Ухвала суду № 72651751, 01.03.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 2-649/11

Провадження №6/369/49/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Пінкевич Н.С., при секретарі Водала А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року заявник ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 березня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» суму заборгованості по кредиту в розмірі 2 733 739, 65 грн.

31 липня 2017 року між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ПАТ «Комерційний ОСОБА_3» було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого останній став власником всіх прав вимоги за кредитними договорами, зокрема, але не виключно за Кредитним договором № 014/9408/74/58431 від 27 липня 2007 року і всіх прав вимоги за забезпечувальними договорами.

31 липня 2017 року між ПАТ «Комерційний ОСОБА_3» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Авістар» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого останній став власником всіх прав вимоги за кредитним договорами, зокрема, але не виключно за кредитним договором № 014/9408/74/58431 від 27 липня 2007 року і всіх прав вимоги за забезпечувальними договорами.

Враховуючи викладене, заявник ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» просив замінити стягувача у виконавчому провадженні, на примусове виконання рішення у справі № 2-649/11 з ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, код ЄДРПОУ 38904296.

У судове засідання представник заявника ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» не зявився, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд заяви у відсутності представника заявника.

У судове засідання інші сторони не зявилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 березня 2011 року позов ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 – на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» суму заборгованості по кредиту в розмірі 2 733 739, 65 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» судові витрати в розмірі 1820 грн.

31 липня 2017 року між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ПАТ «Комерційний ОСОБА_3» було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого останній став власником всіх прав вимоги за кредитними договорами, зокрема, але не виключно за Кредитним договором № 014/9408/74/58431 від 27 липня 2007 року і всіх прав вимоги за забезпечувальними договорами.

31 липня 2017 року між ПАТ «Комерційний ОСОБА_3» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Авістар» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого останній став власником всіх прав вимоги за кредитним договорами, зокрема, але не виключно за кредитним договором № 014/9408/74/58431 від 27 липня 2007 року і всіх прав вимоги за забезпечувальними договорами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Згідно вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс13) зазначено, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобовязанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно вимог чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону (відступлення права вимоги) є частковим правонаступництвом (сингулярне правонаступництво), оскільки не передбачає переходу всієї сукупності прав та обов'язків до правонаступника (що має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва у випадку смерті фізичної особи), однак є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до п. 11 узагальнення судової практики Вищого спецалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» згідно з ч. 5ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником, вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокремаЗаконом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження.

В даному випадку після набрання рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 березня 2017 року законної сили, змінився стягувач і тому, не замінивши такого стягувача, особа, яка набула права вимоги не може брати участі у виконавчому провадженні, у звязку з чим порушуються права ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» як правонаступника.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Враховуючи, що відповідно до договорів відступлення прав вимоги за кредитним договором № 014/9408/74/58431 від 27 липня 2007 року, який був укладений між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Авістар». В даному випадку заявник ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» набув статусу нового кредитора та отримав право вимоги відносно боржника за вищевказаним кредитним договором, тому суд вважає за можливе провести заміну сторони у виконавчому провадженні.

Керуючись ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» (01010, М. Київ, вул. Московська, 32/2, код ЄДРПОУ 38904296) у справі № 2-649/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/9408/74/58431 від 27 липня 2007 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.С. Пінкевич