Ухвала суду № 72661892, 22.01.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.01.2018

Справа № 334/5609/13-ц

Провадження № 4-с/334/18/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О., при секретарі – Гопка Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_1 на протиправні дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Представник ПАТ "Родовід Банк" звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя зі скаргою на протиправні дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2, вказавши, що на примусовому виконанні у Дніпровському ВДВС ЗМУЮ перебував виконавчий лист № 334/5609/13-ц, виданий 28.11.2013 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" судового збору у розмірі 755 грн. 72 коп.

Посилається на те, що 05.10.2016 року вони отримали постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № 51343430 від 15.08.2016 року, винесену державним виконавцем Дорошенко К.В.

Підставою для повернення виконавчого документа є відсутність у боржника майна на яке можливо звернути стягнення, відсутність отримання джерела доходів.

Державний виконавець проігнорувала вимоги закону та не звернулась до суду з подання про примусове проникнення до житла боржника.

Заявник просить суд визнати протиправними дії державного виконавця Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 при винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № 51343430 щодо стягнення з ОСОБА_1 суми судового збору, скасувати постанову державного виконавця Дніпровського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № 51343430 від 15.08.2016 року, зобов`язати посадових осіб Дніпровського ВДВС Запорізького МУЮ відновити виконавче провадження ВП № 51343430.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Державний виконавець Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення на скаргу, просив відмовити у задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали цивільної справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, що діяла на момент провадження виконавчих дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За положеннями п.1 ч.2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, що діяла на момент провадження виконавчих дій) державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, що діяла на момент провадження виконавчих дій).

Судом встановлено, що 15.10.2013 року рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя позов ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 4706,67 доларів США та витрати на оплату судового збору у сумі 755 грн. 72 коп.

06.06.2016 року державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 за заявою АТ «Родовід Банк» було відкрито виконавче провадження № 51343430 з примусового виконання виконавчого листа № 334/5609/13-ц, виданого 28.11.2013р. Ленінським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" судового збору у розмірі 755 грн. 72 коп.

Як видно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1, накладено арешт на все нерухоме майно боржника, право власності на нерухоме майно за боржником не зареєстровано.

Згідно відповіді на запит до АІС "Автомобіль" від 08.06.2016 року за боржником жодного транспортного засобу не зареєстровано.

Відповідно до відповіді УПФУ встановлено, що боржник пенсію не отримує, за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює.

Згідно відповіді ДПС України за боржником не зареєстровано жодних номерів рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах.

Вимогу державного виконавця від 12.07.2016р. про явку на прийом до ВДВС боржник ОСОБА_5 в добровільному порядку не виконав.

Державним виконавцем був здійснений вихід за адресою боржника, вказаною у виконавчому документі (м. Запоріжжя, вул. Добробутна 23), з метою виявлення іншого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення та встановлення дійсного фактичного місця проживання (знаходження) боржника. Під час виходу державного виконавця за адресою боржника, вказаною у виконавчому документі, двері ніхто не відчинив, перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим.

Постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 від 15.08.2016 року вищевказаний виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, що діяла на момент провадження виконавчих дій) у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

Крім того, відповідно до положень ч.3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції Закону, що діяла на момент провадження виконавчих дій) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб,

Таким чином, звернення державного виконавця до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, є правом державного виконавця, а не його обов`язком.

Посилання у скарзі на те, що державним виконавцем порушені його права є безпідставними, оскільки державний виконавець виконав всі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", що підтверджується копіями відповідей на його запити, доданими до письмових заперечень на скаргу.

Відповідно до ст. 2 та ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених чинним законодавством.

Таким чином, в діях державного виконавця не вбачається порушень вимог законодавства, його дії проведені у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження", тому підстав для визнання дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу, неправомірними та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у суда не має.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, Закону України "Про виконавче провадження", суд

у х в а л и в :

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на протиправні дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Запорізької області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Д.О. Ісаков