Ухвала суду № 72661864, 19.02.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.02.2018

Справа № 320/2430/17-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Редько О.В., при секретарі – Колесніковій Л.В., за участю: прокурора – Фурманенко М.В., обвинуваченого – ОСОБА_1, захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2, потерпілої – ОСОБА_3 та представника потерпілої – ОСОБА_4,

провівши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі судовий розгляд кримінального провадження № 42014080280000014 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1, 2, 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В проваджені Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження № 12016080140005833 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1, 2, 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 05.04.2017 року надійшов затверджений обвинувачений акт від 04 квітня 2017 року в кримінальному провадженні № 12016080140005833 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1, 2, 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України. Під час досудового розслідування до обвинуваченого 04.11.2016 року був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 06 квітня 2017 року обвинувальний акт був призначений до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 01 серпня 2017 року було призначено судовий розгляд кримінального провадження № 42014080280000014 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1, 2, 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України судом присяжних. Склад присяжних сформовано.

В судове засідання з’явилися прокурор Щербина О.О., захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_4

В судове засідання доставлений обвинувачений ОСОБА_1

Відповідно до ст. 331 КПК України продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати двох місяців, до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

15.01.2018 року закінчується строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити строк дії запобіжного заходу на 60 діб, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині двох і більше осіб, у тому числі малолітнього, з особливою жорстокістю, покарання за яке передбачає довічне позбавлення волі. Крім того, існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також захисник обвинуваченого заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з застосуванням засобу електронного контролю. Захисник обвинуваченого вказує, що обвинувачений не представляє жодної загрози, а тому утримання його у клітці під час судового процесу не може бути виправданими доводами безпеки. Одна з найбільш поширених проблем - відсутність будь-якого переконливого обґрунтування рішення про тримання під вартою - також відзначається як системна. Суд відзначив, що при "тривалих строках тримання під вартою національні суди часто посилаються, якщо взагалі посилаються, на один й той самий набір підстав протягом усього періоду тримання заявника під вартою..

Також захисник обвинуваченого, вкотре вважає, що ризики на які посилається прокурор не обґрунтовані та не підтверджені жодним доказом.

Вислухавши, думку прокурора, який підтримав клопотання про продовження дії строку запобіжного заходу, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання та просили суд негайно звільнити обвинуваченого з під варти, думку потерпілої та її представника, які також підтримали клопотання прокурора, суд вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 20.04.2018 р., включно, враховуючи наступне.

Суд в обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилався на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, та наявні такі ризики як те, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оскільки, обставини на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, суд вважає що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, вплинути на свідків та потерпілих, оскільки останні являються його знайомими та йому відомі їх місця мешкання, у судовому засіданні не допитувались.

Вирішуючи питання про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Також, відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, а саме вчинення вбивства 2 осіб, у тому числі малолітньої дитини, за яке передбачено покарання в тому числі й довічне позбавлення волі, в цьому полягає суспільний інтерес.

Також, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

На думку суду, такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, за таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим незаконний вплив на потерпілу, свідків, ухилення від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню.

На думку суду конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є й забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров'я.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Що стосується ризиків, то на думку суду наявний обґрунтований ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, при цьому обґрунтованість цього ризику полягає в тому, що можливість призначення покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі, в тому числі й довічне позбавлення волі, може викликати загрозу втечі обвинуваченого, про що також викладено правову позицію в рішенні ЕСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».

Отже, на підставі вищевикладеного слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак не приймає доводи захисника та обвинуваченого щодо звільнення його з-під варти, або обрання іншого більш м’якого запобіжного заходу.

Також суд вважає, що дійсно сама по собі тяжкість інкримінованого правопорушення не може бути підставою для обрання запобіжного заходу, але станом на день розгляду справи продовжують існувати обґрунтовані ризики того, що ОСОБА_1С перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілу, та більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316, 331, 369 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з застосуванням засобу електронного контролю – відмовити.

Клопотання прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 20 квітня 2018 року включно.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, обвинуваченого, його захисників, потерпілу та представника потерпілої.

Повний текст ухвали виготовлений 23.02.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Редько