Постанова № 72647159, 06.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1656/17 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляна Г.В., Сорочко Є.О.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

представника позивача Луценко Р.О.,

представника відповідача Гаврилюк Е.В.,

представник третьої особи Панченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Шора» до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Руслана Ігоровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Шора» звернулось до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Руслана Ігоровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Руслана Ігоровича від 13.09.2017 №1210 «Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Героїв Дніпра 4 в м. Черкаси» (додаток до наказу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 30.05.2017 №153).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Представник третьої особи заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19.12.2001 №1539 між позивачем (орендар) та Черкаською міською радою (орендодавець) 05.05.2004 укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в м. Черкаси площею 0,7 га, яка знаходиться за адресою вул. Г.Дніпра, 4. Договір зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.05.2004 за №727.

25.10.2004 між Черкаською міською радою та позивачем укладено договір про внесення змін до договору оренди землі від 05.05.2004 та пункт 3.1 договору від 05.05.2004 викладено в новій редакції: «Договір укладено до 05.10.2014. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово про це орендодавця». Договір зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.10.2004.

27.11.2012 внесеними змінами до вищевказаних договорів, термін дії договору було продовжено до 15.10.2022, визначено розмір нормативно грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку.

Рішенням Черкаської міської ради від 22.12.2016 №2-1567 змінено цільове призначення земельної ділянки по вул. Г. Дніпра, 4, яка перебуває в оренді ПП «Шора», а саме земельну ділянку віднесено до земель житлової та громадської забудови під будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

05.05.2017 ПП «Шора» звернулось до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради через центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Черкаської міської ради із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови спірної земельної ділянки.

Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради 30.05.2017 видано наказ № 153 «Про надання ПП «Шора» містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на розі вул. Героїв Дніпра, 4».

Між тим, на підставі наказу Держархбудінспекції від 05.09.2017 №1404 та довідки про результати документальної перевірки від 01.09.2017, начальником Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області 07.09.2017 видано направлення №45 на проведення в період з 07.09.2017 по 27.09.2017 позапланової перевірки Управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

13.09.2017 за наслідками проведеної позапланової перевірки дотримання Управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складено акт яким встановлено, що під час розгляду матеріалів щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Г. Дніпра, 4, що в м. Черкаси на будівництво багатоквартирного житлового будинку начальником Управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради були порушені вимоги: п.2.1, п.2.2, абз.2 п.2.4 розділу II Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 №109; п. 8 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 5, ч. 2, ч. 7 ст. 18, абз. 2 ч. 2 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 4 ст. 29 (станом на 30.05.2017 ч. 5 ст. 29) Закону України Про регулювання містобудівної діяльності; п.4.5, п. 4.7 ДСТУ-НББ.1.1-12-2011.

Внаслідок виявлених порушень, відповідачем прийнято оскаржуване рішення від 13.09.2017 №1210 «Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Героїв Дніпра 4 в м. Черкаси».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи, позовні вимоги виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для скасування МУО наданих ПП «Шора» наказом департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 30.05.2017 №153, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на таке.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно з ст. 26 Закону № 3038-VI передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Приписами ч. 5 цієї статті визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно ст. 29 Закону № 3038-VI, основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 (далі Порядок №109).

Суд першої інстанції вірно вказав, що вказаний Порядок був чинним на час видання наказу від 30.05.2017 №153 «Про надання ПП «Шора» МУО», а тому його положення вживаються саме у вказаній редакції.

Відповідно до п. 2.1 Порядку, містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності.

Пунктом 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись із заявою від 05.05.2017 про видачу містобудівних умов і обмежень забудови спірної земельної ділянки, позивач додав копію засвідченого у встановленому законом порядку документа про право користування земельною ділянкою, та що підтверджується описом додатків до заяви.

Вказане спростовує доводи позивача про видачу містобудівних умов і обмежень за відсутності засвідченої копії договору оренди земельної ділянки.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, який вказав на невідповідність тверджень відповідача, які зазначені в акті перевірки стосовно того, що в пунктах 5, 6, 7 та 11 розділу «Містобудівні умови та обмеження» не зазначені конкретні положення нормативно-правових актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, за якими можливо визначити містобудівні умови та обмеження, що є порушенням п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI, оскільки вказаною нормою Закону № 3038-VI лише надано визначення поняттю містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а стаття 1 Закону № 3038-VI не містить правил та обов'язків для суб'єктів господарювання та для контролюючих органів.

