Постанова № 72647386, 28.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5010/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду, яка прийнята 17 листопада 2017 року у складі суду судді: Кравченко М.М. в місті Одесі по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.09.2017 року № 0006654914.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року заявлений позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 13.09.2017 року № 0006654914.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказує на те, що вимоги апеляційної скарги є такими, що не відповідають положенням чинного законодавства, у зв'язку із чим, в її задоволенні має бути відмовлено, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року - залишенню без змін.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 01.08.2017 року та наказу від 31.07.2017 року № 1642, в період з 02.08.2017 року по 21.08.2017 року співробітники Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби провели документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ» з питань повноти виплати доходів нерезидентів у вигляді відсотків за договором позики нерезиденту «Rivermond Systems Limited» за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт від 30.08.2017 року № 78/28-10-49-14/37468475.

В акті перевірки встановлені наступні порушення з боку позивача: пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на дохід нерезидента («Rivermond Systems Limited») на суму 332111,32 грн.

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ» та на підставі акту перевірки від 30.08.2017 року № 78/28-10-49-14/37468475, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби прийняв податкове повідомлення-рішення: від 13.09.2017 року № 0006654914, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 332111 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано вимоги Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, а тому підстави для нарахування позивачу податкових зобов'язань на дохід нерезидента відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову з огляду на викладене.

Відповідно до пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п.п. 103.1-103.5, 103.9-103.10 ст. 103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України. Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті. Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу. Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України. Особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Згідно з пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включаються: а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; б) платіж за використання коштів, залучених у депозит; в) платіж за придбання товарів у розстрочку; г) платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу); ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Відповідно до ст. 1 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи дія цієї Конвенції поширюється на осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав.

Згідно з ст. 2 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи дія цієї Конвенції поширюється на податки на доходи, що стягуються від імені Договірної Держави або її адміністративно-територіальних одиниць, або місцевих органів влади, незалежно від способу їхнього стягнення. Податками на доходи вважаються всі податки, що справляються із загальної суми доходу, або з елементів доходу, у тому числі податки на доходи від відчуження рухомого чи нерухомого майна та податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваної підприємствами. Податками, на які поширюється дія цієї Конвенції, зокрема є: a) в Україні: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; (далі - український податок); b) на Кіпрі: прибутковий податок; корпоративний податок на прибуток; спеціальний внесок на оборону Республіки; податок на доходи від відчуження майна; (далі - кіпрський податок). Дія цієї Конвенції поширюється також на будь-які ідентичні або значним чином подібні податки, які стягуються однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції, на додаток до існуючих податків або замість них. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбулися в їхніх податкових законодавствах.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

З наведених положень Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Податкового кодексу України чітко вбачається, що оподаткування процентів, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, у цій іншій Державі здійснюється у разі дотримання наступних умов: особа на користь якої сплачуються проценти має бути резидентом тієї іншої Договірної Держави та це має бути підтверджено відповідними доказами; особа на користь якої сплачуються проценти - резидент виступає фактичним власником таких процентів.

Як встановлено відповідачем під час проведення перевірки позивача та вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року ТОВ «ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ» здійснювало виплату відсотків на користь компанії «Rivermond Systems Limited» за користування коштами, наданими в позику за договором від 09.07.2008 року.

При цьому, як встановлено під час перевірки самим відповідачем та прямо зазначено в акті перевірки, а також підтверджується матеріалами справи, компанія «Rivermond Systems Limited» є фактичним отримувачем доходу у вигляді відсотків, що сплачуються ТОВ «ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ» за договором позики від 09.07.2008 року.

Крім того, як також встановлено під час перевірки самим відповідачем та підтверджується матеріалами справи, відповідно до довідки № 12275041L від 02.04.2015 року, яка видана податковим управлінням м. Нікосія Міністерства фінансів Республіки Кіпр, компанія «Rivermond Systems Limited» є резидентом Кіпру відповідно до Конвенції між Урядом Республіки Кіпр та України про уникнення подвійного оподаткування від 08.11.2012 року, а її дохід оподатковується на Кіпрі.

Таким чином, самим відповідачем в ході проведення перевірки встановлено дотримання позивачем умов, передбачених Конвенцією між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Податковим кодексом України, за якими оподаткування процентів, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, здійснюється у цій іншій Державі.

Зазначені обставини підтверджені і під час судового розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивачем дотримано вимоги Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Податкового кодексу України, підстави для нарахування позивачу податкових зобов'язань на дохід нерезидента відсутні.

В поданій апеляційній скарзі апелянтом жодним чином не спростовуються наведені висновки та встановлені обставини щодо дотримання позивачем вимог Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Податкового кодексу України. Навпаки, апелянт з посиланням на положення ст. 103 Податкового кодексу України вказує на те, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Водночас, як вже зазначалось, самим відповідачем встановлено дотримання позивачем наведених умов, а саме: компанія «Rivermond Systems Limited» є фактичним отримувачем доходу у вигляді відсотків, що сплачуються ТОВ «ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ» за договором позики від 09.07.2008 року, та резидентом Кіпру відповідно до Конвенції між Урядом Республіки Кіпр та України про уникнення подвійного оподаткування від 08.11.2012 року, а її дохід оподатковується на Кіпрі. Таким чином, фактично самим апелянтом підтверджується відсутність підстав для сплати позивачем податку на доходи, що виплачуються наведеній компанії.

Також в поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на положення ч. 2 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, проте за встановлених обставин щодо дотримання позивачем ч. 1 ст. 11 наведеної Конвенції підстави для застосування ч. 2 цієї ж статті відсутні. Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, ч. 2 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи містить положення, що ставка в розмірі, що не перевищує 2-ох відсотків, застосовується лише у випадку узгодження способу застосування обмеження між компетентними органами Договірних Держав. Проте, до теперішнього часу такої домовленості між Договірними Державами не досягнуто, що виключає зобов'язання позивача по сплаті такого податку.

Що стосується посилань апелянта на те, що судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що згідно листа міжнародної організації станом на 19.01.2017 року компанією «Rivermond Systems Limited» не сплачено податки, то такі посилання апелянта колегія суддів вважає безпідставними, оскільки згідно матеріалів справи відповідачем не надавались жодні листи щодо не сплати наведеною компанією податків, як до суду першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду. Навпаки, в матеріалах справи наявний лист компанії «Rivermond Systems Limited», згідно якого остання зобов'язується сплатити податки згідно Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування із сум відсотків, отриманих протягом 2015 року. Також колегія суддів враховує, що в акті перевірки відсутні будь-які посилання на наявність листів щодо сплати податків компанією «Rivermond Systems Limited». Водночас, у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець