Постанова № 72652511, 07.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1538/17 Головуючий у І інстанції Борець Є. О.Провадження № 22-ц/780/134/18 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О.Категорія 26 07.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Приходька К.П.,

за участю секретаря Дрозда Р.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою обслуговуючого кооперативу «Заміський клуб» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до обслуговуючого кооперативу «Заміський клуб» про розірвання договору про сплату пайових внесків в обслуговуючому кооперативі, стягнення вступного, членських та пайових внесків, штрафу, збитків та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А :

у лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовував його тим, що 11 квітня 2015 року уклав з ОК «Заміський клуб» Договір №11/04/2015 про сплату пайових внесків у обслуговуючому кооперативі.

За цим Договором ОСОБА_2 зобов'язався до 14 вересня 2015 року сплатити відповідачу пайові внески в розмірі 22 725,00 доларів США, що еквівалентно 556 762 гривень 50 копійок, а відповідач зобов'язався за рахунок пайових внесків позивача організувати будівництво квартири АДРЕСА_1 та забезпечити її прийняття в експлуатацію у строк до 26 вересня 2015 року.

На момент укладення Договору позивач написав письмову заяву про вступ до кооперативу та сплатив 200,00 грн. вступного внеску.

Позивачем були виконані умови Договору по сплаті усіх пайових внесків на загальну суму 529 108 гривень 45 копійок.

Однак, ОК «Заміський клуб» не виконав свої зобов'язання перед позивачем - не забезпечив прийняття до експлуатації приміщення в строк до 26.09.2015 року.

06.11.2016 року позивач на вимогу відповідача перерахував грошові кошти в сумі 2 520,00 грн., як заборгованість по сплаті членських внесків за період з квітня по листопад 2016 року.

05.12.2016 року позивач надіслав відповідачу ОСОБА_3, в якій зазначив про одностороннє невиконання відповідачем умов Договору, а саме порушення п. 7.4.4. Договору, в якому відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію у строк до 26.09.2015 року, та згідно з п. 6.1. Договору у 60 денний строк після здійснення повної оплати зобов'язання надати документи Позивачу для проведення державної реєстрації права власності на приміщення. З усіма розрахунками позивач у письмовій претензії вказав на переплату пайових внесків в сумі 25 623,05 грн., які вимагав повернути, а також виплатити неустойку в сумі 56 000,00 грн. за затримання виконання зобов'язання.

Натомість відповідач направив на адресу позивача повідомлення, в якому зазначив про виключення останнього з членів кооперативу відповідно до Рішення кооперативу від 21.12.2016 року.

На думку позивача, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язань за Договором, у зв'язку з чим позивачу було завдано збитків, а також моральної шкоди.

З урахуванням викладеного, позивач просив ухвалити рішення, яким:

- розірвати Договір №11/04/2015 про сплату пайових внесків у обслуговуючому кооперативі, укладений між ОСОБА_2 та ОК «Заміський клуб».;

- стягнути з ОК «Заміський клуб» на користь ОСОБА_2 200,00 грн. сплаченого вступного внеску;

- стягнути з ОК «Заміський клуб» на користь ОСОБА_2 529 108,45 грн. - сплачених пайових внесків;

- стягнути з ОК «Заміський клуб» на користь ОСОБА_2 2 835,00 грн. сплачених членських внесків;

- стягнути з ОК «Заміський клуб» на користь ОСОБА_2 неустойку у формі штрафу за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Договором в розмірі 64000 грн.;

- стягнути з ОК «Заміський клуб» на користь ОСОБА_2 збитки в формі штрафу в розмірі 193 049,40 грн.;

- стягнути з ОК «Заміський клуб» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн., а також понесені позивачем судові витрати по даній справі.

В ході розгляду цивільної справи ОСОБА_2 двічі подавав заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с.74-76, 158), остаточно просив розірвати договір про сплату пайових внесків в обслуговуючому кооперативі №11/04/2015 від 11 квітня 2015 року, а також стягнути з ОК «Заміський клуб» пайові внески в розмірі 531 095 гривень 25 копійок, вступний внесок в розмірі 200 гривень, членські внески в розмірі 2835 гривень, штраф в розмірі 72 000 гривень, збитки в 207 286 гривень 46 копійок та моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2017 року позов задоволено частково. Розірвано Договір №11/04/2015 про сплату пайових внесків у обслуговуючому кооперативі, укладений 11 квітня 2015 року між обслуговуючим кооперативом «Заміський клуб» та ОСОБА_2. Стягнуто з обслуговуючого кооперативу «Заміський клуб» на користь ОСОБА_2 пайові внески в розмірі 531 095 гривень 25 копійок, штраф в розмірі 56 000 гривень та моральну шкоду в розмірі 5000 гривень. У задоволенні позову в частині вимог про стягнення вступного та членських внесків, збитків та моральної шкоди в більшому розмірі ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з обслуговуючого кооперативу «Заміський клуб» на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору в розмірі 6 567 гривень 52 копійок.

Відповідач ОК «Заміський клуб», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі. Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не взяв до уваги положення Закону України «Про кооперацію», зокрема ч. 3 ст. 21, відповідно до яких, у разі виходу або виключення з кооперативу особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - в натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюється статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Судом також не враховано, що порядок повернення внеску передбачений Статутом кооперативу, остання редакція якого затверджена 21.12.2016 року.

Розриваючи Договір між сторонами, суд першої інстанції не взяв до уваги, що договірні відносини між ОСОБА_2 та ОК «Заміський клуб» припинилися ще 21.12.2016 року.

Крім того, судом не враховано положення Статуту кооперативу, відповідно до яких особа, яка не виконувала умови договору та порушувала правила членства в Кооперативі, втрачає право на отримання будь-яких компенсацій, в тому числі штрафних санкцій та моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11 квітня 2015 року сторони уклали Договір 11/04/2015 про сплату пайових внесків в обслуговуючому кооперативі, за яким ОСОБА_2 зобов'язався відповідно до Графіку платежів до 14 вересня 2015 року сплатити відповідачу пайові внески в розмірі 556762 гривень 50 копійок, а ОК «Заміський клуб» зобов'язався до 26 вересня 2015 року здійснити будівництво квартири АДРЕСА_1, здати її в експлуатацію, а також передати позивачу документи, необхідні для державної реєстрації за ним права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна. (а.с.9-17)

На виконання умов цього договору ОСОБА_2 сплатив відповідачу пайові внески в загальному розмірі 531 095 гривень 25 копійок. Ця обставина підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.19-31).

Надаючи оцінку умовам Договору 11/04/2015 про сплату пайових внесків в обслуговуючому кооперативі, укладеного між сторонами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що даний правочин містить ознаки договору будівельного підряду. При цьому, та обставина, що одночасно із підписанням Договору ОСОБА_2 подав заяву про вступ до обслуговуючого кооперативу «Заміський клуб» та став його асоційованим членом, ніяким чином не впливає на правовідносини сторін, які виникли у сторін на підставі Договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з положеннями ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. Договору, у разі його розірвання учасникам повертаються сплачені пайові внески.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність розірвання договору 11/04/2015 про сплату пайових внесків у обслуговуючому кооперативі від 11 квітня 2015 року, оскільки ОК «Заміський клуб» не виконав свої зобов'язання за договором та не забезпечив введення будинку № 8 по вул. Овочевій в с. Чубинське Бориспільського району Київської області до експлуатації, тобто, вчинив істотне порушення умов договору.

В той же час, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на положення ст. 1212 ЦК України, як на підставу для повернення пайових внесків, оскільки, пайові внески, сплачені позивачем на виконання його умов, повинні бути повернуті відповідачем на підставі п. 4.1. Договору.

Відповідно до п. 8.2.1 укладеного між сторонами Договору, у випадку порушення Кооперативом строку, визначеного п. 7.4.4. цього Договору, Кооператив зобов'язується сплатити Учаснику неустойку у формі штрафу, що складає 4000, 00 грн. за кожен повний календарний місяць такого затримання. Зазначену цим пунктом неустойку Кооператив зобов'язується сплатити Учаснику протягом 3 календарних днів з моменту пред'явлення вимоги Учасником про її сплату.

З матеріалів справи вбачається, що 05.12.2016 року ОСОБА_2 направив на адресу відповідача письмову вимогу про виплату неустойки за порушення зобов'язань ОК «Заміський клуб». (а.с. 56-59)

В той же час, з даним позовом до суду ОСОБА_2 звернувся в лютому 2017 року, а в квітні 2017 року подав заяву про збільшення позовних вимог, в тому числі і по стягненню неустойки.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 2 ст. 258 ЦК України, позивач вправі пред'явити вимоги про стягнення неустойки за період з лютого 2016 року по квітень 2017 року, тобто за 14 повних календарних місяців.

За загальним правилом, передбаченим ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд обґрунтовано стягнув на користь позивача штраф за прострочення виконання зобов'язання за договором в сумі 56 000,00 грн. (4000 грн. х 14 місяців).

