Постанова № 72646408, 27.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 лютого 2018 р. справа № 820/433/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення виплати пенсії з 01.04.2016; зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату пенсії з 01.04.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та була отримана ним 01.02.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке містяться в матеріалах справи.

13.02.2018 відповідачем до канцелярії суду було подано відзив на позов, в якому зазначено, що його дії є правомірними та прийнятими з дотриманням вимог законодавства, а позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України. Їй призначена та виплачувалась пенсія за віком. На даний час вона перебуваю на обліку в Ізюмському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області.

Має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 21.04.2017 №0000185622 виданою Управлінням праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області.

У місці її проживання Донецька область, Шахтарський район, село Розівка проводиться антитерористична операція і було припинено виплату пенсію за місцем проживання у зв'язку з неможливістю доставки грошей на тимчасом окуповану територію.

01.08.2014 позивач звернулась до відповідача з заявою про виплату пенсії, на підставі чого відповідач почав виплачувати їй пенсію на банківську картку і продовжував виплачувати до 01.04.2016, а починаючи з 01.04.2016 виплати були припинені.

Будь якої інформації щодо прийняття рішення про припинення пенсії від відповідача, як це вимагає законодавство не надходило.

На звернення позивача, відповідачем повідомлено листом від 12.01.2018 №1/3-14, що виплату пенсії припинено з 01.04.2016у, згідно даних, отриманих в результаті обміну інформацією з управління праці та соціального захист) населення Ізюмської міської ради та скасування довідки про облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

28.11.2017 позивач знову звернулась до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області за поновленням виплати пенсії, але їй відмовлено в поновленні пенсії, у зв'язку з тим, що за зазначеною у заяві адресою я не перебуваю.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», №1058-ІV, взагалі не передбачає можливість призупинення виплати пенсії, яка раніше була призначена та виплачувалась.

Статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено підстави припинення виплати пенсії та визначено, що виплата пенсії припиняється або за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із означенням строю дії цих обмежень. Ні воєнний ні надзвичайний стан в Україні не запроваджено.

Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2014 року №1669-VIІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де провадилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 №1275 затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому включено м. Донецьк.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України від 20 березня 2003 року №638-IV «Про боротьбу із тероризмом у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасове обмеження прав і свобод громадян.

Ні Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 IV від 09.07.2003, ні Законом України від 02.09.2014 №1669-V1I «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ні яким іншим Законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які проживають на території, яка не контролюються органами державної влади.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Ізюмським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області рішення про припинення виплати позивачу пенсії з 01.04.2016 не виносилось.

Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 не передбачає ніяких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно до ст. 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управління не застосований.

Питання виплати пенсій врегульовані статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківській рахунок у порядку, передбачено законодавством.

Суд звергає увагу на положення статті 1 Конвенції, статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.03.1952), яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Крім того, частиною 3 статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання». Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення статті 14 Конвенції, якою визначено, що користування правами та свободами, визначеними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Із вищевказаного можна зробити висновок, щодо порушення відповідачем вимог ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки з квітня 2017 року позивачу було зупинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення Пенсійного фонду.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору або іншими ознаками.

У даному випадку наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює на відміну від інших громадян України певні перешкоди в отриманні пенсії, яка призначена у зв'язку з трудовою діяльністю, та потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, не передбачених Законами, щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду України без прийняття відповідного рішення.

Враховуючи, що пенсія за віком - є виплатою довічною та постійною, а дії відповідача, що припинення виплати пенсії без прийняття відповідного рішення безпідставні.

З урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, зокрема рішення «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», припинення відповідачем виплати позивачу раніше призначеної пенсії є безпідставними.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 205, 229, 243, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 64302, РНОКПП НОМЕР_1) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (просп. Незалежності, буд. 2, м. Ізюм, Харківська область, 64300, ЄДРПОУ40387920) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2016.

Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2016.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (ЄДРПОУ40387920).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов