Ухвала суду № 72651491, 09.03.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1731/18

Провадження № 1-кс/359/401/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2018 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавський В.В.

за участю прокурора Гайфуліна О.О.,

за участю слідчого Шарикова Д.В.,

за участю підозрюваного ОСОБА_1,

за участю захисника Чемериса І.В.

при секретарі судового засідання Бердник О.І.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією клопотання слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Шарикова Д.В., за погодженням з прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Київської області молодшого радника юстиції Гайфуліна О.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Сезенків Баришівського району Київської області, раніше судимому у 2012 році Баришівським районним судом Київської області за ч.2 ст.187 КК України до семи років позбавлення волі, не одруженому, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в:

09 березня 2018 року слідчий СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Шариков Д.В., за погодженням з прокурором Бориспільської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції Гайфуліним О.О., звернувся до суду з вказаним клопотанням та обґрунтовує його тим, що 07 березня 2018 року, точного часу досудовим розслідуванням встановлено не було, ОСОБА_1, перебуваючи в смт. Баришівка, Київської обл., вирішив незаконно таємно викрасти чуже майно в одному з житлових будинків в с. Григорівка Бориспільського району Київської області, після чого в нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Того ж дня, приблизно о 01 год. 30 хв. ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням у житло, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, приїхавши на автомобілі марки «Toyota НІ АСЕ» д.н.з. «НОМЕР_1» належному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 до с. Григорівка Бориспільського району Київської області, не повідомляючи останньому про свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що за його діями не спостерігають сторонні особи, переліз через паркан вказаногодомоволодіння АДРЕСА_3 де шляхом пошкодження вхідних дверей незаконно проник до вказаного будинку.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні вказаного будинку таємно викрав належну ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, швейну машину марки «Kohler» моделі «Zick-Zack» вартістю 6000 грн., після чого з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення (злочину), розпорядившись ним за власним розсудом, завдавши своїми незаконними діями ОСОБА_6 майнової шкоди в сумі 6000 грн.

07 березня 2018 року відомості про вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення (злочин) внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110100000643, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

07 березня 2018 року слідчим слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_1, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

08 березня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Причетність ОСОБА_1, до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України доведена та підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, що містяться в матеріалах досудового розслідування, а саме:протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_6;протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6; протоколом огляду автомобіля від 07 березня 2018 року; протоколом огляду місця події від 07 березня 2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5, який повідомив що викрадені речі йому в автомобіль приніс ОСОБА_1, речовим доказом, а саме швейною машинкою марки «Kohler» моделі «Zick-Zack», про крадіжку якої потерпіла заявила під час допиту.

Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:

-зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_1 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;

-підозрюваний ОСОБА_1, немає постійного місця роботи або навчання;

-вік та стан підозрюваного ОСОБА_1 дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

-підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий за тяжкий злочин, останній раз в 2012 року за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років.

-підозрюваний ОСОБА_1 має негативну репутацію, оскільки раніше судимий та відбував покарання в місцях позбавлення волі.

Згідно вимогам п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_1 може ухилятися від органу досудового розслідування, суду, так як неодноразово раніше судимий, останній раз в 2012 року за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 7 років, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

-п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_1, може продовжувати злочинну діяльність, оскільки останній вже вчиняв тяжкий злочини тобто належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний злочин, то ж має схильність до вчинення злочинів, що вказує на систематичність його злочинної діяльності. Окрім цього ОСОБА_1, не має постійного джерела заробітку та може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення (злочини).

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможеперешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.

Не можливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Ураховуючи відсутність законних та постійних джерел заробітку у підозрюваного до нього не можливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, слідчий Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області просить обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою та утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили суд задовольнити з підстав зазначених в ньому.

Захисник заперечує проти задоволення заявленого слідчим клопотання вважає його необґрунтованим. Просив застосувати більш м'який альтернативний запобіжний захід, а саме: запобіжний захід у вигляді взяття особи на особисту поруку. У зв'язку з чим забезпечив до суду явку громадянки України ОСОБА_7, яка є рідною сестрою підозрюваного та громадянки України ОСОБА_8, яка є жінкою рідного брата підозрюваного та відповідно, які у судовому засіданні, заявили клопотання про виявлення бажання взяти на поруки ОСОБА_1 Вказані особи стверджують, що знають підозрюваного з позитивної сторони і вони готові гарантувати, що підозрюваний немає на меті жодним чином ухилятися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні або продовжувати злочинну діяльність.

