Постанова № 72647376, 06.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4803/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

за участю:

секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представників позивача - Кутового Г.І., Рижкова А.В.

представника відповідача - Квартенка О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 (суддя Волошин Д.А.; м. Харків, повний текст постанови складено 20.11.2017) по справі № 820/4803/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Укрінтех"

до Головного управління ДФС у Харківській області , Головного державного ревізора-інспектора відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області Шалімової Тетяни Вікторівни

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Укрінтех", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, головного державного ревізора-інспектора відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області Шалімової Т.В., в якому просив суд:

- визнати дії головного державного ревізора-інспектора відділу позапланових перевіркою ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Шалімової Тетяни Вікторівни, що полягають у виході на проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Укрінтех" з документами, що не відповідають вимогам Податкового Кодексу України, протиправними;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області № 5516 від 10.10.2017.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Укрінтех" - задоволено частково.

Скасовано наказ Головного управління ДФС України у Харківській області № 5516 від 10.10.2017.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на те, що відповіді позивача на обов'язкові письмові запити податкового органу не містили пояснень та їх документальних підтверджень у запитуваному обсязі, обґрунтовані сумніви контролюючого органу щодо можливих порушень податкового законодавства наданими відповідями не були усунуті, а тому у відповідача були законні підстави для призначення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства згідно пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що 20.02.2017 контролюючим органом направлено на адресу позивача запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) № 1365/10/20-40-14-08-18, відповідно до якого Головне управлінням ДФС у Харківській області просило надати засвідчені копії первинних документів у підтвердження господарських операцій із контрагентами ТОВ "Пейсмен" та ТОВ "Компані Плазма".

Із матеріалів справи вбачається, що 13.03.2017 позивачем направлено на адресу контролюючого органу відповідь на письмовий запит, відповідно до якої повідомлено контролюючий орган про відсутність підстав для надання запитуємої інформації, оскільки запит не відповідає вимогам податкового законодавства України.

13.07.2017 Головним управлінням ДФС у Харківській області направлено запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) № 9924/10/20-40-14-11-18 про господарські операції із ТОВ "Компані Плазма".

Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Укрінтех" листом від 09.08.2017 надано відповідь на запит контролюючого органу, в якій зазначено, що у вказаному запиті контролюючого органу не наведено жодної із підстав визначених положеннями Податкового кодексу України для направлення такого запиту.

Керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п.62.1.3 п. 62.1 ст. 62, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області винесено наказ "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Науково виробниче підприємство "Укрінтех".

10.10.2017 головним державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевіркою ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Шалімовою Тетяною Вікторівною здійснено вихід на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Науково виробниче підприємство "Укрінтех" на підставі направлення № 7923 від 10.10.2017 та наказу від 10.10.2017 № 5516, однак позивач відмовився від проведення перевірки, про що було складено акт № 3570/20-40-14-11-11 відмови від допуску до проведення перевірки.

Підставою винесення вказаного наказу слугували висновки податкового органу про ненадання у запитуваному обсязі пояснень та документів.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю прийняття оскаржуваного наказу, звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у контролюючого органу не виникло законодавчо передбаченої підстави для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, у зв'язку з чим, оскаржуваний наказ про проведення позапланової виїзної перевірки є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України встановлено особливості проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності наступної обставини: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України закріплено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно до п.73.3. ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

У п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 вказано, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. При цьому, у запиті мають бути обов'язково зазначені: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у письмовому запиті про надання пояснень та їх документального підтвердження, що складається контролюючим органом на підставі п. 73.3 ст. 73 та п. 78.1.1 ст. 78 ПК України, крім наведення підстав для надіслання запиту, переліку інформації, яка запитується, та переліку документів, які пропонується надати, необхідно також обов'язково зазначати: факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, з наведенням конкретних норм податкового та іншого законодавства, яке порушено; відомості, які є джерелом інформації щодо конкретних фактів порушення платником податків податкового та іншого законодавства та підтверджують підстави для направлення запиту.

Такими даними можуть бути матеріали перевірок або зустрічних звірок інших платників податків, інша податкова інформація, отримана та опрацьована контролюючим органом у встановленому статтями 72 - 74 Кодексу порядку (наприклад, дані ЄРПН, податкових декларацій та додатків до них, інша інформація, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу).

Відповідно до пп. 2.1.1. п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31 липня 2014 року N 22, доперевірочний аналіз є невід'ємною частиною процесу підготовки до проведення документальних перевірок дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та фактичних перевірок і здійснення на підставі інформації, отриманої від відповідних підрозділів, а також іншої наявної в органах Державної фіскальної служби інформації щодо платника податків, отриманої як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел.

При організації документальних перевірок доперевірочний аналіз здійснюється з опрацюванням: а) інформації інформаційно-аналітичних систем органів державної фіскальної служби всіх рівнів, що дозволяє виявити ризики у діяльності платників податків; б) показників фінансової (за наявності) та податкової звітності (при виявленні розбіжностей аналізуються їх причини); в) інформації про пов'язаних осіб; г) інформації, отриманої з НКЦПФР, про укладені угоди з цінними паперами; д) інформації, отриманої від інших підрозділів; е) інформації щодо проведених операцій з нерезидентами; є) інформації з відповідних джерел (ЗМІ, Інтернету тощо); ж) інформації щодо взаємовідносин з будь-якими контрагентами; з) інформації щодо застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації (за наявності); іншої інформації щодо платника податків, яка може бути використана при проведенні доперевірочного аналізу, з метою визначення можливих ризиків порушень платником податків чинного законодавства та питань, що підлягають першочерговій перевірці.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та проти дії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Аналізуючи запити про надання інформації від 20.02.2017 № 1365/10/20-40-14-08-18 та від 13.07.2017 № 9924/10/20-40-14-11-18, судом встановлено, що у запитах в порушення п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом та п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, не зазначено інформації про порушення законодавства позивачем, а, отже, фактично не визначено підстави для надіслання запиту позивачу.

Посилання контролюючого органу в запитах на отримання узагальненої податкової інформації (від 04.10.2016 № 156/10-02-14-03/39733440, від 27.09.2016 № 391/20-40-14-07-06) складеної ГУ ДФС у Харківській області та узагальнених податкових інформацій від Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 21.07.2016 № 712/7/20-31-14-02, на підставі яких з'ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення по взаємовідносинам з ТОВ "Пейсмен" та ТОВ "Компані Плазма", колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у вказаних запитах контролюючого органу не зазначено конкретних підстав для отримання податковим органом інформації у контексті походження та змісту податкової інформації, на підставі якої податковий орган дійшов висновку про можливі порушення позивачем вимог податкового законодавства, не вказано, за результатами аналізу якої саме інформації та в який спосіб отримані відомості про можливі порушення ТОВ "НВП "Укрінтех" вимог податкового законодавства, і взагалі не наведено, які конкретні факти свідчать про порушення ТОВ "НВП "Укрінтех" податкового законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що запити від 20.02.2017 № 1365/10/20-40-14-08-18 та від 13.07.2017 № 9924/10/20-40-14-11-18 не відповідають вимогам законодавства, а саме - не містять підстав та інформації, за яких Податковим кодексом України передбачено право контролюючого органу направляти платникам запит відповідно до п. 73.3 Податкового кодексу України.

Враховуючи відсутність у запитах податкового органу, що стали передумовою для прийняття оскаржуваного наказу, підстав для їх направлення, як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у контролюючого органу відсутні правові підстави для направлення вказаних запитів.

Таким чином, відмова позивача надати пояснення та їх документальні підтвердження на запити відповідача у зв'язку з незазначенням підстав їх направлення не може розцінюватись як обставина, з якою підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України пов'язує можливість призначення документальної позапланової перевірки платника.

Враховуючи, що підстав для винесення оскаржуваного наказу про проведення перевірки позивача в ході судового розгляду судом не встановлено, колегія суддів приходить до висновку, що наказ Головного управління ДФС України у Харківській області № 5516 від 10.10.2017 є протиправним та таким, що винесений з порушенням чинного законодавства.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 по справі № 820/4803/17 в частині задоволення позовних вимог залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)С.В. ДюкарєваСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 12.03.2018.