Постанова № 72647300, 27.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 рокум. Львів№ 876/8203/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Гаврилюк З.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Тернопільської міської ради на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Тернопільського міського відділу управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Тернопільської міської ради про зобов'язання вчинити дії, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Подлісна І.М.,

час ухвалення рішення - 11:25:17 год.,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - не вказано,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Тернопільського міського відділу управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, яким просив визнати протиправною відмову відповідача щодо виготовлення йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон безкоштовно відповідно до ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.

Ухвалами від 19 та від 25 квітня 2017 року суд залучив до участі у справі Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області і Тернопільську міську раду.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року позов задоволено частково: зобов'язано Тернопільську міську раду розглянути заяву ОСОБА_4 про звільнення від оплати вартості адміністративних послуг за оформлення закордонного паспорта, як учасника війни; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» органи місцевого самоврядування можуть звільняти окремі категорії осіб від оплати вартості адміністративної послуги за оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, яка зараховується до місцевих бюджетів, а також приймати рішення про компенсацію таким категоріям осіб вартості адміністративної послуги, вартості бланка документа, його персоналізації, яка зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Як вбачається з відповіді Тернопільської міської ради від 05.02.2017 року № 101/06, наданої на звернення ОСОБА_4 від 14.12.2016 року про звільнення його від оплати адміністративної послуги за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, міська рада не розглянула його заяву по суті у встановленому законом порядку і не надала обґрунтовану відповідь, оскільки не прийняла жодного рішення по суті звернення - про задоволення чи відмову у задоволенні. Тому суд дійшов висновку, що вказане звернення позивача потребує повторного розгляду. На підставі зазначеного та враховуючи необхідність повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд дійшов висновку за можливе відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Тернопільську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_4 щодо звільнення його від оплати адміністративної послуги за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Також суд зазначив, що задоволення цієї позовної вимоги жодним чином не порушує право відповідача Тернопільської міської ради на вільний розсуд при прийнятті відповідного рішення.

Постанову в частині задоволення позову в апеляційному порядку оскаржив відповідач Тернопільська міська рада, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що звернення ОСОБА_4 від 14.12.2016 року про звільнення його від оплати за послугу виготовлення закордонного паспорта не містило прохання про звільнення від зазначеної оплати категорії осіб - учасників війни, в зв'язку з чим за результатами розгляду цього звернення позивачу у передбачений Законом України «Про звернення громадян» строк було надіслано обґрунтовану відповідь, в якій зазначено, що міською радою не приймалось рішення про звільнення учасників війни від оплати вартості адміністративної послуги за виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а тому, з урахуванням того, що законодавчими актами не встановлено порядку реалізації п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII, немає правових підстав вважати, що міська рада неналежно розглянула чи не відреагувала на звернення позивача. Також апелянт вважає, що суд першої інстанції протиправно відкрив провадження у справі за позовною заявою, яка не відповідала вимогам ст. ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України та безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Зокрема, в цій частині апелянт вказує, що незрозуміло до якого з відповідачів була пред'явлена позовна вимога та яке вона має відношення до підстав позову, оскільки ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачає звільнення ветеранів війни від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту, однак дана стаття не стосується оплати адміністративних послуг за оформлення паспорта, щодо яких виник спір. Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог, не навівши належних мотивів такого свого рішення.

Постанова в частині відмови у задоволенні позову не оскаржена, тому відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивач і представника відповідача Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, ОСОБА_4 є учасником війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 10.07.2002 року Управлінням праці та соціального захисту м. Тернополя.

14.12.2016 року позивач звернувся до Тернопільської міської ради з клопотанням про звільнення його від оплати вартості адміністративної послуги за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

За результатами розгляду звернення Тернопільська міська рада позивачу листом від 05.01.2017 року № 101/06 згідно із Законом України «Про звернення громадян» надіслала відповідь, в якій вказала, що пільги для учасників війни щодо звільнення від плати за послуги по виготовленню закордонного паспорта на місцевому рівні не передбачені. Також міська рада зазначила, що відповідно до п. 17 ст. 14, ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники війни звільняються від сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства, від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.

Після отримання зазначеної відповіді ОСОБА_4 01.02.2017 року звернувся із заявою до Тернопільського міського відділу управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області із заявою про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон без сплати будь-яких платежів.

Однак листом від 11.02.2017 року № 28/08Т-1/28 відповідач повідомив позивача про те, що для оформлення зазначеного паспорта потрібно подати низку документів та оплатити адміністративний збір у розмірі 557,32 грн.