Підозрюваний заперечує проти задоволення клопотання. В обґрунтування своїх заперечень посилаються на те, що наведені ризики є надуманими. Крім того, він не збирається переховуватись від слідства та суду. Тому просить відмовити у задоволенні клопотання та застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме взяття його на особисту поруку.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши документи, приєднані до клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 07 березня 2018 року, точного часу досудовим розслідуванням встановлено не було, ОСОБА_1, перебуваючи в смт. Баришівка, Київської обл., вирішив незаконно таємно викрасти чуже майно в одному з житлових будинків в с. Григорівка Бориспільського району Київської області, після чого в нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Того ж дня, приблизно о 01 год. 30 хв. ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням у житло, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, приїхавши на автомобілі марки «Toyota НІ АСЕ» д.н.з. «НОМЕР_1» належному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 до с. Григорівка Бориспільського району Київської області, не повідомляючи останньому про свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що за його діями не спостерігають сторонні особи, переліз через паркан вказаногодомоволодіння АДРЕСА_3 де шляхом пошкодження вхідних дверей незаконно проник до вказаного будинку.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні вказаного будинку таємно викрав належну ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, швейну машину марки «Kohler» моделі «Zick-Zack» вартістю 6000 грн., після чого з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення (злочину), розпорядившись ним за власним розсудом, завдавши своїми незаконними діями ОСОБА_6 майнової шкоди в сумі 6000 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст.177, ч. 1 ст.178 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності цих ризиків слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання; майновий стан підозрюваного та наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Як вбачається з ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти заявленим ним ризикам. Цей запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, враховуючи раніше судимість в 2012 році та наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, можливо обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

З протоколу допиту потерпілого (а.с.30-31) вбачається, що потерпіла ОСОБА_6, підтвердила викладені обставини вчинення злочину та вказала, що завданим злочином (крадіжкою) їй завдана матеріальна шкода у розмірі 6000 грн.

А також, причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України доведена та підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, що містяться в матеріалах досудового розслідування, а саме:протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_6 (а.с.6-8);протоколом огляду автомобіля та місця події від 07 березня 2018 року (а.с.9-28); протоколом допиту свідка ОСОБА_5, який повідомив що викрадені речі йому в автомобіль приніс ОСОБА_1, речовим доказом, а саме швейною машинкою марки «Kohler» моделі «Zick-Zack», про крадіжку якої потерпіла заявила під час допиту (а.с.32-33); повідомленням про підозру від 08.03.2018 року (а.с.34-35); протоколом роз'яснення права на захист (а.с.36); протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.03.2018 року (а.с.37-39).

З протоколу допиту підозрюваного від 08.03.2018 року встановлено, що покази давати відмовився в порядку ст. 63 Конституції України (а.с.40).

Підозрюваний уродженець с. Сезенків, Баришівського району, Київської області, громадянин України, українець, не одружений, безробітній, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, проживаючий за адресою: АДРЕСА_5, раніше судимий в 2012 році Баришівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 7 років.

Суд критично ставиться до пояснень поручителів ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Відповідно до ст. 176 КПК України, одним із видів забезпечення кримінального провадження, застосуванням яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які обвинувачуються у вчинення кримінального правопорушення, є запобіжний захід у виді особистої поруки.

Згідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука - це запобіжний захід, який полягає у наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу.

Відповідно до коментованої ст. 180 КПК України, під особливою довірою до особи слід розуміти те, що вона користується авторитетом у суспільстві, раніше належним чином виконувала роль поручителя тощо. Це питання повинно вирішуватися окремо в кожному випадку, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та особу підозрюваного.

Поручителями можуть виступати повнолітні громадяни, які завдяки своїм високим моральним якостям, чесному ставленню до праці і виконанню громадських обов'язків мають авторитет у колективі або за місцем проживання і реально спроможні забезпечити належну поведінку і виконання покладених на підозрюваного обов'язків.

