Рішення № 72658496, 08.02.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22980/16-ц

Провадження № 2/761/2937/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарях: Припутневич В.І.,

за участю:

представника позивача Бєлкіна К.О.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (надалі - позивач, КП «ЦОС Шевченківського району») до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому Позивач просив стягнути з Відповідача заборгованість за комунальні послуги за період з 17.09.2010 року по 28.01.2013 року в загальній сумі 28 436,84 грн., що складається з: 27 709,91 грн. - суми основного боргу; 196,87 грн. - суми інфляційних втрат; 923,77 грн. - суми 3% річних, а також сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідач є користувачем нежитлового приміщення у буд. №5 по вул. Ветрова у м. Києві та не сплачує в повному обсязі плату за комунальні послуги за користування зазначеним приміщенням. Як вбачається з матеріалів справи, зазначена заборгованість виникла в період часу з 17.09.2010 року по 28.01.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували щодо заявлених позовних вимог, зазначаючи, що відповідач не є власником приміщення відносно якого утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги, оскільки в період, за який позивач просить стягнути борг, нежитлове приміщення вже було продано іншій особі.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши сторони, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 року.

Відповідно до Статуту Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.04.2012 року №610 із змінами, зареєстрованими Шевченківською районною в м.Києві державною адміністрацією 27.06.2012 року № 10741080022016771, основними напрямками діяльності КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» є: 2.2.1. забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах на підставі договорів, укладених Підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених Підприємством безпосередньо зі споживачами послуг; 2.2.2. здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень; 2.2.3. забезпечення збору платежів від споживача зазначених послуг на користь виробників послуг; 2.2.4. надання платних послуг в галузі житлово-комунального господарства населенню та підприємствам, організаціям, установам тощо.

Вимоги п.п. 1,5 ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлюють обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Однак, під час розгляду справи суду не було надано сторонами жодного належного і допустимого доказу щодо наявності підготовленого позивачем договору на постачання комунальних послуг відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Крім того судом встановлено, що відповідач не є власником нежитлового приміщення відносно якого утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги, за адресою: АДРЕСА_1, оскільки 23.05.2011 року відповідачем було відчужене зазначене нежитлове приміщення, про що свідчить довідка від 22.05.2013 року видана Приватним нотаріусом Пушняк Т.І., в якій зазначено, що остання 23.05.2011 року посвідчила договір купівлі-продажу вказаного приміщення, за яким продавцем був - ОСОБА_2, який в свою чергу передав дане майно у власність покупцю - ОСОБА_5

Крім того, на момент відчуження відповідачем нерухомості заборгованість за житлово-комунальні послуги відсутня.

Вимогами ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець і виробник.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Норми ст. 322 ЦК України передбачають, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом

Так, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи що відповідач не був власником квартири на момент, коли утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги, відносно зазначеного нежитлового приміщення, а за період, який позивач просить стягнути заборгованість, нежитлове приміщення було передано у власність іншій особі, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_6 про стягнення боргу за житлово-комунальні

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.322 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 16, 19, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та керуючись ст.ст. 77-81, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в позові Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19 лютого 2018 року

Суддя: Н.Г.Притула