Не погоджуючись з такою відповіддю Тернопільського міського відділу управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, позивач звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до ст. 20 цього Закону за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів справляється адміністративний збір. Вартість адміністративної послуги, а також подвійний розмір її збільшення встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах граничної вартості адміністративної послуги, встановленої цим Законом. Адміністративний збір справляється у порядку, визначеному цим Законом. Розмір адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів включає вартість адміністративної послуги, вартість бланка документа та його персоналізації.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до змісту наведених норм за оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон справляється адміністративний збір у порядку та розмірах, визначених законодавством.

А відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.

Зазначена стаття викладена у такій редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про безоплатну правову допомогу» і була чинною на час звернення позивача до Тернопільського міського відділу управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області із зазначеною вище заявою, і нею не було передбачено пільг для учасників війни щодо звільнення від плати за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повідомлення Тернопільського міського відділу управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області від 11.02.2017 року № 28/08Т-1/28, надане за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 від 01.02.2017 року, про те, що для оформлення зазначеного паспорта потрібно подати низку документів та оплатити адміністративний збір у розмірі 557,32 грн., є обґрунтованим.

Водночас колегія суддів враховує, що зверненню позивача до Тернопільського міського відділу управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області із заявою про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон без сплати будь-яких платежів, передувало його звернення до Тернопільської міської ради з клопотанням про звільнення його від оплати вартості адміністративної послуги за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» органи місцевого самоврядування можуть звільняти окремі категорії осіб від оплати вартості адміністративної послуги за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, яка зараховується до місцевих бюджетів, а також приймати рішення про компенсацію таким категоріям осіб вартості адміністративної послуги за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, вартості бланка документа, його персоналізації, яка зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, відповідно до змісту наведених норм реалізація повноважень здійснюється місцевою радою виключно шляхом прийняття відповідного рішення (у спірному випадку - про звільнення від оплати вартості адміністративної послуги за оформлення документів або про відмову у такому звільненні).

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, Тернопільська міська рада не розглянула заяву ОСОБА_4 по суті у встановленому законом порядку, оскільки не прийняла рішення у встановленому законодавством порядку та спосіб, а саме шляхом прийняття відповідного рішення окремим документом в письмовій формі (про задоволення чи відмову позивачу у звільненні його від оплати адміністративної послуги за оформлення зазначеного паспорта).

А відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такий же обов'язок органів місцевого самоврядування встановлений ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що у спірному випадку Тернопільська міська рада допустила протиправну бездіяльність щодо невирішення у встановленому законодавством порядку та у спосіб заяви ОСОБА_4 від 14.12.2016 року, а тому правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що відповідач повинен повторно розглянути її.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог, зобов'язавши Тернопільську міську раду розглянути заяву ОСОБА_4 про звільнення від оплати вартості адміністративних послуг за оформлення закордонного паспорта, як учасника війни.

Так, ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час вирішення справи, було передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як встановив суд, поданню ОСОБА_4 01.02.2017 року до Тернопільського міського відділу управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області заяви про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон без сплати будь-яких платежів, передувало його звернення від 14.12.2016 року до Тернопільської міської ради з клопотанням про звільнення його від оплати вартості адміністративної послуги за оформлення такого паспорта громадянина України для виїзду за кордон. На думку колегії суддів, неналежний розгляд міською радою звернення позивача безпосередньо вплинув на його законні інтереси, а саме можливість оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон без сплати передбачених законом платежів.

Тому колегії суддів вважає, що, встановивши порушення Тернопільською міською радою порядку розгляду зазначеної вище заяви ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для повного захисту прав, свобод та законних інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Тернопільську міську раду повторно розглянути зазначену заяву позивача з прийняттям відповідного рішення.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції протиправно відкрив провадження у справі за позовною заявою, яка не відповідала вимогам ст. ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання позову) та безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, колегія суддів вважає безпідставними і не бере до уваги, оскільки подана ОСОБА_4 позовна заява містить всі реквізити та відомості, передбачені наведеними нормами.

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що незрозуміло до якого з відповідачів була пред'явлена позовна вимога та яке вона має відношення до підстав позову, оскільки в позовній заяві ОСОБА_4 зазначав лише одного відповідача - Тернопільський міський відділ управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, а Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області і Тернопільську міську раду суд першої інстанції залучив до участі у справі під час розгляду справи. А мотиви, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, та посилання на норми законодавства суд першої інстанції дослідив під час розгляду і вирішення справи та надав їм оцінку.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі № 819/432/17 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Тернопільського міського відділу управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Тернопільської міської ради про зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим М. А. Пліш Повне судове рішення складено 05.03.2018 року