Рішення № 72655777, 12.03.2018, Харківський районний суд Харківської області

12.03.18

Справа № 635/4396/17

Провадження № 2-а/635/18/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Назаренко О.В.

за участі секретаря Токарук Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_2 обласного військового комісаріату про визнання діяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_2 обласного військового комісаріату

про визнання діяльності протиправною, зобов'язання надати список, зобов'язання скласти довідки, здійснення перерахунку та виплати пенсії.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що проходив військову службу в Збройних Силах України, на посаді начальника відділення (засобів заправки ЛА) відділу (аеродромно-технічного забезпечення) навчально-тренувального комплексу зв’язку і РТЗ) факультету наземного забезпечення бойових дій авіації ОСОБА_2 інституту ВПС України. Згідно Наказу Міністра оборони України від 05.11.2005 року № 482 звільнений у запас за пунктом 67, підпункту «В» (у звязку із скороченням штатів). Отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», як особа звільнена з військової служби та перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. Але пенсія позивачу нарахована та не перераховується з порушенням норм діючого законодавству, що порушує його права. При оформленні документів для призначення пенсії ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат не зазначив в довідці (розрахунку пенсії Міністерства оборони України за вислугу років) 28.11.2005 року № ФХ-114848 про додаткові види грошового забезпечення, а саме: відомості про грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУ ПФУ) призначило позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі оформлених документів ОСОБА_2 обласним військкоматом та виплачує позивачу пенсію, розмір якої обчислений з грошового забезпечення на підставі вищезазначеної довідки (розрахунку).

03.03.2017 позивач звернувся до ОСОБА_2 обласного військового комісаріату з вимогою скласти довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне страхування, які відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Крім того, вимагав зазначену довідку направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. В задоволенні заяви було відмовлено листом №ФХ-114848/769/ВС3 від 31.03.2017. Крім того, 03.03.2017 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з вимогою витребувати з ОСОБА_2 обласного військового комісаріату зазначену вище довідку та на її підставі провести перерахунок пенсії. Проте, в задоволенні заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 16.03.2017 № 427/Д-14 було відмовлено з посиланням на ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон), рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення ст.63 вищевказаного Закону, тощо.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 серпня 2017 року відкрито провадження у справі.

31 серпня 2017 від представника ОСОБА_2 обласного військового комісаріату надійшли письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову, зазначивши зокрема про те, що законом не передбачено включення у довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. вважає позовні вимоги ОСОБА_1 незаконними та безпідставними

21 вересня 2017 року до суду надійшли заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Зазначили, що позовні вимоги позивача є безпідставними, посилаючись на те, що Головне управління керувалося лише тими показниками грошового забезпечення позивача, які були надані ОСОБА_2 обласним військовим комісаріатом, та не могло визначити та врахувати будь-які інші. Зазначено, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не належать до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. В довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, яка міститься в матеріалах пенсійної справи, щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не включені, тому підстав для її включення до розрахунку пенсії немає. Окрім того, у запереченнях зазначено, що ГУ ПФУ в Харківській області не відмовляло позивачу у перерахунку пенсії, тому позов є передчасним. Також зазначили, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області на час призначення пенсії жодним чином не порушило права позивача на пенсійне забезпечення щодо визначення та обчислення розміру пенсії, у зв'язку з чим просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

10 листопада 2017 року позивачем надано відзив на заперечення відповідачів.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, судовий розгляд провести без його участі.

Представники відповідачів в судове засідання не зявились, про день, час та місце слухання справи повідомлені, причини неявки суду не повідомили.

Суд розглянувши докази, надані сторонами в обґрунтування позовних вимог та заперечень, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб» від 09.04.1992 року № 2262

Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою цієї ж статті Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей»(далі - постанова № 393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова №1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами, окрім іншого, регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ.

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

В силу ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховуєвисновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Верховного Суду України від 20.10.2015 у справі №21-2942а15 щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Згідно постанови Верховного Суду України від 10.03.2015 у справі №21-70а15 аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Суд також враховує той факт, що на момент звільнення позивача відповідно до грошового атестата серія ЗС №316311, засвідчена копія якого УПФ України в Харківській області міститься в матеріалах справи, останньому було виплачені матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення матеріально-побутових потреб та одноразова грошова допомога.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998р. №697 було затверджено «Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій». Вивченням зазначеної постанови встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення матеріально-побутових потреб та одноразова грошова допомога в зазначеному Переліку відсутні, що дозволяє прийти до висновку, що із зазначених виплат було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Посилання ОСОБА_2 обласного військового комісаріату на Постанову від 22.12.2010р. №1170, якою затверджено «Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне страхування соціальне страхування» суд до уваги не приймає враховуючи, що на момент виникнення спірних правовідносин зазначена Постанова не діяла.

Отже, суд вважає, що в даному випадку позивач має право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який має бути обчислений з грошового забезпечення, до якого, окрім іншого, повинні бути включені, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні.

Таким чином, ОСОБА_2 обласний військкомат протиправно не зазначив в довідці про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії (розрахунку) ОСОБА_1 №№ ФХ-114848/769/ВС3 від 31.03.2017 грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні які позивач отримував під час проходження військової служби. Тобто зазначені дії є протиправними.

Враховуючи приписи вищенаведених норм Закону, суд вважає, що обчислення пенсії позивачу слід проводити з урахуванням грошового забезпечення до якого включені, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, які отримував позивач під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески.

Таким чином, суд визнає протиправною відмову ОСОБА_2 обласного військового комісаріату від 31.03.2017 №ФХ-114848/769/ВС3 у складені довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні на надання її до управління ГУПФУ в Харківській області та зобов’язує скласти таку довідку та направити її до ГУПФУ в Харківській області.

Суд також визнає протиправною відмову ГУПФУ в Харківській області від 16.03.2017 року № 427/Д-14 у перерахунку пенсії та зобов’язує здійснити перерахунок пенсії з 17.11.2005 року.

Відповідно до ст. ст. 9,77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що відповідачем ОСОБА_2 обласним військовим комісаріатом як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів наявності підстав для не внесення у довідку (розрахунку) про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії при оформленні документів при призначенні пенсії позивачу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, які позивач отримував під час проходження служби.

Щодо строку захисту права позивача на призначення та виплату пенсії в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до якого включені: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні суд виходить з того, що зазначені правовідносини врегульовані положеннями ст. ст.122, 123 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для вирішення питання щодо строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Позовна заява та матеріали справи свідчать, що порушення прав позивача з боку ОСОБА_2 обласного військового комісаріату відбулось коли ОСОБА_2 військовий комісаріат відмовив позивачу у складанні нової довідки; з боку ГУПФУ в Харківській області стосовно відмови в перерахунку та виплати пенсії відбулось коли ГУПФУ в Харківській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії.

Позивач дізнався про порушення своїх прав з листа ОСОБА_2 військового комісаріату від 31.03.2017 №ФХ-114848/769/ВС3.

Позивач дізнався про порушення своїх прав з листа ГУПФУ від 16.03.17р. № 427/Д-14.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач звертаючись з даним позовом не пропустив строк, визначений ч. 2 ст. 122 КАС України.

Крім того, позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання постанови вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб'єкта владних повноважень.

З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання постанови вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб'єкта владних повноважень. Цій нормі кореспондують положення п. 1 ч. 6 ст. 246 КАС України, згідно з яким у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

У зв'язку з тим, що для усунення порушення прав позивача ГУПФУ повинно вчинити певні дії, то вимоги позивача щодо встановлення судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення є законними, строк подачі звіту протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили є розумним строком.

Відповідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.6-9,139,242,243,244,246,382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_2 обласного військового комісаріату про визнання діяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) ОСОБА_2 обласного військового комісаріату щодо не внесення у розрахунок пенсії Міністерства оборони за вислугу років додаткових видів грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільненням з військової служби, а саме грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Визнати протиправною бездіяльність (дії) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає в тому, що при перерахунку та обчисленні пенсії ОСОБА_1 не були враховані додаткові виді грошового забезпечення, а саме грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні, які останній отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області надати список до ОСОБА_2 обласного військового комісаріату, якій містить ім'я ОСОБА_1, для складання ОСОБА_2 обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку розміру пенсії з 17.11.2005 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобов'язати ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошову допомоги при звільненні, та надати зазначену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області після отримання від ОСОБА_2 обласного військового комісаріату довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, здійснити перерахунок розміру пенсії та виплату пенсію в розмірі, якій обчислений з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 сум недоплаченої частини основного розміру пенсії з 17.11.2005 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.

Зобов'язати ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат подати у трьохтижневий строк, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області подати протягом тридцяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та ОСОБА_2 обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн., по 320 грн. з кожного.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено та підписано без його проголошення 12 березня 2018 року.

Суддя О.В.Назаренко

.