Вирок № 72647747, 12.03.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13753/17

Провадження № 1-кп/161/199/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 12 березня 2018 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

Судді: Квятковського М.С.,

за участю секретаря: Шиманської Т.О.,

прокурора: Невірця П.І.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника - адвоката: Юнчик О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Луцьку кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016030010005603, від 05.12.2016 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, працюючого упакувальником у ТзОВ «Забіяка», судимого:

1. 15.03.1995 року, вироком Луцького міського суду Волинської області за ч.1 ст.206; ст.46-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік з іспитовим строком на 1 рік.;

2. 10.04.1996 року, вироком Луцького районного суду Волинської області за ч.3 ст.140; ч.1 ст.141; ст.ст.44; 42; 43 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з конфіскацією майна.;

21.10.1996 року, на підставі постанови Луцького міського суду Волинської області, відповідно до ст.52 КК України, звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 8 місяців 28 днів.

3. 24.07.1998 року, вироком Горохівського районного суду Волинської області за ч.1 ст.215 КК України до покарання у виді штрафу розміром 1 500 грн.;

4. 14.02.2000 року, вироком Луцького міського суду Волинської області за ст.ст.17-143; ст.143 ч.2; 191; 141 ч.3; 140 ч.2; 144 ч.2; 42 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією майна. 23.11.2005 року, постановою Сарненського районного суду Рівненської області, невідбута частина покарання 3 роки 2 місяці 4 дні, замінена на обмеження волі.

22.08.2006 року, звільнений відповідно до постанови Рівненського районного суду Рівненської області, на підставі ст.81 КК України умовно-достроково, на невідбутий строк 2 роки 4 місяці 4 дні.

5. 09.01.2008 року, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ст.190 ч.2; ст.71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців.;

10.04.2009 року, звільнений по відбуттю строку покарання.

6. 30.10.2012 року, вироком Апеляційного суду Волинської області за ч.2 ст.286; ч.1 ст.135; ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки,

29.07.2015 року, ухвалою Маневицького районного суду Волинської області, на підставі ст.81 КК України, звільненого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 1 день, -

за ч.1 ст.389 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1, 30.10.2012 року, вироком Апеляційного суду Волинської області засуджений за ч.2 ст.286; ч.1 ст.135; ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області, від 29.07.2015 року, на підставі ст.81 КК України, обвинуваченого ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, умовно-достроково на невідбутий строк - 1 рік, 3 місяці, 1 день.

31.08.2015 року, обвинувачений ОСОБА_1 поставлений на облік в Луцькому МВ КВІ УДПтС України у Волинській області (на даний час Луцький МРВ з питань пробації).

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_1, будучи належним чином, письмово ознайомленим з умовами відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а також про передбачену за ч.1 ст.389 КК України кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, а саме у виді позбавлення права керування транспортними засобами, не зважаючи на попередження про наслідки порушення умов відбування цього виду покарання, продовжував керувати транспортними засобами, чим порушив умови відбування покарання у виді позбавлення права займатись певною діяльністю, а саме керування транспортними засобами, при наступних обставинах, а саме:

31.03.2016 року, близько о 01.00 год., в м. Луцьку, по вул. Братковського, Волинської області, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, керував транспортним засобом, марки «Шкода Октавіа», номерний знак НОМЕР_1, у звязку із чим, 03.06.2016 року, постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, чим він ухилився від відбування покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю, а саме заборони керування транспортними засобами.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в ухиленні від відбування покарання у виді позбавлення права займатись певною діяльністю, а саме позбавлення права керування транспортними засобами, будучи засудженим до цього виду покарання, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.389 КК України.

Допитаний в судовому засіданні, з приводу інкримінованого йому даним вироком злочину, обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість фактично не визнав.