Відповідно до п. 1.2 Порядку №109, містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.

В розумінні п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Крім того, матеріали справи містять містобудівний розрахунок з усіма техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва, в якому зазначені цифрові показники, за якими можливо визначити містобудівні умови та обмеження.

Згідно статті 38 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Крім того, судом встановлено відповідність умов договору оренди землі та містобудівних умов і обмежень щодо цільового використання земельної ділянки, оскільки вказана вище земельна ділянка віднесена за цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови, адже рішенням Черкаської міської ради від 22.12.2016 № 2-1567 змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,7000 га по вул. Г.Дніпра, 4, та вирішено віднести її до земель житлової та громадської забудови під будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (на момент видачі наказу про надання МУО внесено відповідні зміни до договору оренди землі). Вказане також спростовує доводи апелянта в частині того, що використання земельної ділянки не відповідає договору оренди землі від 05.05.200 4 (зі змінами).

Стосовно доводів апелянта, щодо того, що рішення Черкаської міської ради від 22.12.2016 № 2-1567, яким змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,7000 га по вул. Г.Дніпра, 4, яка перебуває в користуванні ПП «Шора», було відсутнє і при проведенні перевірки не надавалось, то суд апеляційнойної інстанції зазначає, що такі доводи жодним чином не спростовують правомірність оскаржуваного рішення суду.

Також колегія суддів зауважує, що згідно ст.17 Закону № 3038-VI, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.

Відповідно до Генерального плану міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505, спірна земельна ділянка за визначенням по генплану: «молодіжний розважальний заклад».

Згідно з Планом зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка належить до території перспективної ділової зони (40%) та перспективної рекреаційної зони озеленених територій загального користування (60%).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на замовлення Черкаської міської ради товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект» розробляється проект містобудівної документації щодо внесення змін до Генерального плану м. Черкаси, зокрема, територія на якій розташована спірна земельна ділянка підлягає зміні з перспективної ділової зони та перспективної рекреаційної зони озеленених території загального користування на територію багатоквартирної житлової забудови, що підтверджується фрагментом внесення змін до Генерального плану м. Черкаси (актуалізація), який міститься в матеріалах справи.

Вчинення вищевказаних дій Черкаською міською радою (замовлення проекту внесення змін до Генерального плану міста Черкаси), узгоджується з положеннями чинного законодавства України та не суперечить їм.

Відтак, наміри забудови земельної ділянки в повному обсязі відповідають положенням містобудівної документації, що за відсутності порушень у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, виключає можливість їх скасування, про що було вірно вказано судом першої інстанції.

Окрім того, згідно п. п. 29, 31 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698, у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

За змістом п. п. 32, 33 наведеного Порядку, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, його дія зупиняється, а в разі можливості усунення виявлених порушень скасовується.

У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

З наведених положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду вбачається, що скасування рішення об'єкта нагляду є крайнім заходом, який застосовується у разі неможливості усунення виявлених порушень законодавства.

Водночас, в оскаржуваному рішенні від 13.09.2017 №1210 не обґрунтувано у чому саме полягає неможливість усунення порушень, які на переконання відповідача мали місце, та чи можливо розглянути питання про можливість реагування приписом чи зупинити дію наказів про надання містобудівних умов і обмежень, без застосування крайнього заходу реагування.

Згідно з частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Героїв Дніпра 4 в м. Черкаси, наданих ПП «Шора» наказом департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 30.05.2017 №153 рішенням від 13.09.2017 №1210, в результаті чого позов правомірно задоволено.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всупереч вказаним положенням, апелянтом не доведено у встановленому порядку правомірність прийняття оскаржуваного рішення від 13.09.2017 №1210 «Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Героїв Дніпра 4 в м. Черкаси»

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та містять посилання на норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає, що позивачем у встановленому порядку доведено неправомірність оскаржуваного рішення від 13.09.2017 №1210 «Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Героїв Дніпра 4 в м. Черкаси», на підтвердження чого надано докази, які відповідають вимогам статей 73-76 КАС України, що є підставою для відмови в задоволенні вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 07.03.2018)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.