Ухвала суду № 72654816, 05.03.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

судді-доповідача - Шпинти М.Д.,

суддів: Іващука В.Я., Сачука В.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за клопотанням заступника начальника слідчого відділу Рівненського відділу поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області Самолюка І.В. (далі-слідчий) від 15 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась у с.Липно, Любарського р-ну, Житомирської обл., проживає у по АДРЕСА_2, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України у рамках кримінального провадження №12017180010004803 (відомості до ЄРДР внесені 17 липня 2017 року) відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 за ч.4 ст.190 КК України;

За участі:

секретаря с/з - Мельник С.Ю.

прокурора Харечка О.П.

підозрюваної - ОСОБА_3,

захисника-адвоката - Коцура Т.І.;

за апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_3 - адвоката Коцура Тараса Ігоровича на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2018 року;

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі адвокат Коцур Т.І., який захищає інтереси підозрюваної ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю за місцем проживання підозрюваної у АДРЕСА_1.

Згідно оскаржуваної ухвали задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено строк дії ухвали до 15-ї год. 25 хв. 14 квітня 2018 року. Одночасно, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначив розмір застави - 650 (шістсот п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1145300 (один мільйон сто сорок п'ять тисяч триста) грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області ДКУ у Рівненській області (37315038010559, банк отримувача - Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988) та роз'яснено підозрюваній ОСОБА_3 порядок внесення застави, вказано обов'язки, які будуть покладені на підозрювану та встановлено строк дії цих обов'язків до 14 квітня 2018 року (у разі внесення застави підозрюваною).

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п'яти) до 12 (дванадцяти) років з конфіскацією майна і, у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, існують реальні ризики, зокрема встановлені у п.п. 1, 2, 4 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема ризик того, що ОСОБА_3 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки проживає у м.Житомир; незаконно впливати на потерпілих та свідків, що підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_10, яка допитана в судовому засіданні в порядку ст.225 КПК України; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні шахрайських дій у складі організованої злочинної групи, протягом останніх чотирьох років.

Також у ході подання клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 слідчий, посилаючись на докази, зібрані органом досудового розслідування, станом на день подачі цього клопотання вказав, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у тому, що вона, як виконавець організованої групи, до якої також входили ОСОБА_4 як організатор, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як виконавці, за вказівками організатора ОСОБА_4, який в основу злочинного плану поклав ідею фіктивного представництва ТОВ «Міжнародний оздоровчий центр «Здоров'я», юридична адреса: м.Київ, вул.Л.Руденко, 6-а, оф.601 та ТОВ «Медичний центр Святої Параскеви», юридична адреса: м.Львів, вул.Заводська, 7, у період з 2014 по 2018 рік, виконувала вказівки організатора групи ОСОБА_4 та виконавця ОСОБА_6 щодо координації діяльності, так званих операторів колл-центрів у м.Житомир та кур'єрів, які здійснювали безпосередній обман потерпілих шляхом повідомлення їм завідомо неправдивих даних про діяльність в Україні медичних закладів та іноземних лікарів, а також учасники групи вдавали з себе іноземних лікарів, проводили вигадані процедури діагностик організму і лікування нібито за допомогою супутникового зв'язку та вигадуючи тяжкі захворювання, здійснювали на осіб психологічний вплив, чим схиляли останніх до придбання за значні суми коштів дешевих біологічно активних добавок під виглядом коштовних лікарських засобів іноземного виробництва. Всього за вказаний період, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою вони заволоділи грошовими коштами потерпілих в особливо великому розмірі на загальну суму 1 096 058 грн. Зокрема, таким методом вказана група заволоділа грошовими коштами потерпілого ОСОБА_12 на загальну суму 139 000 грн., ОСОБА_10 на загальну суму 712 758 грн., ОСОБА_13 на загальну суму 242 100 грн., ОСОБА_14 на загальну суму 2 200 грн.

14 лютого 2018 року ОСОБА_3 затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років та 15 лютого 2018 року їй повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі, захисник підозрюваної - адвокат Коцур Т.І. посилається на незаконність ухвали у зв'язку з неповнотою розгляду слідчим суддею клопотання слідчого, зокрема через неврахування фактичних обставин кримінального провадження та недооцінкою даних , що характеризують особу його підзахисної ОСОБА_3. Таку позицію обгрунтовує тим, що ОСОБА_3 проживає у м.Житомир разом зі своїм чоловіком, з яким перебуває у зареєстрованому шлюбі та який працевлаштований, тобто має постійне місце проживання, по місцю проживання якого характеризується позитивно, на утриманні має малолітню доньку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, що свідчить про хибний висновок суду щодо обрання найсуворішого запобіжного заходу відносно неї. На думку захисника, у даному кримінальному провадженні про існування ризиків, встановлених у ст.177 КПК України, що надають можливість застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід, саме у вигляді тримання під вартою, слідчий та прокурор при розгляді клопотання у судовому засіданні не довели.

