Постанова № 72647106, 06.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12855/17 Суддя (судді) першої інстанції: Власенкова О.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Музика ТВ" до Національної рада України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення від 31.08.2017 року № 1583, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Музика ТВ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної рада України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення від 31.08.2017 року № 1583. Свої вимоги обгрунтовує тим, що оскаржуване рішення Національної ради ґрунтується на неправильних висновках позапланової перевірки про порушення ним частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та пункту 4.2 Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради від 02.02.2012 року № 115, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Вважає таке рішення є необґрунтованими та підлягає визнанню протиправним та нечинним.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 31.08.2017 року № 1583.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на його думку, судове рішення суду першої інстанції є необгрунтованим, судом першої інстанції не було досліджено докази, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» здійснює мовлення відповідно до ліцензії на мовлення від 23.08.2011 року НР № 00115-м, строк дії якої до 23.08.2018 року.

У період з 10.05.2017 року по 12.05.2017 року Національна рада здійснила позапланову перевірку згаданого товариства щодо дотримання вимог частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Підставою для проведення перевірки став результат моніторингу мовлення позивача за період з 25.02.2017 року по 03.03.2017 року, за результатами якого Національна рада виявила ознаки порушення частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Результати перевірки оформлені актом від 12.05.2017 року № 25 ПП/Кв/Ф/17, в якому зазначено, що за результатами моніторингу за період з 25.02.2017 року по 03.03.2017 року визначено, що частка передач ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» у проміжках часу між 07:00 та 23:00 становила: європейського виробництва, в т.ч. США і Канади 66,4% загального тижневого обсягу мовлення, а частка передач українського виробництва - 24,7% загального тижневого обсягу мовлення.

Згідно з актом перевірки під час опрацювання моніторингу до передач українського виробництва відповідачем віднесено передачі, вироблені фізичними або юридичними особами України. Також до категорії передач українського виробництва, крім аудіовізуальних творів (передач і анімаційних фільмів), було віднесено елементи оформлення ефіру, комерційну інформацію (реклама, спонсорство), соціальну рекламу, анонси програм.

В частку передач європейського виробництва враховано обсяг передач українського виробництва.

Віднесення зафіксованих під час моніторингу передач і анімаційних фільмів до певної категорії відбувалось на підставі інформації, оприлюдненої під час їх трансляції або анонсування в ефірі телерадіоорганізації, а також на підставі документів, наданих ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ», а саме: витягу з електронного журналу обліку передач за період 25.02.2017 року - 03.03.2017 року; розпорядження від 01.08.2012 року «Про створення телепередач. Згідно затвердженої концепції мовлення» («Ті Ві Абетка»); розпорядження від 12.01.2015 року «Про створення телепередач. Згідно затвердженої концепції мовлення» («Фото тижня»); наказ від 17.09.2015 року № 13/1 про створення телепередачі «Зірки-Малюки».

Водночас в акті зафіксовано порушення позивачем пункту 4.2 Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради від 08.02.2012 року № 115, у зв'язку з відмовою уповноваженого представника позивача надати робочій групі, що проводила перевірку, сітку мовлення за період 25.02.2017 року - 03.03.2017 року та надати державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів з метою встановлення країн-виробників цих аудіовізуальних творів.

Письмові зауваження та заперечення ТОВ «ТРК «МузикаТВ» від 09.06.2017 року № 28 на акт перевірки відповідачем до уваги не взяті.

На підставі акту перевірки Національна рада прийняла рішення від 31.08.2017 року № 1583 «Про результати позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «МузикаТВ», м. Київ, (НР 00115-м від 23.08.2011 року, багатоканальне мовлення (МХ-3), логотип: «Комбіноване позначення виконано у вигляді малюнку. Словесна частина представлена написом «ПІКСЕЛЬ ТV»), яким: визнано порушення ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» і пункту 4.2 Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу; ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» оголошено попередження; зобов'язано ліцензіата ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» протягом місяця з дня прийняття цього рішення привести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства. В разі невиконання ліцензіатом цього рішення Національна рада може застосувати до ліцензіата санкції, передбачені чинним законодавством України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи даний адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення» метою діяльності Національної ради є нагляд за дотриманням законодавства в сфері телебачення і радіомовлення.

Порядок здійснення Національною радою наглядових повноважень визначений Законом України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення» та Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

Згідно з частиною 4 статті 7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада є єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач.

Статтею 13 Закону України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення» встановлено, що Національна рада, поміж іншого, здійснює нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; офіційний моніторинг телерадіопрограм.

Повноваження щодо контролю за дотриманням та забезпеченням вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення надані Національній раді також статтею 70 згаданого Закону.

Пунктами 2.1 та 2.3 Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 08.02.2012 року № 115, встановлено, що Національна рада здійснює наглядові повноваження шляхом проведення планових і позапланових перевірок діяльності ліцензіатів. Підставами для здійснення позапланових перевірок є виявлення Національною радою під час проведення моніторингу телерадіопрограм ознак порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії.

Частиною четвертою статті 71 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначено, що відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюється на підставі документальних свідчень, актів перевірки телерадіоорганізацій, звернень, визначених цим Законом органів державної влади.

Згідно з приписами статті 72 вищевказаного Закону Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону та/або умов ліцензії. Рішення про застосування санкцій Національна рада приймає на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади. Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, зокрема, таку санкцію як оголошення попередження. Рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» телерадіоорганізація зобов'язана дотримуватись законодавства України та вимог ліцензії.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що ліцензіати (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07:00 та 23:00 повинні дотримуватися таких пропорцій між українськими та іноземними передачами: передачі європейського виробництва, а також США та Канади повинні становити не менше 70 відсотків загального тижневого обсягу мовлення, у том числі не менше 50 відсотків загального тижневого обсягу мовлення - передачі українського виробництва.

Для цілей цієї частини передачею європейського виробництва вважається передача, створена однією або декількома юридичними особами - резидентами держав, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. До передач європейського виробництва, крім випадків, визначених цією частиною, також належать передачі, створені на замовлення юридичних осіб - резидентів держав, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, за умови що безпосереднім виробником таких передач є особи - резиденти таких держав.

Якщо передача створена на замовлення або за участю однієї або декількох юридичних осіб - резидентів держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, вона не може вважатися передачею європейського чи українського виробництва.

Судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення помилково було взято до уваги вказану вище правову норму в редакції, що набрала чинності після виникнення спірних правовідносин, однак, зазначене не призвело до неправильного вирішення справи, а тому не є підставою для зміни чи скасування цього судового рішення.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що відповідно до ч. 3 статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, основу програмної концепції мовлення телерадіоорганізації мають становити такі передачі: інформаційно-аналітичні та публіцистичні, культурно-мистецькі, науково-просвітницькі, розважальні.

Однак, відповідачем вказана норма не була врахована під час проведення моніторингу програм позивача та безпідставно було враховано інші аудіовізуальні твори, що не мали бути предметом перевірки.

Порядок проведення моніторингу та перевірок ліцензіатів, які здійснюють мовлення, визначено Інструкцією Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги України, затвердженої рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 20 листопада 2003 року № 1481.

Згідно з п. 6 вказаної Інструкції відповідно до ст. 13 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" Національна рада здійснює моніторинг, який є документальним свідченням про діяльність ліцензіата.

Моніторинг мовлення ліцензіатів може здійснюватися постійно.

Предметом моніторингу є діяльність ліцензіата відповідно до ліцензії Національної ради.

Результати моніторингу програм ліцензіата фіксуються в Акті моніторингу.

Моніторинг проводиться без попередження ліцензіата.

Програми, які підлягають моніторингу, можуть фіксуватися за допомогою записуючих пристроїв.

На доповнення до результатів власного моніторингу Національна рада може користуватися результатами моніторингу інших спеціалізованих моніторингових організацій.

Результати моніторингу, що стали підставою для проведення перевірки ліцензіата, доводяться до відома керівництва ліцензіата під час перевірки шляхом ознайомлення з Актом моніторингу.

Результати моніторингу під час перевірки ліцензіата звіряються з ефірним журналом передач, плей-листами, ефірними рекламними листами, сіткою мовлення та програмою передач за період, коли проводився моніторинг.

Акт моніторингу прошивається та підписується працівником Національної ради, який безпосередньо здійснював моніторинг (додатки 3; 3.1; 3.2).

В акті моніторингу фіксуються фактичні показники мовлення. В кінці акта подаються узагальнені показники фактичного мовлення за весь період моніторингу.

Згідно з актом перевірки позивача висновок Національної ради про порушення позивачем частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ґрунтується на результатах моніторингу передач за період з 25.02.2017 року по 03.03.2017 року, до яких, поміж іншого, віднесено аудіовізуальні твори - передачі та анімаційні фільми та з урахуванням яких визначено частку передач європейського виробництва, в тому числі США і Канади, 66,4% загального тижневого обсягу мовлення та частку передач українського виробництва 24,7% загального тижневого мовлення.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач не заперечує стосовно визначення вищезгаданих показників з урахуванням анімаційних фільмів, які за висновком Національної ради також охоплюються поняттям передача.

Колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції такого висновку відповідача з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»:

- аудіовізуальний твір - частина телерадіопрограми, яка є об'єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними чи звуковими засобами та яка є результатом спільної діяльності авторів, виконавців та виробників;

- передача - це змістовно завершена частина програми (телерадіопрограма), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт;

- програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення;

- національний аудіовізуальний продукт - програми, фільми, аудіовізуальні твори, вироблені фізичними або юридичними особами України.

Разом з тим статтею 3 Закону України «Про кінематографію» до аудіовізуальних творів віднесено фільми (у тому числі телевізійні серіали та їх окремі серії), одним із видів яких згідно з приписами статті 10 цього Закону є анімаційні (мультиплікаційні) фільми.

Проте, незважаючи на те, що і передачі (телепередачі), і фільми (анімаційні фільми) віднесено до аудіовізуальних творів, аналіз приписів законів України «Про телебачення і радіомовлення» та «Про кінематографію» свідчить про розмежування цих понять, в тому числі і з огляду на встановлення різних вимог щодо їх трансляції.

Так, за змістом статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» не допускається використання телерадіоорганізацій для: трансляції аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. При цьому учасником аудіовізуального твору вважається фізична особа, яка брала участь у його створенні під власним ім'ям (псевдонімом) або як виконавець будь-якої ролі, виконавець музичного твору, що використовується в аудіовізуальному творі, автор сценарію та/або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер.

Статтею 10 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначено різні вимоги до передач та фільмів, що також свідчить про розмежування цих понять.

Зокрема, згідно з частиною третьою статті 10 цього Закону в загальному тижневому обсязі мовлення телерадіоорганізацій місцевої категорії мовлення, які відповідно до ліцензій здійснюють ефірне та/або багатоканальне (цифрове) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, передачі та/або фільми, виконані державною мовою, мають становити не менше 60 відсотків загальної тривалості передач та/або фільмів (або їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.

Згідно з частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» при обчисленні частки передач та/або фільмів, виконаних державною мовою, враховується загальна тривалість фільмів, новин та інших передач (крім пісень, що транслюються окремо і не є частиною передачі відповідно до пункту "в" частини сьомої цієї статті, та музичних кліпів), створених, дубльованих або озвучених українською мовою, що транслювалися телерадіоорганізацією впродовж тижня проміжки часу, визначені цією статтею. При цьому мова виконання (озвучення, дубляжу) передач та/або фільмів визначається відповідно до частини шостої цієї статті.

Телерадіоорганізації, зазначені в частинах другій - четвертій цієї статті, у кожному із визначених у цій статті проміжків часу здійснюють трансляцію фільмів та/або передач, які не є їхнім власним продуктом, виключно державною мовою, за винятком фільмів і передач (крім дитячих та анімаційних), створених до 1 серпня 1991 року. Фільми та/або передачі, трансляція яких допускається недержавною мовою відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 10 цього Закону, субтитруються державною мовою. Фільми, створені на території республік колишнього СРСР не російською та не українською мовами і в подальшому дубльовані російською мовою, озвучуються або дублюються українською мовою.

Відповідно до частини шостої статті 10 вищевказаного Закону передача вважається виконаною державною мовою, якщо виступи (репліки) ведучих (дикторів) передачі, осіб, які беруть участь у передачі, виконані, дубльовані, озвучені (з урахуванням вимог цього Закону) українською мовою.

Передача, що транслюється в прямому ефірі, вважається виконаною державною мовою, якщо виступи (репліки) ведучих (дикторів) передачі виконані українською мовою.

Фільм вважається виконаним державною мовою, якщо звуковий ряд при його демонструванні (розповсюдженні) виконаний, дубльований, озвучений українською мовою.

Разом з тим статтею 15-2 Закону України «Про кінематографію» визначено, що з метою сприяння виробництву фільмів в Україні, а також доступу глядачів до перегляду творів національної кінематографічної спадщини телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензій здійснюють телевізійне ефірне мовлення або багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, інші демонстратори фільмів, які не є телерадіоорганізаціями, зобов'язані до 1 січня 2022 року щонайменше 15 відсотків загального щомісячного часу демонстрації фільмів, а після 1 січня 2022 року - щонайменше 30 відсотків загального щомісячного часу демонстрації фільмів здійснювати демонстрацію національних фільмів, інших фільмів, вироблених суб'єктами кінематографії України, і творів національної кінематографічної спадщини.

При цьому відповідно до частини першої статті 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання, зокрема, вимог законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування національних фільмів та щодо розповсюдження чи демонстрування телерадіоорганізаціями творів, розповсюдження і демонстрування яких заборонено законодавством про кінематографію.

Частиною шостою статті 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачено, що у разі виявлення Національною радою ознак порушення телерадіоорганізаціями законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування національних фільмів та щодо розповсюдження чи демонстрування творів, розповсюдження і демонстрування яких заборонено законодавством про кінематографію, Національна рада складає про це відповідний акт та передає його центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, для вжиття заходів, передбачених законодавством.

Встановлення законодавством різних підходів щодо здійснення Національною радою контролю стосовно демонстрування фільмів та передач також свідчить про розмежування цих понять як аудіовізуальних творів.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що предмет позапланової перевірки дотримання ним вимог частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» стосується лише трансляції передач (телепередач) як окремого виду аудіовізуального твору, а не фільмів (анімаційних фільмів) при здійсненні моніторингу.

При цьому, колегія суддів також враховує висновок науково-правової експертизи щодо співвідношення передачі (телепередачі) з програмою (телепрограмою), фільмом та аудіовізуальним твором і можливості включення поняття "фільм" до поняття "передача (телепередача)", складеного Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук України 30 листопада 2017 року (а.с. 210-221), за змістом якого передача (телепередача) і фільм є окремими об'єктами правової охорони. Поняття "передача (телепередача)" не включає в себе поняття "фільм".

Віднесення Національною радою фільмів (анімаційних фільмів) до передач (телепередач), що транслювались ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» у період часу, який перевірявся, не узгоджується з вимогами законодавства та призвело до неправильного визначення частки передач українського виробництва за результатами перевірки позивача і, як наслідок до неправильного висновку про вчинене ним порушення частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Що стосується описок, які містяться у вищевказаному акті моніторингу ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» в частині зазначення в окремих випадках інформації про те, що передачі його власного виробництва «Ті Ві Абетка», «Зірки-малюки», «Фото тижня» не є такими передачами, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ці описки не вплинули на визначення відповідачем частки передач українського виробництва, оскільки поряд з цим у таких випадках в акті моніторингу міститься інформація про те, що згадані передачі є вітчизняним продуктом.

Ураховуючи викладене вище, вимога Національної ради про надання позивачем під час проведення перевірки державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільмів з метою встановлення країн-виробників цих аудіовізуальних творів виходить за межі вищевказаної позапланової перевірки та є необґрунтованою, що спростовує доводи відповідача про порушення позивачем пункту 4.2 Інструкції у зв'язку з ненаданням цих посвідчень.

Пунктом 4.2 Інструкції визначено, що керівник або уповноважений представник ліцензіата під час проведення перевірки зобов'язаний, поміж іншого, надавати уповноваженим особам Національної ради пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час перевірки.

Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що не є порушенням пункту 4.2 Інструкції відмова ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» надати відповідачу під час проведення перевірки сітки мовлення, під якою стаття 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» розуміє документ, що містить перелік, послідовність, назву, час виходу в ефір теле- чи радіопрограм, теле- чи радіопередач і відображає основні напрями програмної концепції мовлення на конкретний період, оскільки судом не встановлено законодавчого обов'язку позивача зберігати сітку мовлення. До того ж згідно з доводами позивача сітку мовлення за період, що охоплювався перевіркою, запитувану відповідачем, за відсутності такого обов'язку ним не збережено.

Водночас приписами статті 48 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачено обов'язок кожної телерадіоорганізація-ліцензіата вести журнал обліку передач, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій).

У журналі обліку передач фіксуються: дата випуску, час початку і закінчення передачі; назва і тема передачі; прізвище авторів і ведучих передачі; мова передачі.

Журнал обліку передач зберігається телерадіоорганізацією протягом року з дня останнього запису в ньому. Усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту.

Судом першої інстанції було встановлено надання позивачем під час перевірки Національній раді вищевказаного журналу, в якому відсутня інформація про фільми, які транслювалися протягом періоду, що перевірявся.

При цьому колегія суддів вважає обгрунтованими доводи позивача про відсутність його обов'язку вносити до цього журналу інформацію про трансляцію фільмів, які не охоплюються поняттям передач (телепередач).

За відсутності вчинених ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ» порушень частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» і пункту 4.2 Інструкції, про наявність яких стверджує Національна рада, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність рішення Національної ради від 31.08.2017 року № 1583, яким за такі порушення позивачу оголошено попередження, а тому воно є таким, що підлягає скасуванню.

З урахуванням вказаного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення - залишити без задоволення, а на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

Ю.А. Ісаєнко

Повний текст складено 12.03.2018 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Ісаєнко Ю.А.