Ухвала суду № 72655481, 07.03.2018, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2526/14-ц

Провадження № 6/626/20/2018

У Х В А Л А

Іменем України

07 березня 2018 року м.Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Дудченка В.О., за участі секретаря Зінченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді заяву ОСОБА_1 до заступника начальника Красноградського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, -

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду із заявою про скасування заборони виїзду за межі України, в якій просить скасувати подання заступника начальника Красноградського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 від 26.06.2015 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 та скасувати ухвалу Краснограсдського районного суду Харківській області від 01.07.2015р. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованій ІНФОРМАЦІЯ_2.

Свою заяву обґрунтовує тим, що ухвалою Краснограсдського районного суду Харківській області від 01.07.2015р. подання заступника начальника Красноградського РВ ДВС ОСОБА_2 від 26.06.2015 року було задоволено та їй тимчасово було обмежено у праві виїзду за межі України. Підставою для такого обмеження стало заочне рішення Красноградського районного суду від 19.02.2015 року про стягнення з неї на користь позивача ТОВ «ОТП Факторинг України» суми заборгованості за кредитним договором від 16.08.2007 року та відповідні виконавчі листи по справі №626/2526/14-ц, видані 02.03.2015 року. Однак про існування вищезазначених документів, вона дізналася тільки у вересні 2017 року, коли хотіла перетнути кордон України для відпочинку. При з’ясуванні обставин такого обмеження вона дізналася, що дійсно в провадженні Красноградського ВДВС перебувало виконавче провадження №47643421 по виконанню виконавчого листа по справі №626/2526/14-ц, виданого 02.03.2015 року. Однак на даний час вказане виконавче провадження №47643421 відносно неї по виконанню даного виконавчого листа Красноградського районного суду по справі №626/2526/14-ц від 02.03.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» суми заборгованості – завершено ще 26.06.2015 року і вказаний виконавчий лист повторно для примусового виконання до відділу не надходив, тобто вказаного виконавчого провадження на даний час не існує. В зв’язку з чим підстави для застосування обмеження на виїзд за кордон, на даний час відсутні.

Заявник в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просить слухати справу у його відсутність, заяву підтримує та просить її задовольнити.

Представник відділу ДВС в судове засідання також не з’явився, при цьому від них надійшла заява, відповідно до якої судове засідання 07.03.2018 року вони простять проводити без їх представника, винесене рішення по справі – підтримують.

Враховуючи те, що сторони про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, та від них надійшли письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі за наявними у справі доказами на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюючи фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.

Так судом встановлено, що відповідно до заочного рішення Красноградського районного суду Харківської області від 19.02.2015 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» було стягнуто заборгованість по кредиту у сумі 2404246,81коп. (копію позовної заяви з додатками та копію самого заочного рішення від 19.02.2015р. відповідач ОСОБА_1 не отримувала, оскільки такі дані в матеріалах цивільної справи №626/2526/14-ц – відсутні).

09.04.2015 року за заявою позивача ТОВ «ОТП Факторинг України» на їхню адресу, судом надіслано рішення суду від 19.02.2015 року та відповідні виконавчі листи по справі №626/2526/14-ц, видані 02.03.2015 року.

26.05.2015 року заступник начальника ВДВС Красноградського РУЮ ОСОБА_2 на підставі заяви ТОВ «ОТП Факторинг України» відкрив виконавче провадження №47643421, підстава – виконавчий лист Красноградського районного суду по справі №626/2526/14-ц від 02.03.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» 2404246,81коп.

01.07.2015 року до суду надійшло поданням заступника начальника ВДВС Красноградського РУЮ ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1

01.017.2015 року ухвалою Краснограсдського районного суду Харківській області вищезазначене подання задоволено та тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованій ІНФОРМАЦІЯ_2 без вилучення паспортного документу.

При цьому, відповідно до інформації начальника Красноградського РВ ВДВС від 02.03.2018 року, отриманої на запит суду, слідує наступне.

Виконавче провадження №47643421 відносно ОСОБА_1 по виконанню виконавчого листа Красноградського районного суду по справі №626/2526/14-ц від 02.03.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» суми заборгованості – завершено 26.06.2015 року.

Вказаний виконавчий лист повторно для примусового виконання до відділу, станом на 02.03.2018 року - не надходив.

Будь-яких інших виконавчих проваджень зі стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з моменту закриття провадження, тобто з 26.06.2015 року – у відділі ВДВС не було і на даний час немає.

Крім того, вищезазначений кредит ОСОБА_1 отримала у ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як Фізична-особа підприємець в 2007 році, а згідно ухвали господарського суду Харківської області від 26.07.2012 року ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, в зв’язку з чим незадоволені вимоги кредиторів, в тому числі і перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», після визнання ФОП ОСОБА_1 банкрутом – визнано погашеними.

Згідно доданих копій документів виконавчого провадження ОСОБА_1 будь-якого нерухомого чи рухомого майна, а також земельних ділянок - не має, відкритих рахунків в банківських установах – не має, інших доходів – не має, пенсію – не отримує.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Згідно ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянину України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбаченому законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 р., у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року р. № 1404-VIII.

За змістом п.19 ч.3 ст.18 вказаного Закону державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Виходячи з викладеного, законом встановлено можливість тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Під ухиленням боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.

Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 р., виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно ч.1, 2 ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Згідно ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена..

Таким чином, дослідивши надані суду матеріали заяви, судом встановлено, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 стало виконавче провадження №47643421 відносно останньої по виконанню виконавчого листа Красноградського районного суду по справі №626/2526/14-ц від 02.03.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» суми заборгованості.

Однак в судовому засіданні було встановлено, що виконання даного виконавчого листа завершено ще 26.06.2015 року, станом на день розгляду заяви ОСОБА_1 повторно вказаний виконавчий лист до ВДВС не надходив, а згідно ухвали господарського суду Харківської області від 26.07.2012 року ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом та незадоволені вимоги кредиторів, в тому числі і перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» – визнано погашеними, тобто виконавчого провадження №47643421, в рамках якого встановлювалися вищезазначені обмеження, на даний час не існує.

Таким чином оскільки на час розгляду заяви відпала підстава у такому обмеженні т.я. не існує виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 №47643421 з метою виконання якого заявника було задоволено подання ВДВС та обмежено у праві виїзду за межі України, то і підстави для такого подальшого обмеження прав ОСОБА_1 – відсутні.

Поряд з цим, судом роз’яснюється, що державний виконавець при надходженні відповідного виконавчого листа на виконання при наявності для того відповідних законних підстав, не позбавляється права повторного звернення з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон суду.

Керуючись ст.ст.260, 261, 441 ЦПК України, ЗУ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заборони виїзду за кордон – задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованій та проживаючій ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, яке було встановлено ухвалою Краснограсдського районного суду Харківській області від 01.07.2015 року(справа №626/2526/14-ц), скасувавши вказану ухвалу.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню та її оскарження не зупиняє її виконання.

Копію ухвали направити для виконання адміністрації Державної прикордонної служби України(01601, м.Київ, вул.Володимирівська, 26) та Красноградське РВ ДВС ГТУЮ в Харківській області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: