Рішення № 72652909, 06.03.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/138/18

Провадження № 2/415/717/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(з а о ч н е)

06.03.18 року Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі Павлові О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, третя особа – Лисичанська міська рада, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просив визнати за ним право власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що на початку 2005 року відповідачка по справі передала позивачу у користування належну їй на підставі договору міни квартиру, що розташована за адресою: м. Лисичанськ, вул.. 9 Травня, б. 46 кв. 1. З початку мешкання позивача у зазначеній квартирі він та відповідачка домовились про продаж відповідачу вказаної квартири, на підтвердження чого відповідачкою була написана розписка про отримання нею від ОСОБА_1 3000,00 грн. завдатку, як попередньої оплати для подальшого продажу квартири. Після складання розписки, відповідачка передала позивачу правовстановлюючі документи на квартиру. За усною домовленістю з відповідачкою, після написання розписки, позивач почав мешкати та користуватися квартирою, а її продаж повинен був відбутись влітку 2005 року. У травні 2005 року відповідачка виїхала до Російської Федерації та до теперішнього часу не повернулась. Зі слів знайомих, вона мешкає у Російській Федерації та до м. Лисичанська повертатись не збирається. Починаючи з травня 2005 року позивач безперервно та відкрито користується квартирою за адресою: м. Лисичанськ, вул.. 9 Травня, б. 46 кв.1, сплачує від імені відповідачки комунальні платежі, робить ремонт у квартирі. Позивач має намір провести капітальний ремонт квартири, але оскільки він не власником квартири, не має змоги оформити дозвільну документацію на реконструкцію, і тому змушений звернутись до суду.

Просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на квартиру, що розташована за адресою: м. Лисичанськ, вул.. 9 Травня, б. 46 кв. 1.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причину неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засіданні; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причини; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У даній справі позивач не заперечував проти винесення заочного рішення суду.

Дослідивши наявні в матеріалах письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини та характер спірних правовідносин між сторонами спору, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході судового розгляду справи встановлено, що згідно копії договору міни від 08.08.2000р. ОСОБА_3, ОСОБА_4 обміняли належну їм квартиру АДРЕСА_1 на квартиру, що належить ОСОБА_2 що розташована за адресою6 м. Лисичанськ, кв. Октябрської революції, 34/28 (а.с.27).

Згідно технічного паспорту від 01.08.2000р. на квартиру АДРЕСА_2, замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_2(а.с.28-30).

ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 3000,00 грн. в рахунок передоплати для подальшого продажу квартири, яка розташована за адресою: м. Лисичанськ, вул.. 9 Травня, б. 46 кв. 1, про що свідчить копія розписки (а.с. 31).

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно володіти квартирою № 1 в будинку №46 по вул. 9 Травня м. Лисичанська Луганської області, суд вважає за можливе визнати право власності за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, третя особа – Лисичанська міська рада задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності за набувальною давністю на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, який набрав чинності з 15.12.2017 року апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача . Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Л.Б.Чернобривко