Постанова № 72661625, 07.03.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/4635/17

Провадження №2-а/333/8/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

м. Запоріжжя 7 березня 2018 р.

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючий - суддя Фунжий О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в:

9 серпня 2017 р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 3 липня 2012 р. позивач перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, отримуючи пенсію як державний службовець в розмірі 2 991,75 грн. на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу». 8 червня 2017 р. він звернувся до відповідача з письмовою заявою про призначення пенсії за віком у відповідності з положеннями ст. 26, 40 ч.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Листом від 21 червня 2017 р. відповідач відмовив в цьому, мотивуючи тим, що розмір пенсії за віком становитиме 2 211,60 грн., що є меншим тієї пенсію, що він отримує. При цьому відповідач зазначив, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Вказаними діями відповідач порушив законні права та інтереси позивача, оскільки вони ґрунтуються на безпідставних мотивах і не відпарові дають критеріям правомірності, визначеним ч.3 ст. 2 КАС України, тому є протиправними.

З наведених підстав позивач просив суд визнати вказані дії відповідача протиправними та зобов'язати його призначити позивачеві пенсію за віком з 8 червня 2017 р. відповідно до ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за три роки, що передують зверненню за призначення пенсії; стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору.

Ухвалою судді від 11 серпня 2017 р. за позовної заявою ОСОБА_1 відкрито скорочене провадження у справі. (а.с. 14)

Ухвалою суду від 8 листопада 2017 р. розгляд справи призначено за загальними правилами КАС України з проведенням судового засідання. (а.с. 17)

8 грудня 2017 р. до суду надійшли заперечення відповідача на позов, в якому зазначено, що позивачеві пенсія вперше призначена згідно його заяви від 3 липня 2012 р. на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 р. пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно порядку переведення з одного виду пенсії на інший, регламентований ст. 45 ч. 3 вказаного Закону, показник середньої заробітної плати під час переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, що був застосований на час призначення пенсії. Крім того, позивачем заява про призначення пенсії подана не за формою, встановленою Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, а тому розглядається як звернення у відповідності зі ст. 5 Закону України «Про звернення громадян». Оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою встановленої форми про призначення пенсії за віком, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову. (а.с. 34-35)

23 січня 2018 р. до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що 14 грудня 2017 р. він повторно звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести розрахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати Україні за три календарні роки, що передують зверненню за призначення пенсії, тобто за 2014-206 роки, яка складає 3 764,40 грн.

Листом від 28 грудня 2017 р. відповідач повідомив, що 1 жовтня 2017 р. йому проведено перерахунок пенсії як державного службовця на пенсію за віком, виходячи із загального стажу роботи 43 роки 7 днів, коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,0 - 0,43 та середньомісячного заробітку за період з 1 липня 2000 р. по 30 червня 2012 р. з урахуванням середньої заробітної плати по народному господарству України за 2016 р. Після уточнення загального стажу роботу позивачеві з 1 грудня 2012 р. призначена пенсія за віком у розмірі 3 151,46 грн.

Застосування відповідачем коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,0 позивач вважає незаконним з таких підстав. До відповідача з заявою про призначення пенсії за віком він звернувся 8 червня 2017 р. На той час діяли норми законів, згідно яким для розрахунку пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки, а коефіцієнт кратності - 1,35. Фактична відмова відповідача в переведені позивача на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії; автоматичне, без врахування заяви від 8 червня 2017 р. переведення з 1 жовтня 2017 р. з пенсії державного службовця на пенсію за віком та застосування при цьому коефіцієнта кратності 1,0 замість 1,35, що застосовувався до 1 жовтня 2017 р., порушують гарантовані Конституцією та Законами України права. Застосуванням відповідачем при розрахунку пенсії значень даних показників суттєво погіршило умови пенсійного забезпечення позивача, оскільки станом на 8 червня 2017 р. його пенсія при середній по Україні заробітній платі 3 764,40 грн. і коефіцієнті кратності 1,35, повинна була складати 4 208,83 грн.

З наведених підстав позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні в розмірі 3 764,40 грн. та коефіцієнта кратності 1,35 при обрахунку коефіцієнту стажу; зобов'язати відповідача призначити позивачеві пенсію за віком з 8 червня 2017 р. відповідно до ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників , зайнятих в галузях економіки України за три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, в розмірі 3 764,40 грн. та коефіцієнта кратності 1,35 при обрахунку коефіцієнту стажу; стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору. (а.с. 43-45)

Оскільки 15 грудня 2017 р. набрали чинності зміни до КАС України, згідно яким справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.п.10 п.1 Перехідних положень), суд розглядає справу за правила КАС України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 р.

Ухвалою суду від 1 лютого 2018 р. призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті позову. (а.с. 52-53)

У встановлений судом строк представник відповідача подав до суду відзив на позов, який по суті співпадає з запереченнями представника відповідача на позов, поданими 8 грудня 2017 р. (а.с. 34-35, 57-58)

2 березня 2018 р. до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача на позов, в якому зазначено, що відповідач безпідставно вказую на відсутність належної заяви про призначення пенсії за віком, оскільки він подав відповідачеві заяву, яка ним прийнята та надана відповідь. У відповіді відповідач попередив позивача, що за його розрахунками, проведеними з вказаними позивачем порушеннями вимог законодавства, пенсія за віком буде менше призначеної. Відповідач також зазначив у відповідачі, що в разі незгоди з відповіддю, він може оскаржити її до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області або до суду. Свідомо добровільно погодитись на суттєве погіршення своїх соціальних умов через скорочення розміру пенсії позивач наміру не має, тому заяву про призначення пенсії за віком встановленого зразку не подав, а звернувся до суду з цим позовом.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Наданими позивачем документами встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 3 липня 2012 р. отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р.

8 червня 2017 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії державного службовця на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. (а.с. 9)

Листом від 21 червня 2017 р. відповідач надав позивачеві відповідь, в якій зазначив (з питань, що мають відношення до спору), при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії; на підставі матеріалів пенсійної справи проведено попередній розрахунок пенсії за віком, який становитиме 2 211,60 грн., що менше отримуваної пенсії; для переходу на пенсію за віком позивачеві запропоновано надати заяву встановленого зразка. (а.с. 10)

У листі відповідача наведено розрахунок можливої пенсії позивача за віком: загальний стаж роботи - 44 роки 10 міс. 11 днів, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,60525 середньомісячного заробітку за період з 1 липня 2000 р. по 31 серпня 2016 р., з урахуванням середньої заробітної плати по народному господарству України за 2011 р. (2001,20 грн.) - 3 458,93 грн. (1,72843 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати х 2001,20, розмір пенсії за віком становитиме 2 211,60 грн. (а.с. 10)

Суд вважає, що лист відповідача від 21 червня 2017 р. щодо розміру пенсії за віком не відповідає законодавству з таких підстав.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно роз'ясненням, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р., № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України від 8 липня 2011 р.), яка діяла на час виникнення спору, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

В судовому засіданні встановлено, що позивач 60-річного віку досяг 1 липня 2012 р., має страховий стаж 44 роки 10 міс. 11 днів.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі ст. 27 вказаного Закону (в редакції Закону України від 6 грудня 2016 р.), яка діяла на час виникнення спору, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України від 29 березня 2016 р.), яка діяла на час виникнення спору, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України від 28 грудня 2007 р.), яка діяла на час виникнення спору, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = См х Вс : 100% х 12, де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%. Для особи, яка брала участь у солідарній і накопичувальній системах, визначається один коефіцієнт страхового стажу як сума коефіцієнта страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі та коефіцієнта страхового стажу, визначеного за період участі в солідарній і накопичувальній системах.

