Рішення № 72648286, 26.12.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5204/17

(2/199/2362/17)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26.12.2017 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

судді Скрипник О.Г.

секретарі Свириденко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в приміщенні суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, про виселення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1, про виселення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 28.11.2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» отримав у власність домоволодіння, загальною площею 65,00 кв.м., житловою площею 45,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки від 13.03.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у державному реєстрі під номером 448.

Після отримання права власності на вказану нерухомість, позивач здійснив намагання отримати доступ до житла, однак перешкодою для вчинення зазначених дій стало реєстрація та проживання у ньому відповідача.

Позивач зазначає, що ним було направлено на адресу відповідача претензію про добровільне звільнення приміщення та зняття з реєстраційного обліку, проте відповідач вимоги не виконав.

Враховуючи викладене, позивач просить виселити ОСОБА_1 з житлового будинку АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку, без надання іншого жилого приміщення.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.

Відповідач до судового засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки судові не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 28.11.2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» отримав у власність домоволодіння, загальною площею 65,00 кв.м., житловою площею 45,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки від 13.03.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у державному реєстрі під номером 448.

Після отримання права власності на вказану нерухомість, позивач здійснив намагання отримати доступ до житла, однак перешкодою для вчинення зазначених дій стало реєстрація та проживання у ньому відповідача.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію про добровільне звільнення приміщення та зняття з реєстраційного обліку, проте відповідач вимоги не виконав.

Відповідно до ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ст. 589 ЦК України, ч.1 ст.33 Закону України«Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно із ч.3 ст.33 цього Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку».

Згідно із частинами першою, другою статті 39 цього Закону в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Порядок та підстави виселення із займаного житлового приміщення встановлено ст. 109 ЖК УРСР.

За змістом ч..2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч.3 ст. 109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно ст. 391 ЦК України. власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Керуючись Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 391, 575, 589 ЦК України. ст.ст. 263-265, 281-283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, про виселення - задовольнити.

Виселити без надання іншого жилого приміщення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, з домоволодіння АДРЕСА_1 та зняти її з реєстраційного обліку.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в сумі 1600 грн. 00коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Суддя Скрипник О.Г.