Рішення № 72658505, 20.02.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29245/17

Провадження № 2-а/761/154/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Притули Н.Г.

при секретарі: Припутневич В.І.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду 17 серпня 2017 надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить: визнати дії відповідача щодо не включення до грошового забезпечення для обрахунку пенсії позивача сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки, а саме: за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням, неправомірними; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 03.02.2017 року із включенням до грошового забезпечення матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 14 238,30 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 15 158,30 грн. з урахуванням виплат, які здійснювались позивачу в цей період.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 03.02.2017 року є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 60% грошового забезпечення.

Згідно діючого законодавства грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Тому в липні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з врахуванням матеріальних допомог.

Проте листом від 13.07.2017 року відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії на тій підставі, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не враховуються при призначенні пенсії.

Позивач вважає відмову відповідача протиправною, а тому для захисту порушеного права звернувся до суду з цим позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач представника в судове засідання не направив, до суду відзив на заявлені вимоги не надійшов.

А тому суд на підставі положень статті 205 КАС України продовжив розгляд справи у відсутність відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача та його представника, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідача необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.02.2017 року є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 60% грошового забезпечення.

11.07.2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києва із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Як вбачається позивач надав до заяви відповідно довідку з місця служби про додаткові види грошового забезпечення.

13.07.2017 року листом Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії на тій підставі, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не можуть бути враховані до складу грошового забезпечення з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до Закону, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії.

Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - Постанова №393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям допомоги на оздоровлення визначені постановою № 1294 та «Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція). Розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Таким чином, аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом України в постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні позивача до ГУПФ України в м.Києві він надав довідку про розміри матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з лютого 2015 року по січень 2017 року. Вказана довідка містить інформацію, що на зазначені в ній суми нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З документів, які надані суду не встановлено, що всі види грошового забезпечення, які зазначені в довідці та з яких сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування враховані при нарахуванні пенсії.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових з яких сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не включення до грошового забезпечення для обрахунку пенсії ОСОБА_1 сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки, а саме: за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська,16 ЄДРПОУ 22869069) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (гурт), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсію з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 14 238 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять вісім) гривень 30 копійок та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 15 158 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят вісім) гривень 36 копійок, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 03.02.2017 року в розмірі 60% грошового забезпечення ОСОБА_1 та здійснити виплату різниці між нарахованими та виплаченими сумами пенсії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Шевченківський районний суд міста Києва).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 березня 2018 року

Суддя: Н.Г.Притула