При проведенні розрахунку пенсії за віком відповідач помилково зазначив, що згідно порядку переведення з одного виду пенсії на інший, регламентований ст. 45 ч. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, що був застосований на час призначення пенсії.

Вказаний висновок суду грунтується наступним.

Згідно зі ст. 45 ч.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України від 8 липня 2011 р.), яка діяла на час виникнення спору, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно зі ст. 9 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 9 липня 2003 р.), яка діяла на час виникнення спору, відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що ст. 45 ч.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Однак у випадку із заявою позивача має місце призначення іншої пенсії за іншим законом. 3 липня 2012 р. ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше 8 червня 2017 р. В зв'язку з викладеним призначення позивачеві пенсії за віком не є переходом на інший вид пенсії у розумінні ст. 45 ч.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З наведених вище підстав суд вважає, що лист відповідача від 21 червня 2017 р. щодо розміру пенсії за віком діючому на той час законодавству не відповідав. Вказане стало причиною того, що позивач не звернувся до відповідача із заявою встановленої форми для призначення пенсії за віком.

Як зазначено вище, листом від 28 грудня 2017 р. відповідач повідомив позивачеві, що 1 жовтня 2017 р. йому проведено перерахунок пенсії як державного службовця на пенсію за віком, виходячи із загального стажу роботи, коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,0 - 0,43 та середньомісячного заробітку за період з 1 липня 2000 р. по 30 червня 2012 р. з урахуванням середньої заробітної плати по народному господарству України за 2016 р. (а.с. 47)

Позивач вважає, що застосування для розрахунку пенсії коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,0 є незаконним, оскільки із заявою про призначення пенсії він звернувся 8 червня 2017 р., коли застосуванню підлягала кратність 1,35; відповідач незаконно розрахував розмір пенсії виходячи з середньої заробітної плати по народному господарству України за 2011 рік, що призвело б до зменшення розміру пенсії, чого допустити він не міг.

При вирішені цього питання суд приймає до уваги наступне.

За змістом п. 4-7 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 р., який набув чинності 11 жовтня 2017 р., особам, пенсії, яким призначені відповідно до Закону України "Про державну службу", розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Відповідно до п. 4-3 вказаного розділу Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Згідно п. 4-4 вказаного розділу Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Суд вважає, що саме за вказаним у п. 4-4 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» принципом позивачеві повинна бути розрахована пенсія за віком.

Вказаний висновок суду ґрунтується наступним.

Позивач з 3 липня 2012 р. отримував пенсію відповідно за Закону України «Про державну службу». З 1 жовтня 2017 р. відповідач призначив позивачеві пенсію за віком. В листі від 28 грудня 2017 р. відповідач вказав, що з 1 жовтня 2017 р. позивачеві проведено перерахунок пенсії, що не є коректним, оскільки судом встановлено, що 1 жовтня 2017 р. позивачеві саме призначено пенсію за віком, оскільки до цієї дати він отримував пенсію за іншим Законом.

Оскільки пенсія за віком призначена позивачеві з 1 жовтня 2017 р. її розрахунок повинен бути проведено з урахуванням положень п. 4-4 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

При визначені розміру пенсії з 1 жовтня 2017 р. відповідач застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, що протирічить п. 4-4 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та є протиправним.

Для поновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 1 жовтня 2017 р. пенсію за віком відповідно до ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Вимога позивача про зобов'язання призначити вказаної пенсії з 8 червня 2017 р. не підлягає задоволенню, оскільки цією датою позивач не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка, передбаченою Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на сплату судового збору, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 132 ч.1 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач надав суду квитанцію від 9 серпня 2017 р. про сплату судового збору у розмірі 640 грн.

Згідно зі ст. 139 ч.1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наведених підстав суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 640 грн.

Керуючись ст. 94, 159-163 КАС України, суд

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити та виплачувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, з 1 жовтня 2017 р. пенсію за віком відповідно до ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 41248959, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, витрати на сплату судового збору в розмірі 640 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя О.А.Фунжий