Постанова № 72657623, 27.02.2018, Оболонський районний суд міста Києва

27.02.2018 Справа № 756/13305/17

Номер провадження 2-а/756/90/18

Справа №756/13305/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Луценко О.М.,

при секретарі - Бублієві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.09.2017року він звернувся до Центрального об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року. Однак, відповідач своїм листом за № 54847/06 від 26.09.2017 року відмовив у призначенні зазначеного виду пенсії з огляду на те, що відсутні правові норми. Позивач вважає таку відмову відповідача незаконною та необґрунтованою, а тому звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та виплачувати з 10.08.2017 року її у розмірі 86 відсотків з розрахунку заробітної плати, що вказана у довідці Генеральної прокуратури України № 18-328зп від 06.09.2017 року.

Позивач до судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, оскільки позов підтримує з підстав зазначених в позовній заяві.

Стороною відповідача до суду надано заперечення щодо позовних вимог ОСОБА_1, відповідно до яких дії Управління є законними, а тому підстав для задоволення позову немає.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи відповідачу належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Центральному об'єднанні управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує з 2010 року пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991 року).

06.09.2017 року позивач звернувся до Центрального об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві, із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року в розмірі та відсотках відповідно до ч. 13 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці Генеральної прокуратури України №18/328 зп від 06.09.2017 року.

Однак, відповідач своїм листом за № 54847/06 від 26.09.2017 року відмовив у призначенні зазначеного виду пенсії з огляду на те, що відсутні правові норми.

Пенсійне забезпечення прокурорів та слідчих прокуратури, до яких законодавцем віднесено позивача, встановлено приписами ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією, або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв протягом всього періоду на даній роботі.

У відповідності до ч.12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

В подальшому до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» вносились певні зміни. Так, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-УІ від 08.07.2011 до вказаної статті внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини 13, 18 ст.50-1 Закону №1789, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям Закону №3668-УІ змін не зазнали.

Таким чином внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч.ч. 13, 18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії.

Згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Позивачу пенсія була призначена 2010року, тобто до набрання чинності вказаним законом.

З огляду на викладене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

При цьому, суд вважає твердження відповідача, про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача, з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015р. № 213-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», необґрунтованими тому, що він застосував нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності.

Разом з цим, таке застосування норм права суперечить вимогам ч.1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію, згідно довідки Генеральної прокуратури України №18/328 зп 06.09.2017 року, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, з розрахунку 86% від суми місячного (чинного) заробітку.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав на необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При прийнятті рішення суд також враховує, що згідно із частиною 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави..

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч. 3 ст. 6 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону в часі, суд виходить із того, що згідно із ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Доводи представника відповідача, наведені у запереченнях на адміністративний позов, спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та наведеними нормами права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 640, 00 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 8, 9, 10, 19, 77, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру", -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Центрального об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києвіщодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст. ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії).

Зобов'язати Центральне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 на підставі виданої Генеральною прокуратурою України довідки від 06.09.2017 №18-328зп, згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції на час призначення пенсії, виходячи з розрахунку 86% від суми місячної( чинної) зарплати за відповідною посадою, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 10.08.2017року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 640, 00 грн.

Рішення може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.М. Луценко