Вирок № 72650657, 12.03.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/708/18

Провадження № 1-кп/0285/367/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Нагорнюка Ю.В.,

за участю секретаря Клечковської М.М.,

прокурора Греська Д.В.,

захисника обвинуваченого - адвоката Гринчука Ю.П.,

законного представника потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження № 285/708/18 (12017060090002157 від 30.12.2017 року) по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, працюючого на посаді адміністратора магазину в ТОВ «ГТР-А» (ЄДРПОУ 38162243), РНОКПП-НОМЕР_6,раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив :

ОСОБА_3 30.12.2017 року, близько 08 години керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, по авто дорозі Київ - Чоп.

Рухаючись вказаним автомобілем на 205 км. + 90 м. автодороги в напрямку м. Рівне, поблизу с. Кам'яний Майдан, Новоград-Волинського району, водій ОСОБА_3 в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, проявив неуважність до дорожньої обстановки та дорожніх умов їх змін та в порушення вимог п.п. 1.10, 12.1, 12.6 (г) вказаних вище Правил, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого допустив виїзд керованого автомобіля за межі проїзної частини у кювет, де автомобіль перекинувся.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді, відкрита черепно-мозкова травма: рани у тім'яній ділянці, розрив шкіри зовнішнього слухового хода, перелом склепінні і основи черепа зліва/тім'яної та вискової кісток/, субдуральний крововилив/гематома/ лівої тім'яно-лобної ділянки, компресійний перелом сьомого шийного хребця, які належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та садно в ділянці правого плечового суглоба, що належить до легких тілесних ушкоджень.

Порушення водієм автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3 п. 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку, щиро розкаявся в скоєному. Просить суд суворо не карати, призначити покарання у вигляді штрафу.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

В судовому засіданні законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить суд суворо не карати обвинуваченого (не позбавляти його волі), претензій майнового і немайнового характеру до нього не має, цивільного позову заявляти не бажає. Просить врахувати, що обвинувачений надавав першу допомогу неповнолітній потерпілій безпосередньо після ДТП.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченим не оспорюються, зміст даної статті обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено.

Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.

Проаналізувавши всі досліджені докази в їх сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_3 і його необережні дії, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілій ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання та думку законного представника неповнолітньої потерпілої, яка не наполягає на позбавленні обвинуваченого волі.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, не встановлено.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому суд також враховує, що обвинувачений раніше несудимий, вперше вчинив необережний тяжкий злочин, вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завданий збиток, надавав першу допомогу неповнолітній потерпілій безпосередньо після ДТП, має на утриманні одну неповнолітню дитину, яка після аварії потребує тривалої реабілітації та дружину, що має інвалідність 3 групи загального захворювання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно.

Крім того, при обранні виду і міри покарання обвинуваченому суд враховує досудову доповідь Новоград-Волинського МРВ з питань пробації, згідно якої, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_3, його спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Враховуючи вищевикладене, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за доцільне застосувати ст. 69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу, вважаючи його необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Суд вважає за можливе не призначати обвинуваченому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортими засобами у зв'язку з тим, що у нього на утриманні знаходяться неповнолітня дитина, яка після аварії потребує тривалої реабілітації та дружина, що має інвалідність 3 групи загального захворювання; крім того дочка обвинуваченого навчається за кордоном, керування транспортним засобом пов'язане із основною роботою обвинуваченого, що є джерелом його доходу та сім'ї необхідний автомобіль для вирішення сімейно-побутових питань.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Арешт накладений на автомобіль НОМЕР_3 знятий ухвалою суду від 03.03.2018 року.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ст. 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів вирішено судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

ухвалив :

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 150-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід засудженому не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2288 гривень судових витрат, а саме:

- за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу в сумі 1144 гривні (висновок № 3/86 від 30.01.2018 року);

- за проведення експертизи механізму та обставин ДТП в сумі 1144 гривні (висновок № 3/66 від 30.01.2018 року).

Речовий доказ - автомобіль НОМЕР_4, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_5, який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області - повернути власнику ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий :