Рішення № 72656701, 07.03.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6783/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2018 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Шипович В.В.

секретаря судового засідання Євтушенко М.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом:

ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування державної реєстрації права власності,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_6, ОСОБА_7, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у серпні 2017 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 і приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування реєстрації права власності, вказавши, що 21.10.2004 року померла його бабуся ОСОБА_8. Після її смерті спадщину прийняв його дід ОСОБА_9, який помер 23.04.2005 року. Відповідно до заповіту від 13.11.2000 року ОСОБА_9 все своє майно заповів позивачу, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину та звернувся до Другої черкаської державної нотаріальної контори для отримання Свідоцтва про право власності на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1. Однак нотаріус не зміг видати йому свідоцтво про право на спадщину, у зв’язку із тим, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - вказана квартира вже була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_6 на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.06.2004 року по справі № 2-3400/02. Рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 прийняла державний реєстратор ОСОБА_10 29.09.2015 року. ОСОБА_3 та його представник звернулися до поліції для розслідування протиправних дій осіб, які незаконно заволоділи спадковим майном. 07.11.2015 року було відкрито кримінальне провадження №12015251010000019 за ст. 358 ч. 1 КК Країни. Згідно висновку Придніпровського районного суду м. Черкаси про проведення службової перевірки від 19.10.2015 року в архіві суду під № 2-3400/2002 знаходиться рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі, а не про визнання права власності на квартиру. Крім того відповідно до обліково-статистичних даних суду, в період з 2002 по 2004 роки, позов ОСОБА_6 до будь-кого про визнання права власності на нерухоме майно в суді не розглядався. Відповідно до висновку службової перевірки суду рішення від 21.06.2004 у справі № 2-23400/2002, щодо визнання права власності на квартиру за ОСОБА_6 є підробленим.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року, яка набрала законною сили 16.04.2016 року, у справі № 823/15/16 визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора ОСОБА_10 від 29.09.2015 року №24836354 про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2.

Однак не дивлячись на наявність вказаної Постанови Черкаського окружного адміністративного суду, 16.03.2016 року приватний нотаріус ОСОБА_5 посвідчила Договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_6 продав спірну квартиру ОСОБА_4.

За таких обставин позивач просив суд визнати недійсним з моменту укладання договір від 16.03.2016 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 та скасувати реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 06.09.2017 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою суду від 06.09.2017 року за заявою позивача застосовано заходи забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 25.09.2017 за ініціативою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено ОСОБА_6.

Ухвалою суду 18.10.2017 року за клопотанням представника позивача витребовано докази у приватного нотаріуса ОСОБА_5, а саме належним чином завірену копію нотаріальної справи із посвідчення 16.03.2016 року Договору купівлі-продажу квартири зареєстрованого в реєстрі за №2040.

15.12.2017 набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України згідно із Законом України №2147-VIII від 03.10.2017.

Відповідно до п.п. 9 п.1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (в ред. згідно із Законом №2147-VIII від 03.10.2017), - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позовне провадження здійснюється в загальному або спрощеному порядку (ч.2 ст. 19 ЦПК). Відповідно до ч. 6 ст. 240 ЦПК України, - якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.

Згідно ухвали суду від 16.01.2018 року розгляд цивільної справи №711/6783/17 продовжено за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 16.01.2018 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_11 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено дружину відповідача ОСОБА_4, - ОСОБА_7.

Ухвалою суду від 02.02.2018 за клопотанням представників сторін в судовому засіданні була оголошена перерва до 26.02.2018 для вирішення питання про добровільне врегулювання спору. Однак після закінчення вказаної перерви представник позивача повідомив суд, що вирішити спір в позасудовому порядку сторонам не вдалося.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, - ОСОБА_1 підтвердив обставини викладені у позові, та просив задовольнити позовні вимоги. Наполягав, що право власності за ОСОБА_6 на спірну квартиру було зареєстровано на підставі підробленого рішення суду, а отже ОСОБА_6 не мав права розпоряджатися вказаною квартирою і продавати її ОСОБА_4. Претензії до нотаріуса ОСОБА_5 у ОСОБА_3 відсутні, однак оскільки вона посвідчила оспорюваний договір купівлі-продажу квартири то позивач зазначив її в якості співвідповідача. Після визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.03.2016 та скасування реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4, позивач ОСОБА_3 отримає можливість оформити у нотаріуса свої спадкові права на квартиру АДРЕСА_3.

Представник відповідача нотаріуса ОСОБА_5, - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що нотаріус є неналежним відповідачем в даній справі. При посвідченні оспорюваного договору купівлі-продажу квартири нотаріус не знала і не могла знати, що рішення суду на підставі якого за ОСОБА_6 було зареєстроване право власності є підробленим. Про наявність постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року по справі №823/15/16 нотаріусу також не було відомо.

В судове засідання 26.02.2018 позивач ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_4 та його представник, - адвокат ОСОБА_11, а також треті особи ОСОБА_6 і ОСОБА_7, не з’явилися. Були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Позивач ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи без його участі та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача, - ОСОБА_11 подав письмове клопотання про розгляд справи 26.02.2018 без його участі та заперечував проти задоволення позову ОСОБА_3.

В судових засіданнях за його участі відповідач ОСОБА_4 позов не визнав. Пояснив, що у березні 2016 року директор агентства нерухомості ОСОБА_12 запропонував йому придбати квартиру по вулиці Толстого в м. Черкаси. Його влаштувала вказана пропозиція. Нотаріус ОСОБА_5 перевірила правовстановлюючі документи на квартиру та ніяких зауважень не висловила. Правовстановлюючим документом на квартиру було рішення суду. В день підписання договору купівлі-продажу квартири 16.03.2016 року заявився продавець ОСОБА_6 з ним було ще два чоловіки та жінка. Вони із ОСОБА_6 підписали Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3. За квартиру він фактично сплатив 12000 доларів США, хоча у договорі була вказана менша ціна для того, щоб зменшити суму податків. Придбана ним квартира була у занедбаному стані та з великими боргами по сплаті комунальних послуг. Про те, що рішення суду було підробленим він довідався тільки після отримання позову ОСОБА_3. Вважав, що не вчиняв ніяких протиправних дій, а тому суд не може забрати в нього квартиру.

Суд заслухавши представників сторін, відповідача ОСОБА_4, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ОСОБА_12 з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.12.2005 року (а.с. 17), а також Інформаційних довідок із вказаного Реєстру від 26.05.2016 року та від 20.03.2017 року (а.с. 24, 33), - право власності на квартиру АДРЕСА_4 було зареєстровано за ОСОБА_9 та ОСОБА_8 по 1/2 частці за кожним на підставі Свідоцтва про право власності від 17.01.1996. Право власності на житло набуте в результаті приватизації.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія І-СР № 015802 (а.с. 9) ОСОБА_8 померла 21.10.2004 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія І-СР № 015549 (а.с. 42) ОСОБА_9 помер 23.04.2005 року.

29.08.2005 року, тобто в межах шестимісячного строку з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК), ОСОБА_3, як спадкоємець за заповітом, звернувся до Другої черкаської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 (а.с. 41). За заявою ОСОБА_3 Другою черкаською державною нотаріальною конторою 29.08.2005 року заведено спадкову справу №1074.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.12.2007 року у цивільній справі № 2-320/2007 за позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, стягнення майнової та моральної шкоди, зобов’язання прийняти заяву та видати свідоцтво про право на спадщину, - у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому судом встановлено, що 13.11.2000 року ОСОБА_9 склав заповіт, яким заповів все своє майно ОСОБА_3. Суд прийшов до висновку, що вказаний заповіт підписано ОСОБА_9, відповідає його волі та посвідчений належним чином (а.с. 10-14).

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 12.03.2008 року та Ухвалою Верховного Суду України від 18.11.2008 року залишено без змін рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.12.2007 року у цивільній справі № 2-320/2007 (а.с. 15-16).

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, - незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК).

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_9, прийняв у встановленому порядку спадщину, а отже не зважаючи на те, що він не був стороною оспорюваного договору купівлі-продажу квартири від 16.03.2016 року, має право на пред’явлення до суду позову про визнання даного договору недійсним.

16.03.2016 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 посвідчено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5, укладений між ОСОБА_6 (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець) (а.с. 115).

Згідно п.2 Договору, - квартира належить ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.06.2004 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.09.2015 року, номер запису про право власності 11371826, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 736509971101.

ОСОБА_6 нотаріусу ОСОБА_5 надане «рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.06.2004 року у цивільній справі № 2-3400/02» за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості (а.с. 118-119), яким затверджено мирову угоду між ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та визнано за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_6.

На підставі вказаного «рішення суду» державним реєстратором ОСОБА_10 29.09.2015 року прийнято рішення №24836354 про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_7.

Однак під час службової перевірки у Придніпровському районному суді м. Черкаси, - Висновком від 19.10.2015 року (а.с. 18) встановлено, що так зване «рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.06.2004 по справі № 2-3400/02», яким визнано право власності на нерухоме майно за ОСОБА_6 є підробленим. Під номером 2-3400/02 насправді була розглянута справа за позовом ОСОБА_14 до ЗАТ «Будівельне управління «Опорядбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі. Матеріали перевірки вирішено направити прокурору м. Черкаси для внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування.

08.11.2015 прокурором прокуратури м. Черкаси внесено відомості до ЄРДР за ст. 358 ч.1 КК України та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015251010000019 за фактом підробки судового рішення (а.с. 19).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року в адміністративній справі №823/15/16 за позовом ОСОБА_3 до Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, державного реєстратора ОСОБА_10, третя особа, ОСОБА_6 про скасування рішення, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю, - визнано протиправним та скасоване рішення державного реєстратора ОСОБА_10 від 29.09.2015 року №24836354 про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_8. Постанова суду набрала законної сили 16.04.2016 (а.с. 20-23). Скасовуючи рішення державного реєстратора суд виходив із того, що факт прийняття рішення суду про визнання права власності на квартиру за ОСОБА_6 не підтверджено.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснив, що працює ріелтером. У березні 2016 року до нього від ОСОБА_15, як представника ОСОБА_16, надійшла пропозиція щодо продажу квартири по вул. Толстого у м. Черкаси. Оскільки він знав, що ОСОБА_4 шукає квартиру то розповів останньому про наявний варіант. ОСОБА_15 показала квартиру ОСОБА_4 та вони домовились про ціну 12000 доларів США. Нотаріус ОСОБА_5 подивилась документи на квартиру наявні у продавця та про будь-які складнощі не повідомила. Безпосередньо на підписання договору до нотаріуса прийшов ОСОБА_6 разом із ним були ОСОБА_17, ОСОБА_15 та чоловік на ім’я ОСОБА_12. На вулиці знаходився ОСОБА_16. Гроші у ОСОБА_4 брали ОСОБА_17 та Володимир, а ОСОБА_6 підписав договір і написав розписку про отримання коштів. Після того, як ОСОБА_3 пред’явив свої претензії на квартиру, то свідок зустрічався із ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_15, однак вирішити ситуацію в позасудовому порядку не вдалося. Тоді він про те що сталося повідомив Службу безпеки України.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

З урахуванням встановлених судом обставин, ОСОБА_6 не є та ніколи не був законним власником квартири АДРЕСА_9, а правовстановлюючий документ наданий ним нотаріусу при посвідченні договору купівлі-продажу 16.03.2016 року є підробленим.

Щодо обраного позивачем способу захисту своїх прав шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу необхідно зазначити наступне.

За змістом ч. 1 ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції, а тому, за загальним правилом, коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача.

В той же час розглядувана справа є винятком із загального правила, у зв’язку із наявністю постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року в адміністративній справі №823/15/16 якою визнано протиправним та скасоване рішення державного реєстратора ОСОБА_10 від 29.09.2015 року №24836354 про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_8.

Таким чином визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 16.03.2016 не призведе до відновлення реєстрації права власності ОСОБА_6 на спірне майно.

Натомість фактично буде відновлено реєстрацію права власності на квартиру за первісними власниками - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що дозволить ОСОБА_3 в нотаріальному порядку оформити своє право на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9.

За таких обставин суд у розглядуваній справі вважає можливим застосувати запропонований ОСОБА_3 спосіб захисту його прав, оскільки такий спосіб, з урахуванням обставин справи, дозволить в повній мірі відновити порушені права позивача.

Тому Договір від 16.03.2016 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_10 укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №2040 необхідно визнати недійсним, як такий, що суперечить Цивільному Кодексу України та вчинений всупереч волі власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України, - нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У зв’язку із визнанням недійсним Договору купівлі-продажу квартири від 16.03.2016 року, підлягає скасуванню державна реєстрація права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_10.

ОСОБА_4, якщо вважає свої права порушеними, не позбавлений можливості звернутися до суду із позовом до особи (осіб) чиї неправомірні дії призвели до завдання йому шкоди.

Що ж до рішень, дій та бездіяльності слідчого і прокурора у кримінальному провадженні № 12015251010000019 від 08.11.2015 за ч. 1 ст. 358 КК України, то такі рішення, дії та бездіяльність можуть бути оскаржені слідчому судді в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. В межах цивільної справи суд не має повноважень здійснювати контроль за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

Наявність правових підстав для задоволення позовних вимог до нотаріуса ОСОБА_5 позивачем не доведена. При цьому ОСОБА_3 та його представник не вказали які саме, неправомірні, на їх думку, дії вчинив нотаріус та не довели, що ОСОБА_5 було відомо про те, що «рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.06.2004 по справі № 2-3400/02» є підробленим, а державна реєстрація права власності ОСОБА_6 на квартиру протиправною.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду ОСОБА_3 сплачено судовий збір на загальну суму 960 гривень, що підтверджується квитанціями від 15.08.2017 року (а.с. 1, 2).

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 задоволені, а у задоволенні позовних вимог до нотаріуса необхідно відмовити, то із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір в сумі 480 гривень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст. 182, 203, 215, 236, 316-317, 319, 321, 658, 1216-1218, 1268, 1286, 1296 ЦК України, керуючись ст. 12-13, 81-82, 89, 141, 263-266, 273 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Черкаська область, Лисянський район, с. Журжинці, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1) до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_11, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2) задовольнити.

Визнати недійсним з моменту вчинення Договір від 16.03.2016 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_10 укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі за №2040.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_11, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2) на квартиру АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 736509971101) здійснену на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 16.03.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_11, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Черкаська область, Лисянеський район, с. Журжинці, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1) судовий збір в сумі 480 (чотириста вісімдесят) гривень.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Шипович В.В.

Вступна та резолютивна частини рішення суду у справі №711/6783/17 складені і проголошені 26.02.2018. Повний текст рішення суду складено 07.03.2018.

Головуючий: ОСОБА_18