Постанова № 72647415, 06.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 636/3424/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю:

секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника відповідача - Москаленко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 12.10.2017 (суддя Гуменний З.І.; м. Чугуїв; повний текст постанови виготовлений 12.10.2017) по справі № 636/3424/17

за позовом ОСОБА_2

до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_2, звернулася до Чугуївського міського суду Харківської області з адміністративним позовом до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату і виплачувати в подальшому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з моменту звернення за отриманням щомісячного довічного грошового утримання судді, тобто з 07 жовтня 2016р., виходячи з розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки ТУ ДСА України у Харківській області від 09.06.2017р. за жовтень 2016р. за № 04-50/319 та з 01 грудня 2016 року згідно довідки ТУ ДСА України у Харківській області за грудень 2016 року № 04-50/320, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, і стягнути судові витрати по сплаті судового збору у сумі 640 грн.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 12 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено.

Визнано протиправною відмову Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у здійсненні перерахунку ОСОБА_2 щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-50/319 від 09.06.2017 року та № 04-50/323 від 13.06.2017 року.

Зобов'язано Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в подальшому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення за отриманням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто з 07 жовтня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-50/319 від 09.06.2017 року та з 01 грудня 2016 року - виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-50/323 від 13.06.2017 року, без обмеження граничного розміру.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 12.10.2017 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється від суми суддівської винагороди, до складу якої згідно ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ від 07.07.2010 не входить матеріальна допомога на оздоровлення до відпустки.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що згідно наказу голови Чугуївського міського суду Харківської області від 06.10.2016 р. № 02-05/91 ОСОБА_2 07.10.2016р. відрахована зі штату Чугуївського міського суду Харківської області на підставі постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 22.09.2016р. № 1600-VIII.

12.10.2016р. Чугуївським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_2 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% від розміру суддівської винагороди, розмір якої згідно доданого до заперечень розпорядження № 123797 від 17.10.2016р. становить 24650,00 грн.

09.06.2017р. ОСОБА_2 звернулася до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 07.10.2016р. та 01.12.2016 р., додавши довідки ТУ ДСА України у Харківській області про заробітну плату від 09.06.2017 р. № 04-50/319 за жовтень 2016р., в якій, окрім окладу та надбавки за вислугу років, вказані інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання - 1208,33 грн. (1/12 від 14500,00 грн.), та № 04-50/320 за грудень 2016р., в якій, окрім окладу та надбавки за вислугу років, вказані інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання - 11333,33 грн. (1/12 від 16000,00 грн.)

Після звернення 16.06.2017р. до ТУ ДСА України в Харківській області щодо правового регулювання видачі довідок від 09.06.2017р. з включенням інших виплат, які зараховуються при обчисленні довічного грошового утримання, та направлення пенсійної справи позивача до управління з координації та контролю за виплатою пенсій ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області для перевірки, 06.09.2017р. Чугуївським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_2 повідомлено, що підстав для перерахунку згідно довідок про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за жовтень 2016р. № 04-50/319 від 09.06.2017р. та за грудень 2016 року № 04-50/323 від 13.06.2017р., які видані територіальним управління Державної судової адміністрації у Харківській області, немає.

У своєму листі Чугуївське ОУПФУ посилається на те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислюється, виходячи з суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а відповідно до ст. 133 цього Закону суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а інше законодавством не передбачене.

Вважаючи такі дії протиправними, а свої права і законні інтереси порушеними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено право позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, відмова відповідача в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача є неправомірною.

Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі статтею 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 статті 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 92 Конституції України, статус суддів визначається виключно законами України.

Пунктом 8 частини 5 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до ч. 6 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

У пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності. Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, право на отримання виплат (пенсії, щомісячного довічного грошового утримання), рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.

У пункті 2 резолютивної частини вищенаведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що за змістом статті 126 Конституції України положення ч.3 статті 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв'язку з ч.8 статті 14 Закону України "Про судоустрій України" (в редакціях, що були чинними на час розгляду справи судом) треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

В пункті 3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18.06.2007 р. № 4-рп/2007 суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України "Про статус суддів".

Згідно з частини 1 статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у статті 126 Конституції України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Колегія суддів зазначає, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06. 2016 р. № 1402-VІІІ, за нормами якого позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, містить IX розділ "Забезпечення суддів".

Перелік складових суддівської винагороди міститься у статтях 133 та 135 розділу "Забезпечення суддів".

Виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-УІІІ (IX розділ), тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.

Відповідно до п.п. 2.3.3 Інструкції, зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за N 114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, її виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, і вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто, матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а відповідно входить до структури заробітної плати, а за нормами ч.3 ст.141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-УІ з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016 у відсотковому відношенні саме до заробітної плати, а не тільки до суддівської винагороди, передбачено визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з допомоги на оздоровлення нараховувався та був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, то незалежно від того, що вона не є складовою суддівської винагороди, допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до приписів діючої Інструкції № 5 "Зі статистики заробітної плати", матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області від 09.06.2017 р. № 04-50/317 вбачається, що виплата допомоги на оздоровлення, включена в оподатковуваний дохід судді, входить до фонду оплати його праці, тобто, є складовою винагороди судді та на цю допомогу нарахований ЄСВ.

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: "оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці" (пункт 54).

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Положеннями ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Тобто, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 р. № 21-430а11 та від 06.11.2013 р. № 21-350а13.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу та з якої фактично був нарахований та сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується в заробіток (дохід) для обчислення його щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно довідки виданої ТУ ДСА в Харківській області ОСОБА_2 за жовтень 2016р. № 04-50/319 від 09.06.2017, заробітна плата, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, склала 25858,33 грн.: оклад - 14500 грн., надбавка за вислугу років 10150,00 грн. та 1208,33 грн. (1/12 від 14500,00) матеріальна допомога на оздоровлення. (а.с. 126)

Як вбачається з розпорядження відповідача № 123797 від 17.10.2016 (а.с. 116), щомісячне довічне грошове утримання позивача розраховано виходячи із заробітної плати у розмірі 24650,00 грн. (а.с. 116), тобто без урахування 1208,33 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що листом № 70-Г/1 від 06.09.2017 Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області неправомірно відмовило в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2., з урахуванням суми допомоги на оздоровлення, на підставі довідки від 09.06.2017 року № 04-50/319 за жовтень 2016 року, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині відмови Чугуївським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області в проведенні перерахунку на підставі цієї довідки та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання позивачу на підставі довідки Територіального управління державної судової Адміністрації України у Харківській області за жовтень 2016 р. № 04-50/319 від 09.06.2017 р., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача провести перерахунок щомісячного довічного утримання позивача з 01 грудня 2016 року на підставі довідки Територіального управління державної судової Адміністрації України у Харківській області№ 323/04-50 від 13.06.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 р. № 1600-VІІІ ОСОБА_2 звільнено з посади судді у відставку та відраховано зі штату Чугуївського міського суду Харківської області на підставі наказу голови Чугуївського міського суду Харківської області №02-05/92 від 06.10.2016 р.

Згідно довідки виданої ТУ ДСА в Харківській області ОСОБА_2 за грудень 2016р. № 323/04-50 від 13.06.2017, заробітна плата, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, склала 28533,33 грн.: оклад - 16000 грн., надбавка за вислугу років 11200,00 грн. та 1333,33 грн. (1/12 від 16000,00) матеріальна допомога на оздоровлення. (а.с. 129)

Як вбачається із розпорядження відповідача № 123797 від 30.11.2016 (а.с. 120), розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01 грудня 2016 року розраховано виходячи із заробітної плати 24650, 00 грн., а з 09 грудня 2016 року - виходячи із заробітної плати 27200,00 грн.( 16000 грн. оклад + 11200,00 грн надбавка за вислугу років), що підтверджується розпорядженням № 123797 від 16.12.2016 (а.с. 121).

Враховуючи, що допомога на оздоровлення, зазначена в довідці Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області про заробітну плату № 323/04-50 від 13.06.2017 - 1333,33 грн., позивачем фактично не була отримана і з неї не був нарахований єдиний внесок на обов'язкове державне соціальне страхування, колегія суддів вважає необґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною відмови відповідача у перерахунку позивачу щомісячного довічного утримання позивача та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 щомісячного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 323/04-50 від 13.06.2017 р., з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 1333,33 грн.

Водночас, беручи до уваги те, що у період з 01 грудня 2016 року по 08 грудня 2016 року включно, суму щомісячного довічного грошового утримання позивачу розраховано виходячи із розміру заробітної плати 24650, 00 грн., що є меншим ніж зазначено у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 323/04-50 від 13.06.2017, а при здійсненні перерахунку щомісячного грошового забезпечення позивача з 09.12.2016 виходячи із розміру заробітної плати 27200,00 грн., однак відповідачем не було враховано суму матеріальної допомоги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача починаючи з 01.12.2016 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 323/04-50 від 13.06.2017, виходячи із заробітної плати 27200,00 грн. та враховуючи суму матеріальної допомоги у розмірі, визначеному у довідці 09.06.2017 року № 04-50/319 за жовтень 2016 року, яку фактично було отримано позивачем, з урахуванням виплачених коштів.

Відносно позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання без обмеження його максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 911-VIII від 24.12.2015, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 гривень.

Рішенням Конституціного Суду України у справі за №7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме: частина сьома статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень; перше речення частини першої статті 54, відповідно до яких тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру","Про судоустрій та статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

При цьому, положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як свідчать наявні у матеріалах справи розпорядження № 123797, щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_2 не було обмежено відповідачем максимальним розміром 10740 грн. протягом спірного періоду, а тому колегія суддів вважає безпідставними позовні вимоги позивача в цій частині.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним скасувати постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 12.10.2017 та прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, а саме: визнати протиправною відмову Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у здійсненні перерахунку ОСОБА_2 щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-50/319 від 09.06.2017 за жовтень 2016 року; зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок і виплату позивачу щомісячного грошового утримання, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, з урахуванням суми матеріальної допомоги на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-50/319 від 09.06.2017, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 12.10.2016 р. та з 01 грудня 2016 року - виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 323/04-50 від 13.06.2017 року, з урахуванням суми матеріальної допомоги зазначеній у довідці № 04-50/319 від 09.06.2017, враховуючи раніше виплачені кошти. В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області задовольнити частково .

Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 12.10.2017 по справі № 636/3424/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у здійсненні перерахунку ОСОБА_2 щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-50/319 від 09.06.2017 та № 323/04-50 від 13.06.2017.

Зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 щомісячного грошового утримання, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, з урахуванням суми матеріальної допомоги на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-50/319 від 09.06.2017, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 12.10.2016 по 30.11.2016.

Зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання починаючи з 01 грудня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 323/04-50 від 13.06.2017 року, з урахуванням суми матеріальної допомоги зазначеній у довідці № 04-50/319 від 09.06.2017, враховуючи раніше виплачені кошти.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)С.В. ДюкарєваСудді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 12.03.2018.