Ухвала суду № 72652795, 06.03.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/183/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 187 (86, 86-1, 142) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 П. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2018 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Ремеза П.М.,

суддів:ОСОБА_3,ОСОБА_4,

при секретарі – Піроженко Д.В.,

з участю прокурора – Фомічової І.В.,

захисника – адвоката ОСОБА_5,

обвинуваченого - ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому матеріали об’єднаного кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_6, за апеляційною скаргою його захисника – адвоката ОСОБА_5, на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.12.2017 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.12.2009 року за ст. 186 ч.2, ст. 185 ч.2, ст. 185 ч.3, ст. 190 ч.2, ст. 70 ч.1, ст. 71 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 08.10.2013 року умовно-достроково на 2 роки та 23 дні, на підставі ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30.09.2013 року,

визнано винним та засуджено за ст. 185 ч.3 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі, за ст. 15 ч.2 ст. 185 ч.2 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі, за ст. 185 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, за ст. 187 ч.1 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 призначено покарання 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі/

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.12.2009 року та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 72 ч.5 КК України (в редакції закону зі змінами, внесеними Законом №838-VIII від 26.11.2015 року), ОСОБА_6 зараховано у строк відбутого покарання час попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі в період з 22.05.2017 року по 20.06.2017 року, включно, та (в редакції цього закону зі змінами, внесеними Законом № 2046-VIII від 18.05.2017 року), йому зараховано в строк відбутого покарання час попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі в період з 21.06.2017 року по день набрання вироком законної сили. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь КЗ «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, ліцей «Сокіл», центр позашкільного виховання Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» - 4783 грн. 28 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів, на загальну суму - 641 грн. Вирішено питання про долю речових доказів по справі.

Згідно вироку суду, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене з проникненням до приміщення; закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та напад з метою заволодіння чужим майном, поєднане із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій).Вказані кримінальні правопорушення вчиненні за наступних обставин.Так, ОСОБА_6 07.03.2015 року, точного часу не встановлено, перебуваючи на третьому поверсі приміщення Комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, ліцей «Сокіл», центр позашкільного виховання Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Короленка, 46, шляхом підбору ключа до вхідних дверей проник до приміщення службового кабінету №35, звідки таємно викрав фотоапарат «Canon Power SX 150 IS», вартістю 2367 грн. 07 коп. та проектор марки «Acer X110P», вартістю 7416 грн. 21 коп., спричинивши матеріальних збитків вказаному Комунального закладу на загальну суму 9783 грн. 28 коп.Крім того, 19.03.2017 року о 19.00 год. ОСОБА_6, перебуваючи у приміщенні магазину «Копілка», який належить ТОВ «ДНК ГРУПП», що розташований за адресою: м. Кропивницький, вул. Володимирівська, 1/61, таємно викрав з полиці набір станковий для гоління «Fusion ProGlide Flexball», вартістю 234,96 грн. Після чого, викрадене майно сховав під куртку, в яку був одягнений та направився до виходу з магазину, однак відразу біля виходу з касової зони був затриманий працівником охорони.Крім того, 30.04.2017 року о 10:38 год., ОСОБА_6, перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину «Делві», що розташований за адресою: м. Кропивницький, вул. А. Корольова, 30-А, та належить ТОВ «ОПТ-ТОРГ 15», повторно, таємно викрав з полиці одну упаковку кави розчинна ТМ «Jacobs Монарх» вагою 400 грам, вартістю 244 грн. 22 коп. та з місця скоєння злочину зник, спричинивши ТОВ «ОПТ-ТОРГ 15», матеріальні збитки на вказану суму. Крім того, 12.04.2017 року приблизно о 03 год. 20 хв. ОСОБА_6, перебував біля будинку №54 по вул. Короленка, м. Кропивницький, разом з потерпілим ОСОБА_7 У цей момент у ОСОБА_6, виник умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_7Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_7 зі спини та схопивши руками за тулуб потерпілого, відкрито заволодів, з лівої зовнішньої кишені штанів, банківськими картками «Приват Банку» № 5168 7556 3131 9403, «Райффайзен банку» № 4119 9790 0543 3250, та з правої зовнішньої кишені штанів, мобільним телефоном «Impression А 501 Вlаск», вартістю 1864 гривні 53 копійки.Погрожуючи застосуванням фізичної сили, ОСОБА_6, наніс три удари ОСОБА_7 в область грудної клітини та удар в область обличчя. Потім ударом ноги в праву ногу ОСОБА_7, спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-суглобового перелому медіакального краю основи 2-плюсневої кістки правої ноги, які відносяться до категорії середньої ступені тяжкості. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний корисливий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, ОСОБА_6, подолавши волю потерпілого, дізнався паролі від банківських карток, та за адресою вул. Короленка 40, в м. Кропивницькому, з банківських карток «Приват Банку» № 5168 7556 3131 9403, зняв кошти у розмірі 2259 гривень 66 копійок, згідно довідки «ПриватБанку» від 13.07.2017 року, та з банківської картки «Райффайзен банку» № 4119 9790 0543 3250, зняв кошти в розмірі 600 гривень, згідно довідки від 11.07.2017 року. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 4724 гривні 19 копійок.

У своїй апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_5, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, не оспорюючи фактичних обставин справи та юридичну кваліфікацію дій свого підзахисного, просить вказаний вирок суду змінити в частині призначеного покарання та застосувавши ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

При цьому вказує на те, що не погоджується з вироком суду першої інстанції, оскільки судом не в повній мірі досліджено всі обставини, що пом'якшують покарання в результаті чого призначено занадто суворе покарання. На його думку судом не враховано інші обставини, що пом'якшують покарання, а саме добровільне відшкодування завданих збитків, наявність на утриманні непрацездатного діда ІНФОРМАЦІЯ_5, що має статус дитини війни та брата-інваліда.

Вказує і на те, що до затримання ОСОБА_6 працював не офіційно на підприємстві по виготовленню металопластикових вікон, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, з 2009 року перебуває на диспансерному обліку з приводу хронічного захворювання - гепатит «С» і потребує лікування, а також і те, що обвинувачений в судовому засіданні наголосив про щире бажання повністю відшкодувати збитки за цивільним позовом.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника – адвоката ОСОБА_5, які повністю підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила вирок суду залишити без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на доказах, достовірність і достатність яких не ставилася під сумнів сторонами кримінального провадження під час судового розгляду і ніким із учасників судового розгляду не оскаржується.

Тому, суд першої інстанції провівши судове слідство у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 вчинив: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене з проникненням до приміщення; закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та напад з метою заволодіння чужим майном, поєднане із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), а тому правильно кваліфікував його дії за ч.3 ст. 185, ст.15 ч.2 ст. 185 ч.2, ст. 185 ч.2 та ст. 187 ч.1 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, правильно врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких, більшість з яких закінчені, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, не одружений, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, з 2009 року перебуває на диспансерному обліку з приводу хронічного захворювання – гепатит «С», осудний, раніше судимий.

Також, районний суд правильно врахував і те, що обставинною, що пом’якшує покарання є щире каяття обвинуваченого у скоєному та активне сприяння розкриттю злочинів, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України.

За таких обставин районний суд правильно дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання виключно в умовах ізоляції його від суспільства у призначений судом строк, обґрунтовано призначивши йому майже мінімальне покарання, в межах санкції статті обвинувачення, у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно визначено ОСОБА_6 вид та розмір покарання, оскільки він будучи раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин у період умовно -дострокового звільнення, за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.12.2009 року, що вказує на те, що його виправлення можливе лише виключно в умовах ізоляції від суспільства.

Крім того, в ході досудового розслідування ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 27.04.2017 року до 25.06.2017 року, але незважаючи на це останній 30.04.2017 року скоїв новий злочин, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Тому, враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що відсутні підстави до застосування ст. 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_6, як того просить в апеляційній скарзі його захисник.

Тому, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що в апеляційному суді не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги захисника про те, що районним судом не в повній мірі досліджено всі обставини, що пом'якшують покарання, а тому вказані доводи захисника задоволенню не підлягають.

Будь-яких інших порушень вимог кримінального або кримінально-процесуального закону місцевим судом під час розгляду даного кримінального провадження, які могли бути підставою для зміни або скасування судового рішення, колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а оскаржений ним вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.12.2017 року стосовно ОСОБА_6 – залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, як до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк, з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2