Ухвала суду № 72649998, 03.03.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3046/13-ц

Пр. № 4-с/0274/5/18

УХВАЛА

03.03.2018 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого - судді Вдовиченко Т.М., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, з участю представника заявника - ОСОБА_2, заінтересованих осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника заінтересованої особи ПАТ " Державний експортно - імпортний банк України - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві скаргу ОСОБА_6 , заінтересовані особи - державні виконавці Бердичівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ " Державний експортно - імпортний банк України" на дії державного виконавця при призначенні та проведенні оцінки майна, -

В с т а н о в и в :

В лютому 2018 року заявник ОСОБА_6 в особі його представника адвоката ОСОБА_2, звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця при призначені та проведенні оцінки майна, згідно якої просять визнати незаконними дії державного виконавця Бердичівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 при призначенні та проведені оцінки майна – нежитлової будівлі, літ. А-2, загальною площею 417,8 кв.м та земельної ділянки , площею 799 кв.м, кадастровий номер НОМЕР_1: 01:023:0015, що знаходяться за адресою : Житомирська область, м. Бердичів, вул. Козацька, 22, власником яких є ОСОБА_6, та визнати протиправною оцінку вищевказаного майна згідно зі звітом про оцінку майна , що складений фізичною особою- підприємцем ОСОБА_7

Свої вимоги мотивують тим, що державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції на підставі виконавчого листа № 274/3046/13-ц, виданого 04.08.2014 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області, було відкрито провадження № 44424683 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ « Держексімбанк» суми боргу в розмірі 1070103 грн. 80 коп. При примусовому виконанні зазначеного виконавчого листа державним виконавцем було здійснено оцінку майна, а саме: нежитлової будівлі, літ. А-2, загальною площею 417,8 кв.м та земельної ділянки , площею 799 кв.м, кадастровий номер НОМЕР_1: 01:023:0015, що знаходяться за адресою : Житомирська область, м. Бердичів, вул. Козацька, 22, власником яких є ОСОБА_6 Суб»єктом оціночної діяльності було призначено ФОП ОСОБА_7 У висновку про ринкову вартість арештованого майна , ринкова вартість об»єкта оцінки станом на 31.09.2017 року становить 3222215 грн. 00 коп. Вважають, що вказана оцінка є необ»єктивною і недостовірною, такою, що не відповідає нормативно – правовим актам України з оцінки майна. Так, вартість арештованого майна є явно заниженою з метою якнайшвидшого його продажу на прилюдних торгах з реалізації арештованого майна, оскільки державний виконавець зацікавлений прискорити процес продажу майна з метою завершення виконавчого провадження, а тому стартова ціна лоту продажу майна на пряму залежить від вказаної вище вартості об»єкта оцінки, визначеної експертом. Враховуючи ситуацію на ринку нерухомості, коливання цін на нерухомість , а також значні коливання іноземної валюти по відношенню до гривні, вважають, що оцінка станом на 31.09.2017 року не відповідає реальній вартості об»єкта оцінки. Повідомлення державного виконавця про результати визначення вартості майна, було отримане боржником 29.11.2017 року, всупереч вимогам ч. 5 ст. 57 Закону України « Про виконавче провадження», яким передбачено , що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного дня після визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

В судовому засіданні представник заявника – ОСОБА_2, скаргу підтримала з підстав зазначених в ній, просила вимоги задовольнити. Вказала, що оцінка майна є явно заниженою, об»єкти , які досліджувалися суб»єктом оціночної діяльності не є аналогічними, тому порівняльний метод ним використано не вірно. Щодо дій державного виконавця, то він не своєчасно повідомив заявника про результати оцінки майна.

Заінтересовані особи – державні виконавці Бердичівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3, ОСОБА_4, заперечили проти задоволення скарги ОСОБА_6 з підстав зазначених в запереченні від 27.02.2018 року, яке долучено до матеріалів справи.

Представник заінтересованої особи – ПАТ « Державний експортно – імпортний банк» ОСОБА_5, просила відмовити в задоволенні скарги з підстав зазначених в письмовому поясненні від 28.02.2018 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами письмові докази, які долучені до матеріалів справи, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 липня 2014 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області винесено рішення по цивільній справі № 274/3046/13-4 , яким позовні вимоги Бердичівського міжрайонного прокурора в інтересах Публічного акціонерного товариства « Державний експортно – імпортний банк України» до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства « Державний експортно – імопортний банк України» заборгованість в сумі 1070103,80 грн.

На підставі виконавчих листів, виданих згідно рішення суду від 21.07.2014 року , державним виконавцем Бердичівського міськрайонного управління юстиції було винесено 18 серпня 2014 року постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 57 Закону України « Про виконавче провадження» - визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження , а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб»єкта оціночної діяльності – суб»єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна ( окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб»єкта оціночної діяльності – суб»єкта оціночної діяльності – суб»єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документів, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Судом встановлено, що в ході проведення виконавчих дій 20.11.2014 року було складено ОСОБА_3 опису й арешту майна – нежитлової будівлі, загальною площею 417,8 кв.м, за адресою : м. Бердичів, вул. Володарського ,22 та земельна ділянка площею 0,0799 га. Дана виконавча дія була проведена державним виконавцем за участі боржника ОСОБА_6, про що свідчить його особистий підпис у ОСОБА_3 опису та арешту майна боржника. Додатково , під час проведення виконавчої дії , боржник виявив бажання виступити у якості зберігача майна.

11.10.2017 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції було винесено Постанову про призначення експерта, суб»єкта оціночної діяльності – суб»єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні – ОСОБА_7.

17.11.2017 року на адресу відділу ДВС надійшов висновок експерта ОСОБА_7 про визначену ринкову вартість арештованого майна – нежитлової будівлі, загальною площею 417,8 кв.м., що знаходиться на приватизованій земельній ділянці площею 0,0799 га, складений та підписаний експертом 30.10.2017 року, згідно котрого загальна вартість описаного та арештованого майна боржника становить 3222215,00 грн. Одразу ж після отримання висновку, 17.11.2017 року , державним виконавцем було направлено сторонам виконавчого провадження його копію для ознайомлення.

Отже вимоги ст. 57 Закону України « Про виконавче провадження» щодо повідомлення сторони виконавчого провадження – боржника ОСОБА_6 про результати визначення вартості чи оцінки майна , державним виконавцем Клименюком А.М. були виконані , оскільки дання стаття Закону України « Про виконавче провадження» передбачає повідомлення сторони за адресою зазначеною у виконавчому документів, а не вручення стороні особисто висновку про вартість арештованого та описаного майна. Крім того, судом встановлено, що 29.11.2017 року до відділу ДВС з»явився боржник ОСОБА_6 та особисто ознайомився з висновком про ринкову вартість описаного та арештованого належного йому нерухомого майна.

Таким чином дії державного виконавця Клименюка А.М. при призначенні та проведенні оцінки майна відповідають вимогам Закону України « Про виконавче провадження».

11.12.2017 року , відповідно до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, державним виконавцем було направлено заявку на реалізацію арештованого майна по ЗВП № 49708176 разом із пакетом документів до Житомирської філії державного підприємства « СЕТАМ» Міністерства юстиції України з метою подальшої реалізації описаного та арештованого майна боржника, що перебуває в іпотеці у стягувача.

Згідно зі ст.12 Закону України « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб»єктом оціночної діяльності – суб»єктом господарювання відповідно до договору.

Частиною 1 ст. 3 даного Закону України встановлено, що оцінка майна, майнових прав – це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою , встановленою нормативно – правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб»єкта оціночної діяльності.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно – правових актах з оцінки майна : положеннях ( національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно – правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень ( національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення ( національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості , принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування ( ч.ч.1,4 ст. 9 даного Закону України).

Національний стандарт № 1 « Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 року № 1440, є обов»язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб»єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт № 2 « Оцінка нерухомого майна» , затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 року № 1442, є обов»язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна ( нерухомості) суб»єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 « Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Відповідно до приписів п.50 Національного стандарту № 1 « Загальні засади оцінки майна і майнових прав», проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема , ознайомлення з об»єктом оцінки.

При цьому , п. 51 Національного стандарту № 1 встановлено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності : укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об»єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об»єкта оцінки та пов»язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договору на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об»єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання ( актуалізація) звіту та висновку про вартість об»єкта оцінки на нову дату ( у разі потреби).

Так, п. 67 Національного стандарту № 1 « Загальні засади оцінки майна і майнових прав», встановлено, що рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно – правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками : звіт повністю відповідає вимогам нормативно – правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно – правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинуло на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно – правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно – правових актів з оцінки майна, є неякісним та ( або) непрофесійним і не може бути використаний.

Проте, із визначеною сумою оцінки заявник ОСОБА_6 не погоджується , вважає, що оцінка майна є необ»єктивною і недостовірною, такою, що не відповідає нормативно – правовим актам України з оцінки майна.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги і заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( п.п.5,6 ст. 81 ЦПК України. )

В порушення зазначених вимог ЦПК України стороною заявника не надано суду жодного належного доказу в обґрунтування мотивів поданої до суду скарги, зокрема що оцінка майна , здійснена ФОП ОСОБА_7 є протиправною.

Так, ст. 13 Закону України « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна ( акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результатів для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників ( платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб»єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна ( акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна ( акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами – членами саморегулівної організації, оцінювачі,які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Рецензування звіту про оцінку майна ( акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов»язковим.

Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна ( акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно – правовими актами з оцінки майна.

Як вбачається з наведеної норми , у випадку незгоди із звітом про оцінку майна може бути замовлена його рецензія.

Заявником рецензія звіту проведена не була.

Відповідно до вимог ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов»язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення ( поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника порушено не було, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі наведеного, суд вважає, що заявником ОСОБА_6 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2, не надано суду належних та допустимих доказів того, що дії державного виконавця при призначенні та проведенні оцінки майна є незаконними, а сама оцінка майна є протиправною, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 12,13,44, 81,83,258-260, 272,273,354 , 447-452 ЦПК України, Законом України " Про виконавче провадження", суд, -

У х в а л и в :

В задоволенні скарги ОСОБА_6 , заінтересовані особи - державні виконавці Бердичівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ " Державний експортно - імпортний банк України" на дії державного виконавця при призначенні та проведенні оцінки майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справі, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий Т.М. Вдовиченко