Постанова № 72654726, 05.03.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16753/16-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi Куцоконя Ю.П.,

з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,

представника позивача ОСОБА_2 та третіх осіб на

стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

представника Рівненської міської ради - Українця М.В.,

третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_7,

представника третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_7 -

ОСОБА_8,

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в мiстi Рiвне

спpаву № 569/16753/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4, до Рівненської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7, про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов ОСОБА_2 підтримав та просить суд визнати недійсним рішення Рівненської міської ради № 1911 від 27 жовтня 2016 року «Про надання громадянці ОСОБА_7 згоди на встановлення безоплатного та безстрокового земельного сервітуту щодо вільної від забудови земельної ділянки на вул.Здолунівській».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Рівненською міською радою та позивачем ОСОБА_2, третіми особами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було укладено додатковий договір про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 7316 кв.м. по вулиці Здолбунівській в місті Рівне від 06 вересня 2016 року № 1163 строком на 3 роки. Вказаний договір укладався на підставі рішення Рівненської міської ради № 793 від 16 червня 2016 року і в ньому не встановлено обмежень та обтяжень земельних ділянок у вигляді сервітуту.

27 жовтня 2016 року на пленарному засіданні Рівненської міської ради було прийняте рішення № 1911, в якому, зокрема, встановлено сервітут на право проходу та проїзду через земельну ділянку площею 4059 кв.м., з числа земель, зазначених в додатковому договорі про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 7316 кв.м. по вулиці Здолбунівській в місті Рівне від 06 вересня 2016 року № 1163.

Рішення № 1911 від 27 жовтня 2016 року позивач вважає недійсним, виходячи з того, що воно змінює умови використання наданих позивачу та третім особам земельних ділянок таким чином, що фактично унеможливлює цільове використання зазначених земельних ділянок (автостоянка для паркування транспортних засобів), чим порушує право позивача на користування об'єктом оренди.

Прийняття відповідачем рішення № 1911 від 27 жовтня 2016 року про встановлення сервітуту є порушенням умов договору № 1163 від 06 вересня 2016 року, оскільки змінює його умови в односторонньому порядку, без згоди позивача та третіх осіб, що суперечить актам цивільного законодавства України.

Представник Рівненської міської ради Українець М.В. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав і просить суд у задоволенні позову відмовити.

На заперечення позовних вимог посилається на те, що рішення № 1911 від 27 жовтня 2016 року прийняте Рівненською міською радою в межах своєї компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства.

Вважає, що рішенням № 1911 від 27 жовтня 2016 року права позивача порушені не були, оскільки це рішення не передбачає обов'язку встановлення земельного сервітуту. Цим рішенням ОСОБА_7 надано лише можливість розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі рішення Рівненської міської ради від 16 березня 2017 року № 2533 ОСОБА_7 погоджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки площею 285,6 кв.м., на яку поширюється право сервітуту через земельну ділянку площею 4059 кв.м. на вулиці Здолбунівській, яка надана в оренду ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 Речове право ОСОБА_7 на сервітут зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 червня 2017 року.

Таким чином, рішення № 1911 від 27 жовтня 2016 року, яке має ознаки ненормативного характеру, вичерпало свою дію. Вважає пред'явлений позов необґрунтованим та, у зв'язку із відсутністю матеріальної правової вимоги позивача до Рівненської міської ради, просить відмовити у його задоволенні.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримали позицію представника Рівненської міської ради та, посилаючись на обставини і підстави, викладені у своїх письмових запереченнях та пояснення, просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Вважають, що рішення Рівненської міської ради № 1911 від 27 жовтня 2016 року є одноразовим та таким, що вичерпало свою дію фактом його виконання і самостійний позов про його скасування не виконує захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин, тому у позові слід відмовити з таких підстав.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Рівненської міської ради від 16 червня 2016 року № 793 «Про поновлення договору оренди земельних ділянок на вул.Здолбунівській», 06 вересня 2016 року між Рівненською міською радою та ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 був укладений додатковий договір про поновлення договору оренди землі, предметом якого, у тому числі, є земельна ділянка площею 4059 кв.м. для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для розміщення колектора талих та зливних вод та відкритої автостоянки для паркування транспортних засобів відвідувачів волейбольних полів, тенісних кортів та працівників (підприємців) ринку), за умови наскрізного проїзду, з правом дострокового вилучення для потреб міста, без права будівництва і з правом укладення договору суборенди.

22 вересня 2016 року рішенням № 1715 Рівненська міська рада вирішила внести зміну до рішення від 16 червня 2016 року № 793, а саме, у підпункті 1 пункту 1 рішення після слів «договору суборенди» додати слова «установити, що вищезазначена земельна ділянка передається в оренду за умови встановлення сервітуту на проїзд».

24 листопада 2016 року, на виконання рішення від 22 вересня 2016 року № 1715, Рівненська міська рада звернулася до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з пропозицією укласти додатковий договір про внесення змін до договору про поновлення договору оренди землі від 06 вересня 2016 року, однак останніми вказана пропозиція була проігнорована.

Рішенням Рівненської міської ради від 27 жовтня 2016 року № 1911 «Про надання громадянці ОСОБА_7 згоди на встановлення безоплатного та безстрокового земельного сервітуту щодо вільної від забудови земельної ділянки на вул.Здолунівській» ОСОБА_7 надано згоду на встановлення щодо частини земельної ділянки площею 285,6 кв.м. безоплатного та безстрокового земельного сервітуту на право проходу та проїзду через земельну ділянку площею 4059 кв.м. на вул.Здолбунівській (кадастровий номер НОМЕР_5) з числа земель, які надані в оренду громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, у тому числі на право проходу та проїзду на велосипеді та на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (пункт 1).

Цим же рішенням Рівненська міська рада вирішила розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, провести згідно з вимогами чинного законодавства (пункт 2) та здійснити погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, із землевласником та землекористувачем і затвердити особою, яка набуває право сервітуту (пункт 3).

Судом також встановлено, що 16 березня 2017 року Рівненською міською радою було прийняте рішення № 2533 «Про погодження громадянці ОСОБА_7 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки на вул.Здолбунівській, на яку поширюється право сервітуту на право проходу та проїзду на велосипеді та на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху», а 06 квітня 2017 року між Рівненською міською радою та ОСОБА_7 був укладений відповідний договір про встановлення земельного сервітуту.

Речове право ОСОБА_7, а саме право користування (сервітут) було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 19 червня 2017 року, про що свідчить відповідний витяг.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Прийняте Рівненською міською радою (як суб'єктом владних повноважень) рішення від 27 жовтня 2016 року № 1911 «Про надання громадянці ОСОБА_7 згоди на встановлення безоплатного та безстрокового земельного сервітуту щодо вільної від забудови земельної ділянки на вул.Здолунівській» є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі укладання договору оренди фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо надання згоди на встановлення безоплатного та безстрокового земельного сервітуту, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про встановлення земельного сервітуту), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Приймаючи до уваги те, що розгляд даного позову не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права користування земельною ділянкою (права земельного сервітуту) до розгляду спору про його оскарження (не породжує юридичних наслідків), підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Суд також вважає необхідним зауважити, що рішення від 27 жовтня 2016 року № 1911 прийняте Рівненською міською радою у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог статей 12,99,100,101 ЗК України, статті 55-1 Закону України «Про землеустрій», статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, Закону України «Про Державний земельний кадастр», а тому твердження позивача про те, що це рішення суперечить актам цивільного законодавства України суд визнає безпідставними.

Відповідно до положень частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи досліджені по справі докази у їх сукупності, судом не встановлено, що рішення Рівненської міської ради від 27 жовтня 2017 року № 1911 суперечить актам цивільного законодавства чи порушує цивільні права або інтереси позивача, у тому числі, унеможливлює цільове використання земельної ділянки чи порушує умови договору № 1163 від 06 вересня 2016 року.

Відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України, при ухваленні рішення суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 21-405а14) та від 16 грудня 2015 року (справа № 6-2510цс15).

Керуючись ст.ст.241-246,250,255,286,293,295, пунктом 15.5 розділу VII КАС України, суд, -

В И Р I Ш И В :

В позові ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4, до Рівненської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7, про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2.

Третя особа на стороні позивача - ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_3.

Відповідач - Рівненська міська рада, місцезнаходження: місто Рівне, вулиця Соборна,12а, код ЄДРПОУ 34847334.

Третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_7, місце проживання: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_4.

Повне рішення складено 12 березня 2018 року.

Суддя: Куцоконь Ю.П.