Рішення № 72646243, 09.02.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2018 року м. Рівне №817/2024/17Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Педич Д.П., відповідача: представник Дацюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунальне підприємство Здолбунівської міської ради "Здолбунівкомуненергія" доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним та скасування постанови, В С Т А Н О В И В:

13.12.2017 відкрито провадження у справі №817/2014/17 за позовом Комунального підприємства Здолбунівської міської ради "Здолбунівкомуненергія" до Управління Держпраці у Рівненській області про скасування постанови №000124 від 09.11.2017.

Позовні вимоги в повному обсязі підтримані представником позивача в судовому засіданні та обґрунтовані безпідставністю висновків відповідача про те, що позивачем в порушення вимог ст.34 Закону України "Про оплату праці" при виплаті заробітної плати не проводиться компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Так, згідно з вимогами статті 2 Закону України ""Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з набрання чинності цим Законом. Відповідно статті 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Таким чином, у разі встановлення несвоєчасної виплати заробітної плати підприємство зобов'язане нарахувати у день виплати заборгованої заробітної плати компенсацію згідно встановленого індексу зростання цін на споживчі товари за період невиплати грошового доходу, що і постійно здійснюється підприємством. Доводив, що інспектором жодного факту щодо не нарахування та не виплати компенсації за перевірений період не встановлено, що та підтверджується актом перевірки. Інспектором було лише встановлено факт заборгованості заробітної плати за липень - вересень 2017 року, частина оплати якої проведена у серпні, вересні 2017 року, що не потребувало нарахування компенсації згідно встановленого індексу зростання цін, оскільки у вересні 2017 року індекс за липень та серпень 2017 року відсутній, а у жовтні 2017 року виплати заборгованої заробітної плати не проводилось. Також інспектором не було враховано те, що підприємство є збитковим та з серпня 2015 року по даний час рахунки підприємства арештовані виконавчою службою і заробітна плата виплачується через виконавчу службу. Також доводив, що відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до відповідальності, позаяк справу розглянуто у відсутність уповноваженого представника. За наведеного просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що інспекційним відвідуванням позивача встановлено, що в порушення вимог частини 1, 2 статті 115 Кодексу законів про працю України та частини 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці", виплата заробітної плати проводиться менше двох разів на місяць через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Заборгованість по виплаті заробітної плати для 56 працівників комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" становить: за липень 2017 року - 25 чол. у сумі 124930,24 грн.; за серпень 2017 року - 52 чол. у сумі 210880,37 грн.; за вересень 2017 року - 56 чол. у сумі 228033,25 грн; що підтверджується довідкою позивача №09-1822 від 13.10.2017. В порушення вимог статті 34 Закону України "Про оплату праці", працівникам позивача при виплаті заробітної плати не проводиться компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до колективного договору підприємства між адміністрацією та профспілковим комітетом на 2017 - 2022 роки, розділу 6 (оплата і нормування праці), пункту 6.1.12. - власник зобов'язується при затримці виплати заробітної плати індексувати зростання цін з дотримання норм Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків її виплати". Також зауважила, що на момент проведення інспекційного відвідування директор КП "Здолбунівкомуненергія" ОСОБА_3 повідомила, що компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків її виплати на підприємстві працівникам, не нараховується та не виплачується у зв'язку з нестачею обігових коштів, яка зумовлена наявністю дебіторської заборгованості та блокуванням рахунків підприємства відділом державної виконавчої служби, а акт підписала без зауважень та заперечень. За наведеного, просила в позові відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Дослідженням письмових доказів судом встановлено наступне.

На підставі наказу №556 від 11.10.2017 та направлення на перевірку №534-Н/01-26 від 11.10.2017 державним інспектором праці Пасєкою Г.Ю. з 12.10.2017 по 17.10.2017 проведено інспекційне відвідування Комунального підприємства Здолбунівської міської ради "Здолбунівкомуненергія" з питань додержання законодавства про працю.

Результати відвідування оформлені Актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №27А/04-8 (а.с.11-13). Акт підписаний директором КП "Здолбунівкомуненергія" ОСОБА_3 та один його примірник отримано 17.10.2017.

В рамках інспекційного відвідування перевірявся, зокрема, колективний договір між адміністрацією та профспілковим комітетом КП "Здолбунівкомуненергія" на 2017 - 2022 роки, реєстраційний номер 751 від 24.01.2017 (а.с.27-31), звіти з праці, розрахункові відомості та відомості про виплату грошей за липень 2017 року, серпень 2017 року та вересень 2017 року (а.с.65-113).

В акті перевірки зафіксовано, зокрема, порушення вимог статті 34 Закону України "Про оплату праці". За описом виявленого порушення, працівникам позивача при виплаті заробітної плати не проводиться компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до колективного договору підприємства між адміністрацією та профспілковим комітетом на 2017 - 2022 роки, розділу 6 (оплата і нормування праці), пункту 6.1.12. - власник зобов'язується при затримці виплати заробітної плати індексувати зростання цін з дотримання норм Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків її виплати" (а.с.12 на звороті).

26.10.2017 Управління Держпраці у Рівненській області направило КП "Здолбунівкомун-енергія" повідомлення про те, що розгляд справи щодо накладення штрафу відповідно до частини 2 статті Кодексу законів про працю України відбудеться 02.11.2017 о 09:30 хв., яке отримано адресатом 30.10.2017 (а.с.14, 45-47).

01.11.2017 директор КП "Здолбунівкомуненергія" подала Управлінню Держпраці у Рівненській області письмове клопотання про відкладення розгляду справи щодо накладення штрафу (а.с.16).

02.11.2017 Управління Держпраці у Рівненській області направило КП "Здолбунівкомун-енергія" повідомлення про те, що розгляд справи щодо накладення штрафу відповідно до частини 2 статті Кодексу законів про працю України відбудеться 09.11.2017 о 09:30 хв., яке отримано адресатом 07.11.2017 (а.с.15, 48-50).

08.11.2017 директор КП "Здолбунівкомуненергія" повторно подала Управлінню Держпраці у Рівненській області письмове клопотання про відкладення розгляду справи щодо накладення штрафу (а.с.17).

09.11.2017 заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області Карп'юк Н.П. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №000124, якою на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимог статті 34 Закону України "Про оплату праці" накладено на Комунальне підприємство "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради штраф у розмірі 3200,00 грн. (а.с.11).

Не погодившись з вказаними рішеннями суб'єкта владних повноважень позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи адміністративний спір по суті суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедура проведення Держпраці України та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень визначена в Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженому наказом Міністерства соціальної політики України №390 від 02.07.2012, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за №1291/21603.

Згідно з частиною першою статті 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Частиною другою цієї статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Вказані штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013.

Відповідно пункту 2 вказаного Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Згідно з пунктом 3 цього Порядку, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Пункт 6 Порядку передбачає, що про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з пунктом 7 Порядку, справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

З урахуванням того, що акт перевірки датований 17.10.2017, і відповідачем у відповідь на клопотання позивача, розгляд справи щодо накладення штрафу з 02.11.2017 перенесено на 09.11.2017 і таку справу розглянуто 09.11.2017 без участі представника позивача, проінформованого про розгляд належним чином, суд вважає, що процедура відповідачем була дотримана і право позивача на розгляд справи за його участі в даному випадку порушено не було.

Щодо правомірності прийняття постанови №000124 від 09.11.2017 по суті, то суд зазначає наступне.

В силу вимог статті 34 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24.03.1995, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством

За змістом частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно з абзацом 5 частини першої статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" №2017-ІІІ від 05.10.2000, з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII від 03.07.1991, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 цього Закону об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України "Про оплату праці"№108/95-ВР від 24.03.1995, якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.

За правилами пункту 1 цього Порядку, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). А за правилами пункту 2 - компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Актом перевірки констатовано порушення вимог чинного законодавства в частині не забезпечення проведення нарахування та виплату індексації грошових доходів працівників у зв'язку з підвищенням росту індексу інфляції.

Однак, відповідачем в акті перевірки не вказано в яких місяцях та протягом якого періоду позивачем не нараховано та не виплачено індексацію грошових доходів працівників у зв'язку з підвищенням росту індексу інфляції.

Фактично в рамках інспекційного відвідування відповідачем було встановлено лише факт заборгованості по заробітній платі за липень - вересень 2017 року. Однак за вказане порушення позивачу нараховано штраф за окремою постановою, яка не є предметом спору в даній адміністративній справі.

Якщо і припустити, що порушення у вигляді невиплати індексації також мало місце в липні-вересні 2017 року, то по-перше, відповідачем жодних доказів на підтвердження своєї позиції суду не надано, а по-друге, позивачем надано суду докази, що частина оплати заборгованості по такій заробітній платі була проведена у серпні, вересні 2017 року, що не потребувало нарахування компенсації згідно встановленого індексу зростання цін, оскільки у вересні 2017 року індекс за липень та серпень 2017 року відсутній (а.с.32-33), а у жовтні 2017 року виплати заборгованої заробітної плати не проводилось. Що стосується листопада 2017 року, коли відповідна виплата проводилась, то позивачем надано суду докази тому, що нарахування та виплата індексації грошових доходів працівників була проведена належним чином (а.с.80-85).

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем, як суб'єктом господарювання, вимог статті 34 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24.03.1995 та частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України, а отже і наявності підстав, передбачених абзацом 8 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, для прийняття оспорюваного рішення, згідно якого на позивача накладено штраф у розмірі 3200,00 грн.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №000124 від 09.11.2017 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень.

Що стосується судових витрат, то суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою від 13.12.2017 позивачу на підставі частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, відстрочено від сплати судового збору в сумі 1600,00 гривень.

Відповідно до наведеного та з врахуванням того, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, і якій за ухвалою суду сплату судового збору відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, судовий збір в розмірі 1600,00 грн. підлягає стягненню на користь держави з відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Комунального підприємства Здолбунівської міської ради "Здолбунівкомуненергія" (35027, м.Здолбунів, вул.Шкільна,40А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30032555) до Управління Держпраці у Рівненській області (33028, м.Рівне, вул.Лермонтова, 7, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39780243) про скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною і скасувати постанову №000124 від 09.11.2017 про накладення на Комунальне підприємство Здолбунівської міської ради "Здолбунів-комуненергія" штрафу в сумі 3200,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління Держпраці у Рівненській області на користь держави (рахунок 31211206784002; отримувач УДКСУ у м. Рівному (м. Рівне) 22030101; банк отримувача ГУ ДКСУ у Рівненській області; код ЄДРПОУ отримувача 38012714; код МФО банку отримувача 833017; призначення платежу "Судовий збір справа № 817/2024/17, Рівненський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34847329) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повне рішення суду складено 20 лютого 2018 року.

Суддя Друзенко Н.В.