Рішення № 72660240, 12.03.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження №2/263/155/2018

Справа №263/11995/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценка П.І., при секретарі Масюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (далі за текстом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») звернулося до суду із вказаною позовною заявою, просило суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за спожиту, але невраховану приладом обліку електричну енергію у сумі 36095,93 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1378 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 2.04.2016 року при перевірці представниками постачальника електричної енергії складено Акт №208043 про порушення Правил користування електричною енергією для населення побутовим абонентом електричних мереж за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з актом виявлено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника з порушенням схеми обліку, шляхом відпайки «нульового» проводу зі скритою проводкою, за якою електроенергія використовується, але приладом обліку не враховується. Відповідно до методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією та на підставі вказаного акту були нараховані збитки у сумі 36095,93 грн. До теперішнього часу відповідач в добровільному порядку не погасив вказаний борг.

Представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ОСОБА_2, яка діє за довіреністю, в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволені. З приводу спірних правових відносин надала суду письмові пояснення в яких зазначила наступне. Як вже зазначалося, у споживача ОСОБА_1 було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 (далі ПКЕЕН) в результаті самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю електропостачальника. У даному випадку за пп.6 п.3.1 застосовується Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ від 4.05.2006 року №562, за п.п. «а» пункту 3.3 якої споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. У даному випадку є безпідставними наданий відповідачем розрахунок заборгованості та його посилання на п.п. «б» п.3.3 Методики, коли у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника йому робиться перерахунок за спожиту електричну енергію із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Представник відповідача вважала за можливо закінчити судовий розгляд у справі на підставі наданих доказів та обставин зазначених в письмових поясненнях, з яких вбачається, що відповідачем частково визнаються позовні вимоги, а саме нарахована заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 19.03.2016 року по 2.04.2016 року у розмірі 926,64 грн., оскільки такий період тривало порушення відповідачем ПКЕЕН, самовільне підключення електроустановок до мережі електропостачальника. Складений позивачем Акт про порушення ПКЕЕН не може бути належним доказом у справі, оскільки у пунктах 3,4,5 Акту не вказані дані потужності та струму споживача для розрахунку добового обсягу споживання електричної енергії, також не зазначено про потужність струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та про дозволену потужність споживлення відповідно до умов договору. Вважає, що позивач при розрахунку збитків за Актом, безпідставно не застосував п.п. «б» п.3.3 Методики, коли у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника йому робиться перерахунок за спожиту електричну енергію із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Крім того слід врахувати, що до 19.03.2016 року відповідач взагалі не проживав за адресою: АДРЕСА_1, тому електроенергією не користувався та, відповідно, плату не здійснював. Враховуючи довідку №1229 від 30.10.2017 року, видану виконкомом Малоянисольської сільської ради Нікольського району Донецької області, ОСОБА_1 з січня 2014 року по 30.10.2017 року мешкає за адресою : АДРЕСА_4 без реєстрації, отже він в період з січня 2014 року по 18.03.2016 року не є споживачем в розумінні ст.1 ЗУ «Про електроенергетику», п.1.2 Правил користування електричною енергією для населення, як наслідок до відповідальності притягнутим бути не може.

Неявка в судове засідання зазначених осіб не є перешкодою для розгляду справи, оскільки надані докази дозволяють суду вирішити по суті спірні правові відносини.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Враховуючи позицію сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини, за якими вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

При вирішенні спірних правових відносин суд перш за все керується наступними вимогами цивільно-процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідне для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зі змісту статті 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Правовідносини у сфері постачання та споживання електроенергії регулюються ст.714 ЦК України, ст.ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (надалі - ПКЕЕН), Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок розкрадання електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №122 від 8 лютого 2006 року, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ №562 від 4 травня 2006 року (надалі - Методика).

Відповідно до ПКЕЕН об'єктом споживання визначено житловий будинок, квартира що належить споживачу на праві власності або користуванні, а самовільним підключенням - споживання електричної енергії без укладання з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлений обов'язок споживача додержуватися вимог нормативно-технічних документів, договору про постачання електроенергії; покладена відповідальність за порушення умов договору з електропостачальником та ППЕЕН.

Стаття 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлює, що порушення в електроенергетиці тягне за собою передбачену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність, а також зазначає, що перелік правопорушень в статті не є вичерпаним. Законодавством України можуть встановлюватися інші види правопорушень в електроенергетиці, за які передбачена відповідальність.

Пунктом 1 Загальних положень ППЕЕН передбачений обов'язок виконання ПКЕЕН всіма споживачами та електропостачальниками незалежно від форм власності.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 виданого 18.05.2004 року Управлінням міського майна м.Маріуполя та рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 12.04.2005 року є власником квартири АДРЕСА_2, та є споживачем електричною енергії, що також підтверджується особовим рахунком НОМЕР_2, відкритим на його ім'я.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За ч.,ч. 4, 5 ст. 319, 322 ЦК України власність зобов'язує, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, і не може використовувати право власності на шкоду правам та інтересам суспільства.

Із вчинених взаємних дій, які полягали у підключенні до електромережі, відкритті особового рахунку, споживанні та оплаті спожитої електроенергії, між сторонами склалися фактичні договірні відносини з постачання споживачу електроенергії, на умовах, передбачених Законом України Про електроенергетику та Правилами, у зв'язку із цим у сторін виникли взаємні права та обов'язки, які притаманні договірним.

Згідно рішення Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 4 червня 2008 року підключення електроенергії за заявою наймача (власника квартири) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику» та ПКЕЕН.

Виходячи з положень статей 6, 526, 626 - 631 ЦК України, укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.

Крім того, статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно Правил користування електричною енергією для населення, споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки (п. 42 Правил).

Згідно пункту 48 Правил користування електричною енергією для населення, споживач несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку.

Відповідно до пункту 53 Правил користування електричною енергією для населення у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акту вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акту свої зауваження.

2 квітня 2016 року при перевірці представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» виконання вимог Закону України «Про електроенергетику» квартири відповідача було виявлено порушення споживачем ОСОБА_1 Правил користування електричною енергією для населення шляхом самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника, виявити яке при проведені контрольного огляду засобу обліку представники електропостачання не мали можливості, а саме: відпайка «нульового» дроту для живлення струймоприймачів. Електроенергія споживається, електролічильником не враховується. Місце самовільного підключення: кабель-канал за приладом обліку електричної енергії.

За цим фактом було складно Акт про порушення (ПКЕЕН) № 208043 від 2.04.2016 року, з відповідним відображенням на викладеній у ньому схемі, який був підписаний трьома представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», відповідачем ОСОБА_1, який в графі «зауваження» особисто зазначив : «каюсь, встановив два тижні тому», що свідчить про повну згоду споживача із фактом порушення та конкретною кваліфікацією його дій, що призвели до безоблікового користування електричною енергією.

Крім наведених відомостей, в графі Акту «Додаткові відомості» : зазначено, змонтована розетка з дообліковим та післяобліковим «нульом»; при включені «вилки» із замкнутими контактами в розетку та відключенням нульового дроту від нульової планки диск електролічильника не обертається, але струймоприймачі працюють.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.

Відповідач ОСОБА_1 був освічений про дату та час розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією, оскільки у складеному акті (в пункті 9) було повідомлено споживача про дату, час та місце розгляду акту про порушення.

26 квітня 2016 року на засіданні комісії Маріупольського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення, відповідно до протоколу № 1201 від 26.04.2016 року було прийнято рішення про нарахування ОСОБА_1 за порушення правил користування електричною енергією суми збитків недорахованої електричної енергії на загальну суму 36095,93 грн.

Засідання комісії відбулось за участю відповідача, який отримав розрахунок заборгованості та квитанцію з рахунком на який треба було перерахувати вказані грошові кошти.

З огляду на ці обставини позивачем були дотримані положення законодавства щодо належного складання акту про порушення, повідомлення споживача про дату та час засідання комісії, а також про результати розгляду виявлених в акті порушень.

«Порядок визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122, встановлює наступне.

1. Відповідно до цього Порядку визначається розмір збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок недоотримання коштів за електричну енергію, викрадену споживачем шляхом її самовільного використання без застосування приладів обліку (якщо таке застосування обов'язкове) або у разі умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а також проводиться відшкодування завданих енергопостачальнику збитків.

2. Дія цього Порядку поширюється на всіх споживачів електричної енергії - суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, що використовують електричну енергію для власних

потреб.

4. Обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акту виявлених

порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.

5. Розрахунок вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, здійснюється за встановленими для відповідної групи споживачів тарифами, що діяли у період порушення.

6. На підставі акту виявлених порушень енергопостачальник

розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати. Споживач електричної енергії здійснює оплату зазначених збитків протягом 30 днів після отримання рахунка. У разі відмови споживача відшкодувати збитки підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення збитків здійснюється у судовому порядку.

7. Рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та

порядку відшкодування збитків, завданих йому внаслідок викрадення електричної енергії, може бути оскаржено в установленому законом порядку.

За п.1.1 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої Постановою НКРЕ від 4.05.2006 року №562, вона: застосовується постачальником електричної

енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів

крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

За наведеним, та на підставі досліджених доказів, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив Правила користування електричною енергією для населення в результаті самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю електропостачальника, що ним не оспорюється.

З цього приводу безпідставним є посилання відповідача на те, що розрахунок за актом має бути здійснений за вимогами п.п. б п.3.3 Методики, а саме за дванадцять календарних місяців, оскільки він застосовується лише у разі виявлення самовільного підключення до електричної мережі саме електропостачальника.

У даному випадку визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ОСОБА_1 ПКЕЕН, слід здійснювати відповідно до п.п.6 п.3.1 Методики, яка застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення такого порушень ПКЕЕН: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника.

Пунктом 3.3 Методики встановлено, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів, які відповідно до даного випадку визначаються згідно з другим абзацом п.п. «а» п.3.3 Методики, а саме : якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо

технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але

не більше ніж за три роки.

Згідно з пунктом 3.5 Методики, у разі виявлення у споживача порушень зазначених у п.п.6 п.3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії W доб.с.п. (кВт.год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики. Час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.

З урахуванням зазначеного, у суду не має підстав ставити під сумнів розрахунок вартості необлікованої електричної енергії спожитої ОСОБА_1, у сумі 36095,93 грн., за період з 2.04.2013року по 2.04.2016 року, здійснений позивачем, оскільки він зроблений з урахуванням обставин, що відповідають дійсності, у відповідності з положеннями пункту 3.5, за формулою (2.7) «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», за якими відповідач теж провів свій розрахунок, тільки за період з 19.03.2016 року по 2.04.2016 року, тобто за 15 днів.

Стосовно періоду розрахунку вартості спожитої необлікованої електричної енергії слід зазначити, що посилання відповідача на те, що він до 19.03.2016 року взагалі не проживав за адресою: АДРЕСА_1, тому електроенергією не користувався, є необґрунтованим, таким, що не відповідає дійсності, оскільки за тією ж довідку №1229 від 30.10.2017 року виконкому Малоянисольської сільської ради Нікольського району Донецької області він і з 19.03.2016 року по 30.10.2017 року проживав не у м.Маріуполі, а продовжував мешкати за адресою : АДРЕСА_4 без реєстрації, але за даними позивача, у спірний період, прилад обліку електричної енергії у квартирі АДРЕСА_3 кожен місяць фіксував збільшення спожитої електричної енергії.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1, який є власником квартири, доказів своєї невинуватості не надав, не спростував наявність виявлених актом порушень, до теперішнього часу не здійснив оплату зазначених збитків протягом 30 днів після отримання рахунка, тому за таких обставин позивач вправі вимагати стягнення збитків у судовому порядку.

Отже, виходячи із обставин, встановлених в судовому засіданні та підтверджених належними доказами, суд приходить до висновку про доведеність факту порушення відповідачем ОСОБА_1 правил користування електричної енергії, він має нести повну відповідальність за виявленні порушення та оплату вартості спожитої, але неврахованої приладом обліку електроенергії.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідності їх задоволення в повному обсязі.

За ст.141 ЦПК України, суд вважає доцільним стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору, оскільки позов задоволено.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141 ,247, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПП-НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (код ЄДРПОУ 00131268, м.Краматорськ, вул.Островського, 8) заборгованість за спожиту, але невраховану приладом обліку електричну енергію у сумі 36 095,93 грн. (тридцяти шести тисяч дев'яносто п'яти гривень, дев'яносто трьох копійок) та судовий збір в сумі 1378,00 грн. (однієї тисяча триста сімдесят восьми гривень).

Згідно пп.15.5 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : П.І. Папаценко