Ухвала суду № 72660152, 06.03.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/5604/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/Мотивована/

06 березня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі - головуючого судді Наумик О.О., за участі секретаря Клугер Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №233/5604/17 за скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (представник ОСОБА_1В.) на рішення державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, боржник – ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» у поданій ним до суду 14.11.2017 р. скарзі просить:

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Костянтинівського міськрайонного ВДВС Головного ТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2 від 02.11.2017 р. про повернення виконавчого документу стягувачеві у виконавчому провадженні №54924021, а саме виконавчого листа №2-1062, виданого 26.06.2013 р. Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитом в розмірі 4579 грн. 50 коп.

- зобов’язати державного виконавця Костянтинівського міськрайонного ВДВС Головного ТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2 розглянути питання про відновлення виконавчого провадження №54924021 з примусового виконання виконавчого листа №2-1062, виданого 26.06.2013 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитом в розмірі 4579 грн. 50 коп., посилаючись на таке:

02 листопада 2017 року старший державний виконавець Костянтинівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме виконавчого листа № 2-1062, виданого 26 червня 2013 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості в сумі 4579,50 грн.

В обґрунтуванні вказаної постанови державний виконавець зазначив, що боржник за вказаною у виконавчому документі адресою не мешкає, місцезнаходження невідомо. При цьому державним виконавцем не було вчинено передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо розшуку особи.

Оскаржувану постанову вважає незаконною та такою, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

Доказів того, що державним виконавцем в рамках даного виконавчого провадження вживались будь-які заходи, спрямовані на встановлення місця проживання або перебування боржника ОСОБА_3 зокрема, у вигляді запитів про місце його реєстрації або постійного чи тимчасового проживання, державним виконавцем не надано та про наявність таких доказів не зазначено.

Крім того, мотивувальна частина постанови державного виконавця від 02 листопада 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачеві викладена суперечливо: посилаючись на п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем одночасно зазначено інші підстави повернення.

До того ж, з аналізу змісту п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що не встановлення місця проживання або місця перебування боржника – фізичної особи не може бути підставою для повернення виконавчого документу стягувачу у випадку, коли виконанню підлягають виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти.

Копію оскаржуваної постанови представник стягувача отримав нарочно 09 листопада 2017 року у Костянтинівському міськрайонному відділі ДВС ГТУЮ в Донецькій області. Таким чином строк на оскарження рішення державного виконавця починається 10.11.2017 р. і закінчується 19.11.2017 р.

Стягувач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в судове засідання явку представника не забезпечив, надавши суду заяву про розгляд справи за відсутності представника та з посиланням на підтримання заявлених вимог (а.с.22).

Костянтинівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області явку представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутність представника (а.с.49,53), а також письмові заперечення проти заявлених вимог (а.с.42-43), в яких зауважив на такому:

На виконанні у Костянтинівському міськрайонному ВДВС Головного управління юстиції у Донецькій області знаходилось виконавче провадження №2-1062 від 26.06.2013 р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь Ощадбанка боргу у розмірі 4579,50 грн.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що боржник за вказаною у виконавчому документі адресою не мешкає, місце знаходження його невідомо.

Згідно з інформаційною довідкою з реєстру прав на нерухоме майно - за боржником право власності на нерухоме майно не виявлено. На підставі відповіді з МРЕВ - за боржником автотранспорт не зареєстровано. Згідно з інформацією ОДПІ про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах України боржниками-юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, - за ОСОБА_3 рахунків не виявлено. Згідно з відповіддю Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсію, - інформацію не знайдено (не отримує). Згідно з відповіддю державної податкової служби України про джерела отримання доходів - боржник не працевлаштований.

Під час неодноразових виходів за адресою реєстрації боржника, а саме: м. Костянтинівка, вул. Безнощенко, 8/1, зі слів сусідів встановлено, що боржник тривалий час за вказаною адресою не мешкає, про що складені відповіді акти державного виконавця.

На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Державний виконавець Костянтинівського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність з посиланням на невизнання вимог за скаргою у повному обсязі (а.с.63).

Боржник ОСОБА_3, повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання не з’явився (а.с.54,55).

З’ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дістає таких висновків.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Стягувачем ПАТ «Державний ощадний банк України» оскаржується постанова державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 02 листопада 2017 року, якою виконавчий лист №2-1062, виданий 26.06.2013 р. Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Фамільний» заборгованості за кредитом в розмірі 4579,50 грн., повернуто стягувачеві за підстав п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» за тих обставин, що «боржник за вказаною у виконавчому документі адресою не мешкає, місцезнаходження не відоме» (а.с.5).

Вирішуючи питання щодо відповідності оскаржуваної постанови вимогам діючого законодавства, суд виходив з такого:

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесена обов'язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається, зокрема на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Згідно з ч.1 ст.18 цього Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

За приписами пункту 5 частини першої статті 37 зазначеного Закону (в редакції, чинній на 02.11.2017 р.), виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника)

Тобто зазначеною нормою виключена можливість повернення виконавчого документу, за яким мають бути стягнуті кошти, стягувачеві з підстав неможливості встановлення місця проживання, перебування боржника - фізичної особи.

За виконавчим документом № 2-1062 мають бути стягнуті саме грошові кошти, а тому такий документ не підлягав поверненню стягувачу з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», не відповідає вимогам наведеного вище Закону, отже підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд вважає скаргу в частині вимог скасування постанови про повернення виконавчого документа такою, що підлягає задоволенню.

Вимога скарги в частині зобов’язання державного виконавця відновити провадження, задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» скасування постанови про повернення виконавчого провадження, є підставою для продовження виконавчих дій за виконавчим листом.

Тож скаргу слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.259-261,451 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ідентифікаційний код юридичної особи00032129, адреса місцезнаходження юридичної особи: 01001, м.Київ, вул.Госпітальна, 12-Г, адреса місцезнаходження філії – Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Люксембург Рози, 54, Код ЄДРПОУ ВП: 09334702)

на рішення державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 35035126, адреса місцезнаходження юридичної особи: 85114, Донецька обл., місто Костянтинівка, вул. Торецька, 285, ОСОБА_2,

боржник – ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Безнощенко,8-1),

задовольнити частково.

Постанову державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 02 листопада 2017 року у виконавчому провадженні № 54924021 про повернення виконавчого документу, виданого Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 4579,50 грн. скасувати як незаконну.

В задоволенні вимог про зобов’язання державного виконавця розглянути питання про відновлення виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: