Постанова № 72660854, 07.03.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/194/2018(м)

263/16502/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2018 року

Єдиний унікальний номер 263/16502/17

Апеляційний суд Донецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткаченко Т.Б.,

суддів - Кочегарової Л.М., Попової С.А.,

секретар - Герасимова Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 січня 2018 року , у складі судді Шатілової Л.Г.,

у справі за позовом Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, правонаступником якого є Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради

до ОСОБА_1

про стягнення надмірно сплачених коштів адресної допомоги,

В с т а н о в и л а:

У грудні 2017 року Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, правонаступником якого є Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача надміру виплачених коштів щомісячної адресної допомоги у розмірі 20000 грн.

В обґрунтування позову вказувало, що за заявою відповідача, останній з 02.10.2015 року була призначена і виплачувалась щомісячна адресна допомога як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України у розмірі 2210,00 грн. щомісячно для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

При оформленні документів для отримання зазначеної допомоги, відповідач зазначила про відсутність у її володінні та членів її сім'ї житлового приміщення, розташованого в регіонах інших ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення АТО. Зазначена допомога виплачувалась відповідачу з 02 жовтня 2015 року по 22 вересня 2016 року.

При проведенні відповідної перевірки було встановлено, що відповідачу з 08 травня 2015 року на праві власності належить житлове приміщення, розташоване в АДРЕСА_1.

Враховуючи те, що м. Маріуполь, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 -р, не віднесено до даного переліку, 03 листопада 2016 року УСЗН було прийнято рішення по особовій справі відповідача про не призначення щомісячної адресної допомоги та стягнення надмірно сплачених коштів в загальній сумі 25859,38 грн.

Відповідачкою 13 січня 2017 року було написано зобов'язання про добровільне погашення та сплачено 2500 грн. і 2800 грн. Залишок заборгованості становить 20000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 січня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради надмірно виплачені грошові кошти адресної допомоги в розмірі 20000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір 1762 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зокрема зазначала, що вона перебуває на обліку в УСЗН як внутрішньо переміщена особа з 23 березня 2015 року і їй була правомірно, відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року № 505, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, призначена та виплачувалась щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

На теперішній час м.Маріуполь, згідно затвердженого розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, є територією, де проводилася антитерористична операція, а тому належне їй на праві власності житло, розташоване в районі проведення антитерористичної операції. Зазначена обставина не є підставою для відмови у призначенні адресної допомоги.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 07 березня 2018 року в якості правонаступника позивача, управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, яке припинило свою діяльність шляхом ліквідації з 01 січня 2018 року на підставі рішення Маріупольської міської ради від 25 липня 2017 року № 7/20-1724, залучено до участі у справі Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради.

Відповідно до положень ч.2 ст.372 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, про що свідчить запис в книзі телефонограм апеляційного суду за № 334 та повідомлення про вручення повістки про виклик до суду (а.с.60, 61, 69).

Від позивача, Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, надійшла заява про розгляд справи за відсутністю його представника (а.с. 73).

Від позивача, Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в яких позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

При цьому зазначив, що щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, надається за заявою цих осіб щодо відсутності у них житлового приміщення поза межами тимчасово окупованої території та зони проведення АТО.

Відповідно до п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

За час, коли відповідачу виплачувалася щомісячна адресна допомога, місто Маріуполь Донецької області, де розташована квартира яка належить останній на праві власності, не входило до переліку населених пунктів на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і на території цього міста органи державної влади України здійснювали та продовжують здійснювати свої повноваження в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач зазначила, що місто Маріуполь відноситься до переліку населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція. Вона у 2015 році отримала від бабусі у дар квартиру, яка розташована на території проведення антитерористичної операції, але вселитися у цю квартиру за життя останньої не мала можливості, проживала до 2017 року в іншому житловому приміщенні за договором піднайму. Іншого житла, у тому числі, розташованого в регіонах, де не проводиться антитерористична операція, де органи влади здійснюють свої повноваження, не має. Про те, що вона має право на отримання допомоги як внутрішньо переміщена особа для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, їй повідомили працівники позивача, коли вона подавала заяву про отримання допомоги на дитину до трьох років.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1, яка просила рішення суду скасувати та в задоволенні позову відмовити, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки від 23 березня 2015 року № 1411024019 ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (а.с.5).

Згідно з заявою від 02 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення (далі - УСЗН) з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначивши, що ані в неї, ані у членів її родини немає у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення АТО (а.с.14-15).

Рішенням УСЗН від 22 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначена допомога переміщеним особам на проживання за період з 02 жовтня 2015 року по 22 вересня 2016 року в розмірі 2210,00 грн. щомісячно (а.с.13).

Згідно розрахунку надмірно сплачених коштів розмір загальної суми допомоги, отриманої відповідачем, за період з 02 жовтня 2015 року по 22 вересня 2016 року становить 25859,38 грн.(а.с.11).

Відповідно до інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 107161718 від 12.12.2017 року відповідачу ОСОБА_1 з 08 травня 2015 року на підставі права власності належить квартира, розташована АДРЕСА_1 (а.с.17).

З 02 жовтня 2015 року ОСОБА_1 було знято з обліку осіб, яким надається щомісячна адресна допомога як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та вирішено стягнути надмірно сплачені УСЗН кошти за період з 02 жовтня 2015 року по 22 вересня 2016 року (а.с.12).

11 жовтня 2017 року УСЗН направило на адресу відповідача лист, в якому запропонувало добровільно сплатити заборгованість з переплати адресної допомоги в розмірі 22300,00 грн.(а.с.10).

Відповідно до протоколу погашення суми переплати, станом на 01 грудня 2017 року залишок переплати УСЗН адресної допомоги відповідачу становить 20000,00 грн. (а.с.7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що внаслідок неповідомлення відповідачкою про обставини, які впливають на призначення грошової допомоги, ОСОБА_1 надмірно нарахована та виплачена адресна допомога в розмірі 20000,00 грн., адже за наявності у неї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, остання права на отримання щомісячної адресної допомоги станом на 02 жовтня 2015 року не мала.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна враховуючи наступне.

Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, умови, підстави її надання передбачено Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Порядок № 505).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернулась до УСЗН з відповідною заявою для призначення щомісячної адресної допомоги 02 жовтня 2015 року (а.с.14, 15).

Рішення УСЗН про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, а саме ОСОБА_1 та членам її сім'ї, прийняте 22 жовтня 2015 року, згідно якого допомога на проживання призначена з 02 жовтня 2015 року по 01 квітня 2016 року в розмірі 2210,00 грн. щомісячно (особовий рахунок 24019) (а.с.13).

Рішенням УСЗН від 03 листопада 2016 року отримувача допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із володінням нерухомого майна у АДРЕСА_1, знято з обліку з 02 жовтня 2015 року та стягнуто надмірно сплачені кошти за періоди з 02 жовтня 2015 року по 24 березня 2016 року та з 24 березня 2016 року по 22 вересня 2016 року (а.с.12).

Враховуючи правила дії закону у часі, застосуванню підлягають ті норми права, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Так п. п. 2, 5, 6, 11 Порядку № 505, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги: прізвище, ім'я та по батькові; число, місяць, рік народження; серія, номер паспорта громадянина України, ким і коли виданий; реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної фіскальної служби і мають відмітку в паспорті); зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування); наявність у будь-кого з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; наявність у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює.

Грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу.

У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Аналіз зазначеного положення призводить до висновку, що однією з умов надання ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги на 02 жовтня 2015 року (дата звернення відповідача до УСЗН про надання відповідної допомоги) та на 22 жовтня 2015 року (дата прийняття позивачем рішення про надання допомоги) є відсутність у будь-кого з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1

Згідно зі ст.ст. 10, 11 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим.

Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в преамбулі якого зазначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

30 жовтня 2014 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р, затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до якого, м. Маріуполь включено до вказаного переліку.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», місто Маріуполь також відноситься до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Крім того, статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

З викладеного вище випливає, що місто Маріуполь відноситься до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Отже, оскільки місто Маріуполь, на території якого розташована належна ОСОБА_1 квартира, не було виключено з переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а відповідно до пункту 6 Порядку № 505, у редакції, що діяла до 03 червня 2017 року, грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплачених грошових коштів, оскільки адресна матеріальна допомога нараховувалась відповідачу як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до вимог чинного на час виплати законодавства.

Посилання УСЗН при зверненні із позовом на те, що відповідач має у власності житлове приміщення, яке розташоване на підконтрольній Українській владі території, а тому вона не мала права на отримання грошової допомоги, є необґрунтованими, оскільки це твердження не має правового значення для вирішення даної справи. Зі змісту пункту 6 Порядку № 505 (в редакції, яка діяла на час здійснення виплат відповідачу) вбачається, що підставою не виплати та не призначення грошової допомоги є факт наявності у будь-кого з членів сім'ї житлового приміщення, що розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Оскільки ОСОБА_1 має у власності тільки житлове приміщення, що знаходиться в населеному пункті, де проводиться антитерористична операція, вона мала право на підставі Порядку № 505, у спірний період з 02 жовтня 2015 року по 22 вересня 2016 року, відповідно до діючого на час виплати законодавства, отримувати грошову допомогу як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до вимог чинного на час виплати законодавства.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалене у порушення норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 надміру сплачених грошових коштів адресної допомоги у розмірі 20000,00 грн.

Відповідачу ОСОБА_1 при зверненні з апеляційною скаргою було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, ст.ст. ст.2 п.1 п.п.1, 6 Закону України Про судовий збір» з останнього в дохід держави на розрахунковий рахунок 31212206780015, код бюджетної класифікації доходів: 22030101, МФО 834016, Банк: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецької області, ЄДРПОУ 37868870, отримувач: Артемівське УК /м.Артемівськ/22030101, призначення платежу: судовий збір Апеляційний суд Донецької області (м.Маріуполь) ЄДРПОУ 02891428 підлягає стягненню судовий збір 2400 грн. (1600 грн. х 150%)

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 січня 2018 року скасувати повністю.

У задоволенні позову Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, правонаступником якого є Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплачених грошових коштів адресної допомоги у розмірі 20000,00 гривень відмовити.

Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ 41336065) в дохід держави на розрахунковий рахунок 31212206780015, код бюджетної класифікації доходів: 22030101, МФО 834016, Банк: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецької області, ЄДРПОУ 37868870, отримувач: Артемівське УК /м.Артемівськ/22030101, призначення платежу: судовий збір Апеляційний суд Донецької області (м.Маріуполь) ЄДРПОУ 02891428 судовий збір 2400 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 12 березня 2018 року.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді: Л.М.Кочегарова

С.А.Попова