Рішення № 72650202, 06.03.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1278/18

Категорія 40

2/295/1140/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі : головуючого – судді Лєдньова Д.М.

при секретарі Зубрицькій Т.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ДП «Головинський кар»єр», ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недостовірною та такою, що принижує честь та гідність, ділову репутацію фізичної особи – ОСОБА_1, про визнання недостовірною та такою, що порушує право на недоторканість ділової репутації юридичної особи – ДП «Головинський кар»єр», стягнення моральної шкоди,-

встановив:

Позивачі звернулись до суду з позовом, де зазначили, що згідно наказу Регіонального управління Фонду Державного майна України по Житомирській області ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючого обов»язки директора Державного підприємства «Головинський кар»єр».

Представник попереднього орендаря – ОСОБА_2 здійснює розповсюдження недостовірної інформації, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, а також порушує право на недоторканість ділової репутації Державного підприємства «Головинський кар»єр».

Позивачі зауважують, що на сайті «Фейсбук» відповідачем опубліковано відомості, якими: стверджено факт розкрадання державного майна, давання хабарів посадовим особам, занепаду майнового комплексу та інфраструктури Головинської громади в цілому з вини позивача, протиправного перебування на посаді, інших протиправних дій, стеження та переслідування адвоката.

Вказуючи на необхідність захисту їх особистих немайнових прав, просять визнати недостовірною та такою, що принижує честь та гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_3 на персональній сторінці сайту «Фейсбук» у мережі інтернет, спростувати її та заборонити подальше поширення, визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканість ділової репутації ДП «Головинський кар»єр» інформацію, поширену ОСОБА_2 на персональній сторінці сайту «Фейсбук» у мережі інтернет, спростувати її та заборонити подальше поширення, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові.

Відповідач заперечував щодо заявлених позовних вимог. При цьому зазначив, що дійсно, ним здійснюється спілкування в соціальних мережах інтернет, іноді у висловлюваннях він допускає оціночні та критичні судження. Надані позивачем на підтвердження факту розповсюдження інформації саме ОСОБА_3 роздруківки з сторінок не можуть свідчити про ту обставину, що відомості поширено саме даною особою. Крім того, позивач ОСОБА_1 є членом виконавчого комітету Головинської селищної ради, відтак за положеннями Закону України «Про інформацію» не має права вимагати відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, заявив клопотання про відшкодування судових витрат.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позивач ОСОБА_1 є виконуючим обов»язки директора Державного підприємства «Головинський кар»єр».

Відповідно до ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За положеннями ч.6 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 94 ЦПК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Вибір способу захисту порушеного права належить позивачу.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Позивачі заявили вимоги про захист особистого немайнового права фізичної, а також юридичної особи, відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі, та вказали на допущену, на їх думку, недостовірну інформацію у висловленнях відповідача в соціальній мережі. Позивачем не зазначено, яка саме інформація, від якого числа була поширена, хто саме став отримувачем такої інформації, що конкретно повинно бути визнане судом недостовірним та зобов»язано до спростування як захист порушеного права позивачів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).

Надані позивачем електронні роздруківки, на думку суду, не можуть свідчити про їх витяг саме з соціальної мережі «Фейсбук», оскільки документи подано в різному за форматом вигляді, без можливості чіткого з»сування належності до інтернет ресурсу. Присутність на таких витягах визначення «Евін Андрій» (англ. мова) не свідчить про виконання відповідних записів саме відповідачем по справі - фізичною особою ОСОБА_3

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ст. 79 ЦПК України).

В судовому засіданні представник позивачів посилався на необхідність призначення експертизи, з метою з»ясування питання належного відправника відомостей.

З даного приводу суд зауважує, що відповідно до ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Фактичне заперечення відповідачем причетності до поширення інформації повинна була передбачатись позивачами. Неможливість заявити про доказ вчасно позивачі належним чином не обґрунтували.

Приймаючи до уваги ту обставину, що позивачами не надано достовірних доказів на підтвердження поширення відповідачем відомостей, що порушують особисті немайнові права фізичної, а також юридичної особи, позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За положеннями п.1 ч.2 даної норми за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

В судовому засіданні представником відповідач подано договір № 03/02/2018 від 15.02.2018 року про надання правової допомоги, укладений між ОСОБА_4 – адвокат, та ОСОБА_3 Відповідно до акту прийому-передачі послуг сторонами визначено види наданих правових послуг, їх часовий проміжок, вартісна оцінка. Загальна вартість послуг склала 8000,00 грн.

Згідно ч.ч.5,6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В судовому засіданні представник позивачів не заявляв клопотання про не співмірність послуг адвоката.

Підстави для зменшення визначеної сторонами суми за ініціативою суду не передбачено.

За наведених обставин суд стягує 8000,00 грн., які відповідач зообов»язаний сплатити відповідно до п.3 Договору про надання правової допомоги.

Керуючись ст.ст. 258-279 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову ДП «Головинський кар»єр» (Житомирська обл., Черняхівський район, смт. Головине, вул. Адміністративна, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 40673033), ОСОБА_1 (прож. ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. ІНФОРМАЦІЯ_3) про визнання недостовірною та такою, що принижує честь та гідність, ділову репутацію фізичної особи – ОСОБА_1, про визнання недостовірною та такою, що порушує право на недоторканість ділової репутації юридичної особи – ДП «Головинський кар»єр», стягнення моральної шкоди, відмовити.

Стягнути з ДП «Головинський кар»єр», ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. з кожної особи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: