Рішення № 72649113, 12.03.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1237/18

Провадження № 2-а/0182/73/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.03.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Багрової А.Г., за участю секретаря судового засідання Снєгульської В.М., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП №2 Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області Щербини Олександра Анатолійовича про визнання протиправними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора СРПП №2 Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області Щербини Олександра Анатолійовича та просить суд визнати дії відповідача протиправними, скасувати постанову серії НК N 195457 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.02.2018 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що 17.02.2018 року відповідач прийняв відносно нього постанову серії НК N 195457 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі і цією ж постановою притягнув його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Пояснює, що підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності було те, що як вказано в постанові, 17.02.2018 року о 16 годині 30 хвилин в м. Нікополі він керуючи транспортним засобом Toyota Korolla н\з НОМЕР_1 в м. Нікополі по вулиці Електрометалургів проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 Правил дорожнього руху України, перехід розташований біля СШ №6 .

Вважає, що при винесені постанови поліцейський неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, не надав відповідної оцінки доказам, не вжив заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, тому вона підлягає скасуванню. Зазначає, що 17.02.2018 року він дійсно рухався на вказаній ділянці дороги, але жодних правил дорожнього руху він не порушував. Вказаний регульований пішохідний перехід він проїхав на початку руху на дозволяючий сигнал світлофора на миготливе зелене світло і з середини пішохідного переходу продовжував рух на жовтий сигнал світлофору, оскільки різке гальмування забороняється, а перепон для продовження руху не було. На вказаній у постанові ділянці дороги його було зупинено працівниками поліції, котрим він зазначив вищевикладені обставини, про те що в його діях не було ознак адміністративного правопорушення, але не зважаючи на це його було притягнено до адміністративної відповідальності. Крім того, йому не було зрозуміло роз'яснено права, та не було роз'яснено право скористатись послугами адвоката, не був опитаний свідок, що перебував з ним в машині, не була вручена постанова. Враховуюче викладене, позивач вважає, що з його боку не було жодних порушень ПДР України. Також зазначає, що об'єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення ним Правил дорожнього руху відповідачем зібрано не було, а, відтак, вчинення ним адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення .

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити. В своїх поясненнях посилався на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позовну заяву задовольнити , оскільки відповідачем у передбаченому законодавством порядку не доведено винних дій позивача, порушено норми КУпАП під час вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому дії відповідача є протиправними , а постанову слід скасувати.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином, причини неявки не відомі, відзиву на позовну заяву не подано.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, допитавши свідка ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.02.2018 року інспектором СРПП №2 Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області Щербиною О.А. винесено постанову серії НК N 195457 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та до останнього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 17.02.2018 року о 16 годині 30 хвилин в м. Нікополі керуючи транспортним засобом Toyota Korolla н\з НОМЕР_1 в м. Нікополі по вулиці Електрометалургів проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 Правил дорожнього руху України, перехід розташований біля СШ №6 (а.с. 4)

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення - акт органів адміністративної юрисдикції, яким вирішується питання про наявність в діях правопорушника складу адміністративного правопорушення та застосування до нього мір адміністративного стягнення, тобто постанова повинна містити прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є рішення, яким встановлюється вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в скоєнні правопорушення та призначається міра адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Підпунктом 8.7.3. Правил дорожнього руху України передбачено, що сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів, червоний забороняє рух.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи , пояснень позивача та свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо подій, які мали місце під час оформлення адміністративного матеріалу за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 чітко вбачається здійснення позивачем проїзду регульованого пішохідного переходу біля СШ №6 на заборонений жовтий сигнал світлофора вже перебуваючи на пішохідному переході, оскільки керуючи автомобілем позивач ОСОБА_1. перед пішохідним переходом вже розпочав здійснювати рух на зелений миготливий сигнал світлофору і пересікаючи вже пішохідний перехід проїхав на забороняючий жовтий сигнал світлофора.

При цьому суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснюючи чому продовжував рух автомобіля на зелений миготливий сигнал, а також рух на жовтий забороняючий сигнал світлофору через регульований пішохідний перехід біля СШ №6, вказав, що перешкод для продовження руху не було, оскільки він пересвідчився, що пішоходів та інших транспортних засобів на його шляху не було.

На думку суду, саме зазначені пояснення позивача, свідчення свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні свідчать про те, що ОСОБА_1 дійсно 17.02.2018 року було порушено правила дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність, а посилання на те, що ним були дотримані умови забезпечення безпеки руху є безпідставними та не спростовують вище встановлені обставини щодо проїзду регульованого пішохідного переходу на заборонений сигнал світлофору.

Також в матеріалах справи відсутні докази, що інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було роз'яснено позивачу положення статей 307, 308, а також права, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративне правопорушення, більше того позивач суду пояснив, що відповідачем було пояснено причину зупинки, перевірено документи та складено постанову у його присутності, яку було зачитано відповідачем та роз'яснено про право ОСОБА_1 на її оскарження, на що позивач заперечував і непогоджувався з винесеною постановою, і тільки наступного дня позивач вирішив отримати постанову особисто в поліції.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч. ч. 1-3 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Зазначені норми права вказують на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП.

Як раніше зазначалося, у даному випадку провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП, не здійснювалося. Постанова від 17.02.2018 року серії НК N 195457 була складена на місці вчинення правопорушення, як це передбачено ч. 4 ст. 258 КУпАП.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що має місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Тому суд приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до ст. 280 КУпАП були з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для вирішення справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і його дії вчинені у передбачені законом межах та у спосіб, а, відтак, і підстав для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії НК N 195457 від 17.02.2018 року, винесеної відносно ОСОБА_1, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 19, 46, 77, 243, 257, 259, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 271,272,286 КАСУ, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити постанову НК N 195457 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.02.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесену інспектором СРПП №2 Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області Щербиною Олександром Анатолійовичем, без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А. Г. Багрова