Рішення № 72651344, 12.03.2018, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/1764/17 Провадження № 2/358/25/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Корбута В.М., за участю секретаря судового засідання Ведмеденко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект - Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект - Капітал» (далі – позивач або ТзОВ КУА «Прімоколект-Капітал») звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач), просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 73025,29 грн. та судовий збір в сумі 1600 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 21.11.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» ( далі - Банк) та відповідачем було укладено кредитний договір №CL5156, за умовами якого Банк надав відповідачу кредит у вигляді грошових коштів у розмірі 30000 гривень, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 36 % річних в строки та в порядку, встановленому кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 20.11.2014 року.

ОСОБА_3 свої зобов’язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.

Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, припинив вносити платежі, передбачені умовами кредитного договору, в зв’язку з чим у нього станом на 14.11.2016 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 73025,29 грн., що складається з: 30000,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 33644,31 грн. - заборгованості по відсотках; 9380,98 грн. - заборгованість по штрафних санкціях (пені).

14.11.2016 року Банк та позивач уклали договір про відступлення права вимоги № UB-OP/16-132, відповідно до умов якого позивач набув статус кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ОСОБА_3, в тому числі і до відповідача.

Посилаючись на викладені обставини, а також на невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить задовольнити його вимоги, стягнути та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №CL5156 від 21.11.2007 року, що станом на 14.11.2016 року становить 73025 грн. 29 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.

В судове засідання представники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з’явилися, натомість звернулися із заявами, в яких просили розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують повністю та не заперечують проти ухвалення заочного рішення (а.с. 38, 39, 43).

Відповідачу ОСОБА_2 судом надсилалася копія позовної заяви з копіями доданих документів, повістка про час та місце розгляду справи та роз’яснено право подати в зазначений строк письмові пояснення з приводу визнання позовних вимог чи заперечення проти позовних вимог з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.

Відповідач в судове засідання не з’явився не дивлячись на те, що був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за місцем його реєстрації, пояснення чи заперечення щодо позовних вимог до суду не надіслав (а.с. 37, 49). Про причини неявки відповідач не повідомив, не звертався до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, тому відсутні поважні причини неявки в судове засідання.

Беручи до уваги те, що явка до суду є правом, а не обов’язком сторони у справі, суд враховуючи положення ч.4 ст.223 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про проведення заочного розгляду справи та задоволення позовних вимог в повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.11.2007 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено кредитний договір № CL5156, за умовами якого Банк надав відповідачу кредит у вигляді грошових коштів у розмірі 30000 гривень, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 36 % річних в строки та в порядку, встановленому кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 20.11.2014 року (а.с.15-23).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 виконано умови згаданого вище договору, а саме надано відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначених умовами кредитного договору.

14.11.2016 року Банк та позивач уклали договір про відступлення права вимоги № UB-OP/16-132, відповідно до умов якого позивач набув статус кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ОСОБА_3, в тому числі і до відповідача (а.с. 24-27).

Як свідчить розрахунок заборгованості від 30.11.2017 року, відповідач ОСОБА_2 станом на 30.11.2017 року мав заборгованість за вищевказаним кредитним договором в розмірі 73025,29 грн. (а.с.31).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статею 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевказані положення норми матеріального права та те, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував договірні зобов’язання, внаслідок чого станом на 30.11.2017 року виникла заборгованість в сумі 73025,29 грн., суд вважає, що є всі законні підстави для задоволення вимог позивача, оскільки ці вимоги є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, при задоволенні позовних вимог підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн., які були сплачені згідно платіжного доручення № 1512 від 12.12.2017 року (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 512, 514, 525, 526, 629, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект - Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус № 28, код ЄДРПОУ 36676934) заборгованість за кредитним договором № CL5156 від 21.11.2007 року в розмірі 73025,29 грн. та судовий збір у розмірі 1600,00 грн., а всього 74625,29 (сімдесят чотири тисячі шістсот двадцять п’ять) гривень 29 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безспосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: суддя ОСОБА_6