Щодо доводів апеляційної скарги в частині застосування до даного спору положень Закону України «Про кооперацію», слід вказати наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що в день укладення договору про сплату пайових внесків у обслуговуючому кооперативі, а саме - 11 квітня 2015 року року, ОСОБА_2 підписав заяву про вступ в члени ОК «Заміський клуб» (а.с. 102).

Зі змісту даної заяви вбачається, що ОСОБА_2 ознайомлений з правами, обов'язками та вимогами до членів ОК «Заміський клуб», а також зобов'язався виконувати положення Статуту.

На час вступу ОСОБА_2 до кооперативу, ОК «Заміський клуб» у своїй діяльності керувався Статутом, затвердженим загальними зборами членів, оформленим у вигляді протоколу №1 від 06 лютого 2014 року. (а.с.103-108).

При цьому, згідно з п.6.1 та п.6.2 Статуту ОК «Заміський клуб», в редакції, при вступі до кооперативу, для організаційного забезпечення його діяльності, кожна фізична особа або юридична особа сплачує вступний внесок у грошовій формі. Вступний внесок є обов'язковою умовою членства у кооперативі.

Як було встановлено в ході судового розгляду судом першої інстанції, 15 квітня 2015 року ОСОБА_2 сплатив вступний внесок в розмірі 200, 00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням (а.с. 18).

Згідно з положенням п.6.7 Статуту ОК «Заміський клуб», у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання свого паю натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу.

14 березня 2016 року протоколом загальних зборів №42 було затверджено нову редакцію Положення про внески ОК «Заміський клуб» (а.с.90, 91-92).

Вказаною редакцією Положення про внески було збільшено розмір вступного внеску та визначено його на рівні 2500 гривень, а також передбачено членські внески у розмірі 315 гривень.

Протоколом загальних зборів членів ОК «Заміський клуб» №45 від 21 грудня 2016 року також було затверджено нову редакцію Статуту ОК «Заміський клуб», яка є чинною (а.с.102-104).

Пунктом 7 передбачено, що у разі виходу або виключення з кооперативу фізична або юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми. Строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, та відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу (а.с.105-113).

Рішенням загальних зборів ОК «Заміський клуб» від 21 грудня 2016 року ОСОБА_2 виключено з членів кооперативу (а.с.111-115).

Колегія суддів апеляційного суду не приймає доводи апеляційної скарги про те, що договірні зобов'язання між сторонами були припинені ще 21.12.2016 року в односторонньому порядку Кооперативом, а тому Договір, укладений між сторонами розірваний.

Відповідно до 4.1 укладеного між сторонами Договору про сплату пайових внесків у обслуговуючому кооперативі, одностороннє розірвання договору може здійснюватися кооперативом у випадку порушення учасником кооперативу строку, визначеного у Графіку платежів та/або у розділі 3 цього договору більш ніж на 30 календарних днів та/або порушення учасником заборони щодо перепланування приміщення.

Як видно з матеріалів справи, сторони врегулювали свої правовідносини саме у спосіб та в порядку, що визначений договором про сплату пайових внесків у обслуговуючому кооперативі від 11 квітня 2015 року.

Відповідно до матеріалів справи, у Кооперативу не виникло право на одностороннє розірвання договору, оскільки позивач ОСОБА_2 хоча і здійснював сплату пайових внесків з порушенням строку, визначеного у Графіку платежів та/або у розділі 3 цього договору, однак жодного разу таке порушення не перевищувало 30 календарних днів.

Таким чином, позивач має право на розірвання договору з підстав, передбачених ч.2 ст.651 ЦК України та на стягнення сплачених за вказаним договором коштів і штрафу на підставі п.п. 4.1, 7.2.5 , 8.2.1 Договору 11/04/2015 про сплату пайових внесків в обслуговуючому кооперативі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині та не є підставою для скасування рішення.

В той же час, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при ухваленні рішення в частині частково задоволення вимог про стягнення моральної шкоди судом першої інстанції допущено порушення вимог матеріального законодавства.

Оскільки умовами Договору, укладеного між сторонами, не передбачено відшкодування моральної шкоди за порушення зобов'язань, відсутні підстави для задоволення вказаної позовної вимоги.

З огляду на вказане, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду в частині розірвання договору та стягнення пайових внесків і штрафу, оскільки в цій частині воно є законним і обґрунтованим, за виключенням посилання на положення ст. 1212 ЦК України. В той же час, в частині вирішення питання про відшкодування моральної шкоди, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні даної позовної вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Заміський клуб» - задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2017 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 гривень. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову про стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Заміський клуб» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди - відмовити.

Виключити з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на положення статті 1212 ЦК України, як на підставу для повернення пайових внесків.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Головуючий

Судді: