відкриття ВП від 30.10.2014 року, залучену до матеріалів заяви, як таку, що дійсно свідчить про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-463/09 від 15.04.2009 року, про видачу дубліката та про поновлення строку якого просить заявник .

Згідно з пп.17.4 п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р.) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, за змістом норм діючого законодавства дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу.

Але звертаючись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, заявник належним чином не обґрунтував та не підтвердив підставу своїх вимог, зокрема, те, що цей виконавчий лист дійсно був втрачений і не надав суду належних та допустимих доказів, які б достовірно спростовували перебування виконавчого листа на даний час на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби, підтверджували повернення державним виконавцем виконавчого листа стягувачу, причини такого повернення, направлення його стягувачу та його неотримання.

Керуючись ст.2, 4, 5, 76-89, 89, 259-261,433,пп.17.4 п.1 р.ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви АТ «ТАСКОМБАНК», заінтересована особа – ОСОБА_3, про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання – відмовити повністю.

Повний текст ухвали виготовлено 07.03.2018 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом п’ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Суддя Л.Г. Салтан