Постанова № 72646422, 12.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

12 березня 2018 р. Справа № 820/5970/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Супруна Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального закладу охорони здоров'я "Харківська міська лікарня № 1", про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівель Комунального закладу охорони здоров'я "Харківська міська лікарня № 1" за адресою: м. Харків, вул. Привокзальна, буд. 13, зупинити повністю у зв`язку з чим зобов`язати Комунальний заклад охорони здоров'я "Харківська міська лікарня № 1" негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з покладенням на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов`язку щодо забезпечення виконання цього рішення в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, рішення суду звернути до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками позапланової перевірки відповідача на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки встановлено, що експлуатація будівель здійснювалась з порушеннями, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що, на думку позивача, зумовлює наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення їх експлуатації до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача та представника відповідача 12.03.2018 року до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшли клопотання про розгляд адміністративної справи за їх відсутності.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням положень ст.ст. 4, 229 КАС України суд приходить до висновку про наявність беззаперечних підстав для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У період з 22.11.2017 року по 23.11.2017 року Основ'янським районним відділом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведено позапланову перевірку Комунального закладу охорони здоров'я "Харківська міська лікарня № 1". За результатами перевірки складено акт № 154, яким встановлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в тому числі тих, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, з яких станом на час розгляду адміністративної справи залишились не усунутими наступні:

1. дерев'яні елементи горищних покриттів будівель не оброблені засобами вогнезахисту;

2. не проведений ремонт систем протипожежного захисту;

3. не звільнені коридори від вбудованих шаф (корпуса терапевтичного та стоматологічного відділень);

4. корпус стоматологічного відділення не забезпечений фільтрувальними пристроями для саморятування;

5. не передбачений вихід з архіву через протипожежні двері 2-го типу (корпус терапевтичного відділення);

6. двері на шляхах евакуації не виконані відчиняющимися в напрямку виходів з будівель;

7. не звільнені шляхи евакуації (коридори) від горяючих будівельних матеріалів з вищими показниками пожежної небезпеки.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” ( надалі - Закон) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу ( ч. 7 ст. 7 Закону).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту).

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;6)невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб’єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об’єктів або об’єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;9) відсутність на об’єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб’єктів господарювання;11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об’єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб’єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно вимог статті 3 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності. Відповідно до вимог статті 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Кожна людина має невід'ємне право па життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

Відповідач зазначив, що ним було усунено частину порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, про що свідчать долучені до матеріалів справи документи та не заперечується з боку представника позивача, інша частина знаходиться в стані усунення, враховуючи стан фінансування відповідача.

Окремо суд звертає увагу, що відповідачем вчинені дії спрямовані на усунення порушень, проте зазначені порушення не усунуті в повному обсязі з огляду на обсяги фінансування відповідача.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач позбавлений можливості щодо самостійного усунення порушень як установа, що фінансується з відповідного бюджету.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що відповідач звертався 07.03.2018 року до директора Департаменту охорони здоров'я про виділення фінансування відповідачу для усунення недоліків, що виявлені з боку позивача в адміністративній справі.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Стосовно епізоду не обладнання приміщення системами протипожежного захисту відповідно до нормативних документів, суд зазначає, що факт наявності даного порушення визнаний відповідачем у судовому засіданні. Однак, суд вважає, що з урахуванням існування справної системи оповіщення, сам лише цей факт самостійно не здатен спричинити виникнення ризику життю та здоров’ю людей, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 6, 77 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 371 КАС України зазначено, що негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;

2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Відповідно до ч. 2 ст. 371 КАС України зазначено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення.

Суд зазначає, що позивач разом з задоволенням позовних вимог просив звернути їх негайного виконання, разом з тим кореспондуючи час звернення позивача та враховуючи, що з 15.12.2017 року діє нова редакція положень КАС України, а саме ст. 371 КАС України, беручи до уваги факт вчинення з боку відповідача дії щодо отримання фінансування для усунення порушень, суд приходить до висновку, про відсутність законодавчо обумовлених підстав для звернення рішення до негайного виконання та враховуючи відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 139 КАС України зазначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням встановлених обставин і фактів суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального закладу охорони здоров'я "Харківська міська лікарня № 1", про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Супрун Ю.О.