Ухвала суду № 72659548, 12.03.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24501/17

Провадження № 2/127/6318/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Романюк Л.Ф.,

при секретарі Курутіній О.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2,

представника відповідача та третьої особи ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_4, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визнання незаконним (протиправним) та скасування рішення виконкому міської ради, визначення місця проживання дитини,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться дана цивільна справа.

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про госпіталізацію малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 на стаціонарне лікування у відділення № 8 комунального закладу «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_7», у відсутність згоди батька дитини ОСОБА_4.

Мотивуючи клопотання тим, що 22.02.2018 року ОСОБА_6 оглянув амбулаторно, в диспансерному відділені лікарні, дитячий лікар – психіатр КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_7». Як вбачається з лікарських рекомендацій ОСОБА_6 встановлено діагноз : F 92.80 та зазначено, що за станом здоров’я дитина потребує стаціонарного лікування у відділення №8. Відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я діагноз F 92.80 розшифровується слідуючим чином : розлади поведінки та емоцій, які починаються здебільшого в підлітковому віці. Оскільки батько дитини ОСОБА_4 не надає згоди на стаціонарне лікування дитини, Служба у справах дітей Вінницької міської ради також відмовляється винести відповідне рішення про лікування дитини стаціонарно, без згоди батька, то позивачка вимушена звернутися з даним клопотанням про госпіталізацію неповнолітнього ОСОБА_6 та його лікування стаціонарно на підставі ухвалі суду.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлене клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 399 Цивільно-процесуального Кодексу України за умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про психіатричну допомогу» психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Психіатричний огляд проводиться лікарем-психіатром на прохання або за усвідомленою згодою особи; щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи) - на прохання або за згодою її батьків чи іншого законного представника; щодо особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, - на прохання або за згодою її опікуна. У разі незгоди одного із батьків чи відсутності батьків або іншого законного представника психіатричний огляд неповнолітнього здійснюється за рішенням (згодою) органів опіки та піклування, яке може бути оскаржено до суду. Згідно ст. 12 цього ж закону амбулаторна психіатрична допомога надається лікарем-психіатром на прохання або за усвідомленою згодою особи; щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи) - на прохання або за згодою її батьків чи іншого законного представника; щодо особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, - на прохання або за згодою її опікуна. У разі незгоди одного із батьків чи відсутності батьків або іншого законного представника амбулаторна психіатрична допомога неповнолітньому здійснюється за рішенням (згодою) органів опіки та піклування, яке може бути оскаржено до суду.

Поряд з тим, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 є неповнолітнім, а отже питання, яке просить вирішити стосовно нього позивачка, до компетенції суду не входить, вирішенню в порядку цивільного судочинства не підлягає.

Крім того, даний позов про визнання незаконним (протиправним) та скасування рішення виконкому міської ради, визначення місця проживання дитини поданий на тій підставі, що позивачка ОСОБА_1 вважає незаконним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради про встановлення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, 06.07.2010року з батьком ОСОБА_4, а не у зв’язку з незадовільним психічним станом здоров’я дитини.

Керуючись ст. 222 ЦПК України -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про госпіталізацію малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 на стаціонарне лікування у відділення № 8 комунального закладу «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_7», у відсутність згоди батька дитини ОСОБА_4 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя