
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 638/10460/17Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Калиновського В.А.
суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.
представник позивача ОСОБА_1
представник відповідача Котляр Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2017, суддя Подус Г.С., м. Харків по справі № 638/10460/17
за позовом ОСОБА_3
до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
про оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_3, звернулась до суду з позовом, в якому просила: визнати рішення та дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про зменшення пенсійних виплат та стягненні коштів «переплаченої пенсії» - незаконними та скасувати з моменту їх прийняття; зобов'язати відповідача усунути наслідки прийнятих незаконних рішень; судовий збір стягнути з відповідача.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2017 року частково задоволено позов.
Визнано рішення Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 01.08.2017 року №929 про утримання переплати з вересня 2017 року у розмірі 20% - незаконним та скасовано.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова судовий збір на користь ОСОБА_3 у розмірі 320 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Також не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції в частині задоволення позову, просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувану постанову в цій частині без змін.
Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що протоколом №423 від 01.03.2002 року ОСОБА_3 було призначено пенсію за віком з 12.02.2002 року.
04.02.2004 року позивач звернулася до відповідача, Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про перерахунок пенсії від стажу та заробітку, до заяви додала довідку підприємства «Укрторгбуд» №54 від 27.12.2001 року, довідку підприємства «Інформ-Авіа-Центр» №63 від 15.01.2004 року, копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, копію трудової книжки та довідки з підприємств «Інформ-Авіа-Центр» №62 від 15.01.2004 року, «Укрторгбуд» №153 від 27.12.2001 року (а.с. 10-13, 31, 32, 35-37).
11.01.2006 року ОСОБА_3 звернулась до управління із заявою про перерахунок пенсії від стажу та заробітку, до заяви надала копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, довідку підприємства «Укрторгбуд» б/н та дати про суми заробітку з січня 1992 року по січень 1995 року (а.с. 30).
Позивач 21.01.2008 року надала до управління заяву про перерахунок пенсії від стажу та заробітку, до заяви надала копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, копію трудової книжки.
13.01.2011 року позивач звернулась до управління із заявою про перерахунок пенсії від стажу та заробітку. Розмір пенсії склав 3246,56 грн.
При перерахунках пенсії позивачу була застосована середня заробітна плата за 2007 рік.
21.06.2011 року управління отримало постанову Дзержинського районного суду від10.06.2011 року справа № 2а-6253/11, якою зобов'язано управління здійснити перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячної заробітної плати за 2010 рік (а.с. 81).
21.04.2015 року позивач повідомила управління про те, що станом на 21.04.2015 року вона не працює, підприємницькою діяльністю не займається. Надала копію трудової книжки, де записом за № 21 від 31.05.2001 року звільнена за власним бажанням (приказ № 11/к від 29.05.2001 року) та копію повідомлення про припинення підприємницької діяльності від 12.03.2015 року № 04-13-10/8739 (а.с. 13).
На підставі Наказу Пенсійного фонду України від 25.08.2015 року № 140 та наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.08.2015 року № 109 Про проведення перевірки за результатами співставлення даних в автоматизованих системах в 2015 році було проведено перевірку правильності нарахування пенсійних виплат.
Відділом персоніфікованого обліку управління було надано довідку з бази даних системи персоніфікованого обліку на ОСОБА_3, виявилося, що відомості на позивача в базі взагалі відсутні.
Управлінням було проведено перевірку довідок про заробітну плату підприємства «Укрторгбуд» (акт № 27 від 22.02.2017 року) згідно акту встановлено, що суми заробітної плати у довідці без № та дати та у довідці № 54 від 27.12.2001 року, що були надані КП «Укрторгбуд» повністю не співпадають з перевіреними первинними бухгалтерськими документами (а.с. 17, 18).
Крім того, було проведено перевірку довідки про заробітну плату підприємства «Інформ- Авіа-Центр» від 15.01.2004 року № 63 за період 06.04.1998 року по 01.06.2001 року (акт № 36 від 07.03.2017 року) якою встановлено, що суми заробітної плати не відповідають первинним документам (а.с. 15, 16).
07.02.2017 року управління отримало постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 року по справі № 2а-6253/11/2011, якою апеляційну скаргу управління задоволено, постанову Дзержинського районного суду від 10.06.2011 року скасовано.
Відповідно, управлінням здійснено перерахунок/коригування пенсії та при розрахунку пенсії застосовувалась середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік яка становить 1197,91 грн.
Управлінням прийнято рішення № 160727/204 від 03.04.2017 року про проведення пенсійної справи у відповідність. Розмір пенсії після перерахунку складає 1628,08 грн.
Листом від 30.06.2017 року за № 4013-02-1/49 повідомлено ОСОБА_3 про існуючу переплату пенсії.
У зв'язку з ненаданням позивачем жодних документів та згоди, рішенням від 01.08.2017 року № 929 Шевченківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова прийнято рішення про утримання переплати з вересня 2017 року у розмірі 20 %. Про що повідомлено позивача листом від 02.08.2017 року № 5885-02-1/49.
Позивач не погодившись з прийнятим рішенням, звернулась з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що, позовні вимоги ОСОБА_3 сформульовані не конкретно, не зрозуміло, які саме рішення та дії позивач просить визнати незаконними. Адже відповідно до матеріалів справи зменшення пенсійних виплат відбувалося декілька раз, а тому які саме рішення позивач вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню не конкретизовано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
У відповідності до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (п.п.2.1, 2.10) (далі - Порядок), до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 01.07.2000 року, а починаючи з 01.07.2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.
Також передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Відповідно до п.4.2 Порядку, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з приписами ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Тобто, саме на Пенсійний фонд покладено обов'язок щодо здійснення виплат пенсій з урахуванням вимог пенсійного законодавства, а також щодо контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, що виключає можливість виплати пенсій, виплата яких не передбачена чинним законодавством, навіть за умови послідуючого відшкодування відповідних втрат Пенсійного фонду сторонніми особами.
Статтею 1215 Цивільного кодексу України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Приписамист.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09 липня 2003 року встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Процедура стягнення врегульована Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21 березня 2003 року, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09 липня 2003 року у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
З аналізу вказаних норм закону вбачається, що необхідною умовою його застосування є рахункова помилка при здійсненні нарахування пенсії та зловживання з боку пенсіонера, тобто подання ним недостовірних даних.
Під час розгляду справи, не знайшли підтвердження факти недобросовісної поведінки позивача чи факти зловживань, які відповідно до частини 2 статті 77 КАС України повинен довести відповідач, тому посилання Пенсійного фонду України про наявність підстав для стягнення з позивача зайво отриманої суми пенсії є необґрунтованими.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 02 липня 2014 року у справі №6-91 цс 14, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 Цивільного кодексу України,за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
Таким чином, наведеними положеннями Цивільного кодексу України встановлена неможливість повернення безпідставно набутої пенсії у разі відсутності недобросовісності з боку пенсіонера.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, було встановлено перевіркою, що суми заробітної плати у довідці без № та дати та у довідці № 54 від 27.12.2001 року, що були надані КП «Укрторгбуд» повністю не співпадають з перевіреними первинними бухгалтерськими документами.
Також, було проведено перевірку довідки про заробітну плату підприємства «Інформ- Авіа-Центр» від 15.01.2004 року № 63 за період 06.04.1998 року по 01.06.2001 року (акт № 36 від 07.03.2017 року) якою встановлено, що суми заробітної плати не відповідають первинним документам.
З огляду на досліджені докази, колегія суддів дійшла висновку, що посилання відповідача на те, що позивач діяв недобросовісно чи зловживав, подаючи недостовірні дані є необґрунтованими.
При цьому, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Так, акти перевірок №27 від 22.02.2017 року та №36 від 07.03.2017 року не підтверджені первинними документами, що унеможливлює встановити їх обгрунтованість.
Довідка бази даних системи персоніфікованого обліку на ОСОБА_3 де вказано, що відомості на позивача в базі взагалі відсутні, не має вихідних даних.
Представник позивача зазначив, що під час ознайомлення з пенсійною справою ОСОБА_3 вказана довідка в ній була відсутня та про наявність відсутності відомостей персоніфікованого обліку не зазначається ані в актах перевірок, ані у відповіді на інформаційний запит представнику позивача. Дані обставини відповідачем у суді апеляційної інстанції не спростовані.
Судом не встановлено причини з яких у пенсійній справі є роздруківки з персоніфікованого обліку УПФУ одночасно з довідкою про відсутність вказаних даних у системі.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийняв як доказ рішення відповідача №160727/204 від 03.04.2017 року, проте вказане рішення не виносилось у законний спосіб.
Так, відсутні будь-які дані про повідомлення ОСОБА_3 про прийняте рішення. Крім того таке рішення не було надано її представнику під час ознайомлення з пенсійною справою наприкінці червня 2017 року та не зазначено про це у відповіді відповідача від 26.06.2017 року.
Під час ознайомлення із пенсійною справою відповідач зазначив, що підставою для зменшення пенсії стали дані двох актів перевірок. Про окреме рішення щодо зменшення пенсійних виплат відповідач не зазначав.
Доводи з цього питання судом першої інстанції не розглядались та оцінка ним не надавалась взагалі.
Також суд першої інстанції не надав оцінку доказам наданим позивачем, а саме: акту перевірки УПФУ у Фрунзенському районі м.Харкова №37 від 20.04.2016 року, яким у ТОВ «Інформ-авіа-центр» перевірено ті ж самі документи, за той же самий період та з тих же підстав і відхилень між оплатою праці ОСОБА_3 та сплачених внесків встановлено не було; необґрунтованості проведення перевірки пенсійної справи ОСОБА_3 а саме, Дзержинським районним судом м.Харкова необгрунтовано встановлено, що перевірка відповідачем проводилась на підставі наказів ПФУ від 25.08.2015 та наказу ГУ ПФУ в Харківській області від 28.08.2015, №109.
Разом з тим, в актах перевірок відповідача №27 від 22.02.2017 та №36 від 07.03.2017 зазначені інші підстави проведення перевірок. Судом не встановлювалось, чи мають вищевказані накази ПФУ та ГУ ПФУ в Харківській області причинний зв'язок з обґрунтованістю перевірки пенсійної справи ОСОБА_3
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги є законними та обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п.4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, при ухваленні постанови в частині відмови в задоволенні позову, було неправильно застосовано норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови в задоволенні позову з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 321 , 317 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2017 по справі № 638/10460/17 скасувати в частині відмови у задоволенні позову.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою визнати протиправними дії щодо зменшення розміру пенсії без прийняття відповідного рішення відповідно до діючого законодавства.
Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова відновити виплату пенсії у встановленому раніше розмірі.
В іншій частині постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя (підпис)В.А. КалиновськийСудді(підпис) (підпис) В.О. Бондар О.М. Калитка Повний текст постанови складено 07.03.2018.
Судове рішення № 72647330, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/10460/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: