Ухвала суду № 72646643, 07.03.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 березня 2018 року м.Чернігів Справа № 825/1370/18

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 27500) до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (проспект Перемоги, 139, м. Чернігів, 14013), Управління соціального захисту населення в Деснянському районі м. Чернігова (вул. Шевченка, 44, м. Чернігів, 14000) про визнання дій неправомірними, визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення в Деснянському районі м. Чернігова про визнання дій неправомірними, визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ ''Про судовий збір'' (далі - Закон №3674-VІ).

Відповідно до статті 1 Закону №3674-VІ судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, частиною другою статті 4 Закону №3674-VІ встановлено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону ''Про державний бюджет на 2018 рік'', у 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2018 року становить 1762 гривень.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону №3674-VІ.

Таким чином позивач за подання до суду адміністративного позову, який містить вимогу немайнового характеру, повинен сплатити судовий збір у розмірі 1409,60 грн.

Одночасно з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 14 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Вирішуючи вказане клопотання суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 5 Закону України ''Про судовий збір'' від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" зазначено, що біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

За змістом статі 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" встановлено, що рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом. У разі якщо особа або її законний представник оскаржує рішення в судовому порядку, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні.

Проте, як вбачається з поданих позивачем матеріалів, позивач оскаржує анульовану довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тобто позивач не знаходиться в статусі біженця та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а відтак не може бути звільнена на підставі пункту 14 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

У свою чергу, згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява має бути залишена без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду для усунення вказаного недоліку, шляхом подання до суду оригінал документу про сплату судового збору в розмірі 1409,60 грн. на розрахунковий рахунок Чернігівського окружного адміністративного суду, а саме на реквізити: р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові/м. Чернігів/ 22030101.

Керуючись статтями 160,161,169,241,248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Встановити позивачу десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно пункту 1 частини четвертої до статті 169 КАС України позовна заява буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Соломко