Відповідно до діючого кримінального процесуального законодавства, особиста порука ґрунтується на тому, що за поведінку підозрюваного відповідають інші особи, тобто поручителі, які, як правило, мають особисті чи службові зв'язки з особою, за яку вони поручились, і морально можуть впливати на неї. На поручителя покладається обов'язок забезпечити не тільки явку підозрюваного до слідчого та до суду на першу про те вимогу, та належну поведінку підозрюваного, а і виконання покладених на підозрюваного обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України, зокрема: утримуватися від спілкування із будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; не відлучатися із населеного пункту, в яком підозрюваний зареєстрований чи проживає; докласти зусиль до пошуку роботи або для навчання тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 201 КПК України, окрім клопотання додаються матеріали якими воно обґрунтовується. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України до клопотання мають бути додані копії матеріалів якими підозрюваний чи його захисник обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, поручителі не надали суду жодних документів на підтвердження того факту, що вони є громадянами з високими моральними рисами, користуються авторитетом у суспільстві, сумлінно ставляться до виконання своїх обов'язків, і реально спроможні забезпечити належну поведінку і виконання покладених на підозрюваного обов'язків, та у зв'язку з чим, вони заслуговують на особливу довіру суду.

Також як зазначалося вище, однією з особливостей даного запобіжного заходу є те, що підозрюваний повинен перебувати під виховним впливом людей, близьких йому по роботі, місцю проживання або пов'язаних з ними родинними зв'язками тощо. Однак, судом встановлено, що поручителі не надали суду підтверджуючих документів, що поручителі та підозрюваний перебувають у родинних відносинах.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що суду не доведено, що вказані особи зможуть в повній мірі здійснити контроль за поведінкою підозрюваного і спроможність забезпечити його належну поведінку, та забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.

Ці докази в сукупності свідчать про те, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.

Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.

Вищевикладене вказує на те, що у особи відсутні міцні соціальні зв'язки, характеризується з негативної сторони, схильний до продовження злочинної діяльність, оскільки останній вже вчиняв тяжкий злочини тобто належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний тяжкий злочин, то ж має схильність до вчинення злочинів, що вказує на систематичність його злочинної діяльності. Окрім цього ОСОБА_1, немає постійного джерела заробітку та може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення (злочини).Ці обставини свідчать про те, що під впливом тяжкості покарання, яке йому загрожує, він може переховуватись від органів досудового розслідування та у такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню.

Разом з тим, суд враховує, що існує додатковий ризик того, що, перебуваючи на волі, підозрюваний може незаконно впливати на свідка, оскільки останній надав показання, які підтвердили причетність підозрюваного ОСОБА_1, у вчиненні злочину.

ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відсутність міцьних соціальних зв'язків, становить суспільний інтерес. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти їм.

З огляду на ці обставини слідчий суддя вважає допустимим обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ст.182 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право застосувати заставу, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Встановлено, що ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тобто крадіжці поєднаного з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому. Даний злочин є суспільно небезпечним діянням, та характеризується виключно прямим умислом поєднаним з корисливою метою.

З огляду на цю обставину слідчий суддя вважає застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, вид застави в розмірі 140960 грн. 00 копійок. Після внесення вказаного розміру застави, начальнику слідчого ізолятора негайно звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти. При звільненні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти покласти на нього такі обов'язки: - прибувати по першому виклику до слідчого, що провадить розслідування вказаного кримінального провадження, на визначений ним час та до суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду та при зміні місця проживання повідомити про це слідчого, прокурора або суд; - не відвідувати місця, де продаються алкогольні напої на розлив.

Керуючись: ст.ст.176-178, 180, 182-183, ч.2 ст.369, ч.3 ст.371, ст.372 КПК України, слідчий судя,-

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_1 тобто з 01 години 06 хвилин 08.03.2018 року

Дія ухвали закінчується 06 травня 2018 року включно.

При внесенні застави в розмірі 140960 грн. 00 копійок, начальнику слідчого ізолятора негайно звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти.

При звільненні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, що провадить розслідування вказаного кримінального провадження, на визначений ним час та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду та при зміні місця проживання повідомити про це слідчого, прокурора або суд;

- не відвідувати місця, де продаються алкогольні напої на розлив.

Застава вноситься на наступний рахунок: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; розрахунковий рахунок 37312095018661; банк отримувача (ГУДКСУ) державна казначейська служба України в м.Києві, код банку (МФО ГУДКСУ) 820172.

Повний текст ухвали буде проголошено 15.03.2018 року о 08 год 30 хв.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Журавський