Дав показання про те, що в нічний час, 31.03.2016 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, дійсно керував автомобілем, марки «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1, у м. Луцьку, по вул. Братковського, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.. Підтвердив факт того, що раніше, 30.10.2012 року, вироком Апеляційного суду Волинської області був засуджений за вчинення злочинів до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки, і його, ухвалою Маневицького районного суду, від 29.07.2015 року, було звільнено від відбування покарання умовно-достроково. Разом з тим, дав показання про те, що вважав, що ухвалою суду він був звільнений не тільки від основного, але і від додаткового покарання. При постановленні його на облік в Луцькому МВ КВІ УДПтС України у Волинській області йому чітко не роз'яснили у зв'язку з чим його становлять на облік, не попереджували про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення фактично не визнав, його винуватість у вчиненні даного злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в суді доказами.

Так, із вироку Апеляційного суду Волинської області, від 30.10.2012 року, та ухвали Маневицького районного суду Волинської області, від 29.07.2015 року, убачається, що обвинувачений ОСОБА_1 був засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.286; ч.1 ст.135; ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 4-ох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки та у послідуючому, на підставі ст.81 КК України, звільнений від відбування основного покарання у виді позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 1 день.

При цьому, із зазначених судових рішень, при постановленні яких ОСОБА_1 був особисто, так і із його особової справи, заведеної в Луцькому МВ КВІ УДПтС України у Волинській області, у якій він підписувався власноручно, убачається, що він належним чином був ознайомлений як з даними судовими рішеннями, так і з умовами і порядком відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, будучи попередженим про передбачену ч.1 ст.389 КК України кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, умисно не дотримався покладеного на нього обов'язку та ухилився від позбавлення права керування транспортними засобами.

Про дану обставину підтвердила в суді допитана у якості свідка працівник органу Луцького МРВ з питань пробації - на той час Луцького МВ КВІ УДПтС України у Волинській області - ОСОБА_3.

Той факт, що ОСОБА_1 31.03.2016 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем, марки «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1, у м. Луцьку, по вул. Братковського, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується як його про те показаннями в суді так і показаннями свідка ОСОБА_4 - працівника Управління патрульної служби МВС у місті Луцьку, а також і постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області, від 03.06.2016 року.

Таким чином, зазначене вказує на те, що діяння, яке поставлене в провину ОСОБА_1, містить ознаки посягання на охоронювані ч.1 ст.389 КК України інтереси правосуддя в частині забезпечення обов'язковості виконання покарання, призначеного вироком суду.

Заперечення обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він вважав, що ухвалою суду він був звільнений не тільки від відбування основного, але і від додаткового покарання, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються наведеними по справі доказами і вважає їх явно надуманими з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Обговорюючи питання про вид та міру покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, дані про його особу.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд по справі не вбачає, до обставин, які обтяжують його покарання, суд відносить рецидив злочинів.

При таких обставинах, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі та не відбувши додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити за правилами ст.71 та ст.72 КК України.

Разом з тим, враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду не ухилявся від явки, суд вважає, що до вступу вироку в законну силу йому слід обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати до суду за першою вимогою та повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи.

Керуючись ст.ст. 368; 369; 370; 371; 373; 374 КПК України / в редакції 2012 року/, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.389 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.71; ч.1 п.1 пп.«б» ст.72 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за новим вироком, із розрахунку, одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, ОСОБА_1, частково приєднати невідбуту частину основного покарання у виді позбавлення волі, за вироком Апеляційного суду Волинської області, від 30.10.2012 року, строком 10 (десять) місяців, та приєднати не відбутий строк додаткового покарання за цим же вироком суду, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки 4 (чотири) місяці 5 (п'ять) днів, та остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці із позбавленням права кернування транспортними засобами строком на 2 (два) роки 4 (чотири) місяці 5 (п'ять) днів.

До вступу вироку в законну силу, обвинуваченому ОСОБА_1 обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

прибувати до суду за першою вимогою та повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі, обвинуваченому ОСОБА_1, рахувати з моменту приведення вироку до виконання в частині взяття його під варту.

Речові докази:

письмові матеріали, які під час досудового розслідування визнані речовими доказами - залишити при матеріалах кримінального провадження;

паспорт для виїзду за кордон, виданий на ім'я ОСОБА_1 - зберігати в матеріалах особової справи до його звільнення з місць позбавлення волі, після чого повернути за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд Волинської області, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Г О Л О В У Ю Ч И Й: М.С. Квятковський