Заслухавши суддю-доповідача пояснення захисника Коцура Т.І. та підозрюваної ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити та обрати більш м'який запобіжний захід, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги адвоката Коцура Т.І. судом апеляційної інстанції та висловив прохання про залишення без змін ухвали слідчого судді; перевіривши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Як убачається з оскаржуваної стороною захисту ухвали слідчого судді, при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наслідками розгляду клопотання слідчого, слідчим суддею були повністю дотримані вимоги, закріплені у ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, які встановлюють порядок застосування запобіжного заходу до підозрюваної особи.

Підозра у вчиненні злочину, згідно Глави 22 КПК України, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою протиправних, санкціонованих КПК України дій і повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Оскільки, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів органами досудового розслідування, визнав їх достатніми для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, та які свідчать про причетність останньої до вчинення інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

За змістом ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На думку колегії суддів, у матеріалах судового провадження містяться дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, а саме того, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки проживає у м.Житомир, тобто поза межами населеного пункту за місцезнаходженням органу досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки офіційно підозрювана ніде не працевлаштована, тобто не має постійного заробітку.

Усі вищезазначені об'єктивні обставини враховував і слідчий суддя, також з урахуванням високого ризику впливу з боку підозрюваної ОСОБА_3 на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, так як із матеріалів, наданих слідчим було встановлено, що внаслідок її дій, досить велика кількість потерпілих, у переважній більшості пенсійного віку, зазнали матеріальної шкоди на встановлену на даний час слідством суму в розмірі 1096058 (один мільйон дев'яносто шість тисяч п'ятдесят вісім) грн., застосовуючи найсуворіший запобіжний захід до підозрюваної, у тому числі й з мотивів наявності ризику знищення, приховування або спотворення нею або ж іншими підозрюваними будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину у складі організованої злочинної групи, що діяла на протязі останніх 4 (чотирьох) років з багаточисленими епізодами злочинної діяльності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

У відповідності п.3 ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, зокрема й чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання слідчого слідчим суддею захисник просив обрати більш м'який запобіжний захід ОСОБА_3, оскільки на утриманні у підозрюваної знаходиться неповнолітня дитина та доказів обгрунтованості підозри та ризиків сторона обвинувачення при розгляді клопотання, на його думку, не надала.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Разом з тим, оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування ні слідчим суддею суду першої інстанції, ні апеляційним судом перевірці не підлягають, однак матеріали кримінального і судового провадження судом апеляційної інстанції, у ході перегляду ухвали слідчого судді визнаються такими, що є достатніми для підозри ОСОБА_3 у вчиненні цього злочину та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після її затримання, в порядку ст.208 КПК України.

Разом з тим, із урахуванням ступеню тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, даних про особу підозрюваної, з метою запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню, апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про те, що саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_3 процесуальних обов'язків на час проведення досудового розслідування, через неможливість запобігання ризикам, встановлених ч.1 ст.177 КПК України, всупереч доводам захисника Коцура Т.І. про застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, а саме у вигляді домашнього арешту.

Покликання адвоката Коцура Т.І. на те, що належну поведінку підозрюваної забезпечить її законний чоловік ОСОБА_15 по місцю проживання у м.Житомир, одночасно під домашнім арештом з носінням електронного засобу контролю, на думку колегії суддів, є безпідставні та суперечать фактичним обставинам кримінального провадження.

Беручи до уваги доведеність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також серйозність звинувачення, пред'явленого підозрюваній та тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, як того просить захисник підозрюваної Коцур Т.І..

Між тим, слідчий суддя, на підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначаючи розмір застави, у відповідності до вимог ч.5 ст.182 КПК України, у розмірі 650 (шістсот п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вірно застосував кримінальний процесуальний закон і у ході постановлення цього процесуального рішення, і колегія суддів уважає, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 з визначенням розміру застави, що становить 650 (шістсот п'ятдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваної обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, у разі внесення застави, та роз'ясненням наслідків їх невиконання, відповідно до п.1 ч.3 ст.407 КПК України підлягає залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3 у рамках об'єднаного кримінального провадження №12017180010004803 за ч.4 ст.190 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката Коцура Тараса Ігоровича - без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач - М.Д. Шпинта

Судді: В.Я. Іващук

В.І. Сачук