Рішення № 72646117, 01.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2125/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Тур Н.І.,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту- позивач, ФОП ОСОБА_4) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом /з урахуванням заяви про відмову від позову у частині позовних вимог/ до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі по тексту- відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 липня 2017 року № 0009081311 та від 25 липня 2017 року № 0009091311 /а.с. 4- 16 т. І, а.с. 1 т. ІІ/.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок ненарахування ним податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2015 року на вартість придбаного у грудні 2015 року соняшника є хибними та такими, що ґрунтуються на припущеннях перевіряючих і не мають належного документального підтвердження, оскільки позивач не здійснював і не мав на меті здійснювати постачання соняшника на митній території України у грудні 2015 року, тобто не мав на меті використовувати та не використовував у цей період соняшник в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до пункту 15-2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України /у редакції, чинній до 01 січня 2016 року/, та тим, що незазначення у податкових накладних такого обов'язкового реквізиту як коду УКТ ЗЕД по підакцизних товарах та товарах, ввезених на митну територію України, не позбавляє позивача права на включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту за серпень 2015 року та вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року з огляду на те, що такі податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а факти ввезення шин 710/70/42 ВКТ на митну територію України та віднесення пива CARLSBERG до підакцизних товарів відповідачем не доведені.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на порушення позивачем пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок ненарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2015 року на суму 1756397,00 грн, виходячи з вартості придбання соняшника, та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок включення до складу податкового кредиту за серпень 2015 року та вересень, жовтень, листопад і грудень 2016 року податку на додану вартість за податковими накладними, у яких не зазначено коду УКТ ЗЕД по підакцизному товару /пиву CARLSBERG / та товару, ввезеному на митну територію України /шинам 710/70/42 ВКТ / /а.с. 169-173 т. І/.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали доводи та вимоги, викладені ними відповідно у позовній заяві та у відзиві на позовну заяву.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 має статус фізичної особи-підприємця з 07 жовтня 2003 року та може здійснювати такі види діяльності як вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; післяурожайна діяльність; оптова торгівля зерном, насінням і кормами для тварин; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 18,19 т. І/.

У період з 30.05.2017 по 20.06.2017 Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 /а.с. 221 - 237 т. І/.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не оспорюються.

За результатами цієї перевірки складено акт № 875/16-31-13-11-16/НОМЕР_1 від 27 червня 2017 року, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог пункту 198.5 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок :

-заниження податку на додану вартість на загальну суму 1589468,00 грн, у тому числі за серпень 2015 року на 8181,00 грн, за квітень 2016 року на 1052205,00 грн, за травень 2016 року на 420939,00 грн, за червень 2016 року на 38154,00 грн, за липень 2016 року на 32069,00 грн, за вересень 2016 року на 28884,00 грн та за жовтень 2016 року на 9036,00 грн;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду на загальну суму 1780283,00 грн, у тому числі за серпень 2015 року на 22499,00 грн, за вересень 2015 року на 1387,00 грн та за грудень 2015 року на 1756397,00 грн /а.с. 182-220 т. І/.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області винесені податкові повідомлення-рішення від 25 липня 2017 року:

-№ 0009081311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2384202,00 грн / у тому числі за податковими зобов'язаннями - 1589468,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - на 794734,00 грн //а. с. 239- 240 т. І/;

- № 0009091311, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на 1780283,00 грн, у тому числі за серпень 2015 року на 22499,00 грн, за вересень 2015 року на 1387,00 грн та за грудень 2015 року на 1756397,00 грн /а.с. 241- 243 т. І/.

Як слідує з акта перевірки та відзиву на позовну заяву відповідача, висновки перевіряючих ґрунтуються: 1) на невизначенні позивачем податкових зобов'язань з ПДВ, виходячи з вартості соняшника, придбаного позивачем у ПП «Новатор Агро» за договором купівлі-продажу № 30/12/2015 від 30 грудня 2015 року; 2) на відсутності у змісті податкових накладних № 90 від 27 серпня 2015 року, № 101 від 31 серпня 2015 року, № 2511191/25 від 28 вересня 2016 року, № 2511239/25 від 05 жовтня 2016 року, № 2503129/25 від 31 жовтня 2016 року, № 2504009/25 від 03 листопада 2016 року, № 2503049/25 від 01 грудня 2016 року та № 2504138/25 від 22 грудня 2016 року обов'язкового реквізиту для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, а саме: «код УКТ ЗЕД».

Інших підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість і зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, акт перевірки у собі не містить. Зокрема, акт перевірки не містить мотивів, з яких контролюючий орган дійшов висновків про заниження позивачем податку на додану вартість за квітень 2016 року на 1052205,00 грн, за травень 2016 року на 420939,00 грн, за червень 2016 року на 38154,00 грн та за липень 2016 року на 32069,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених фіскальним органом в основу оскаржуваних податкових повідомлень- рішень, а також відображених ним в акті перевірки від 27.06.2017 № 875/16-31-13-11-16/НОМЕР_1 суджень, на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що позивачем придбано соняшник у кількості 1053,84 т загальною вартістю 10538380,00 грн /у тому числі ПДВ- 1756396,67 грн/ за договором купівлі-продажу № 30/12/2015 від 30 грудня 2015 року, укладеним з приватним підприємством «Новатор Агро» /ідентифікаційний код 30080829/, що підтверджується видатковою накладною № 735 від 31 грудня 2015 року, податковою накладною № 6/2 від 31 грудня 2015 року та розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 1/2 від 19 лютого 2016 року, рахунком на оплату № 56 від 19 лютого 2016 року, платіжними дорученнями № 501 від 23 лютого 2016 року, № 504 від 24 лютого 2016 року, № 516 від 25 лютого 2016 року, № 522 від 26 лютого 2016 року, № 530 від 29 лютого 2016 року, № 534 від 02 березня 2016 року, № 542 від 03 березня 2016 року, № 544 від 04 березня 2016 року /а.с. 49-63, 124 -125 т. І/.

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2015 року податок у сумі 1756396,67 грн включений позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2015 року.

Придбаний позивачем соняшник передано на зберігання ПП «Новатор-Агро» згідно з договором складського зберігання № 3 від 31 грудня 2015 року, що підтверджується наданими на перевірку та суду первинними документами /а.с. 64 - 77, 121, 126-127 т. І/.

Відповідач вважає, що у порушення приписів пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України позивач не виконав обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у грудні 2015 року виходячи з вартості придбаного соняшника, призначеного для використання в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до пункту 15 2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість унормовані Податковим кодексом України (у відповідних редакціях Кодексу).

Так, відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, платник податку зобов'язаний нараховувати податкові зобов'язання у разі якщо товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, серед іншого, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Водночас пунктом 15 2 /діючим до 01 січня 2016 року / підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу передбачено, що тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

З аналізу наведених норм слідує, що обов'язок нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ виникає або тоді, коли при придбанні зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД платнику податку вже відомо, що вони будуть використані ним у звільнених операціях з постачання на митній території України, або тоді, коли вказані зернові культури починають використовуватися платником податку у звільнених операціях, тобто постачатися на митній території України.

Разом з тим, в акті перевірки відповідачем не наведено жодного факту та не надано суду жодних доказів того, що позивачу, який придбав соняшник 31 грудня 2015 року, було відомо для яких саме операцій ним придбаний соняшник: чи то для його реалізації на митній території України, чи то на експорт, чи то для вирощування.

Судом встановлено, що позивач реалізував соняшник у кількості 966,76 т на користь ТОВ «Кернел Трейд» за договором купівлі-продажу від 19 лютого 2016 року № П-1761/8/16 - у лютому 2016 року, у кількості 18,06 т на користь ТОВ «Укролія» за договором купівлі-продажу від 16 вересня 2016 року № 10378- у вересні 2016 року а частина соняшника у кількості 69,018 т обліковувалася станом на 31 грудня 2016 року у залишках позивача /а.с. 78-120, 12, 128 - 138 т. І/.

Таким чином, 31 грудня 2015 року позивач не почав використовувати соняшник у звільненій операції з постачання на митній території України, а реалізував соняшник після 01 січня 2016 року, тобто тоді, коли Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" пункт 15 2 виключено з підрозділу 2 розділу XX ПК України і операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД більше не вважалися звільненими від оподаткування та оподатковувалися на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.

По факту поставки соняшника вказаним підприємствам позивач сформував податкові зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2016 року та вересень 2016 року на загальних підставах оподаткування, що не заперечувалось відповідачем і ним за результатами перевірки ці податкові зобов'язання не зменшувалися.

З огляду на викладене, суд критично оцінює висновок фіскального органу про завищення позивачем від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2015 року на 1756397,00 грн.

Необґрунтованими та документально непідтвердженими є також і висновки фіскального органу про заниження позивачем податку на додану вартість за квітень 2016 року на 1052205,00 грн, за травень 2016 року на 420939,00 грн, за червень 2016 року на - 38154,00 грн та за липень 2016 року на 32069,00 грн. Мотивів, з яких контролюючий орган дійшов таких висновків, акт перевірки № 875/16-31-13-11-16/НОМЕР_1 від 27 червня 2017 року не містить. На суму заниження - 1052205,00 грн відповідачем застосовано до позивача штраф на суму - 526102,50 грн; на суму заниження - 420939,00 грн застосовано штраф на суму - 210469,00 грн, на суму заниження - 38154,00 грн застосовано штраф на суму - 19077,00 грн, на суму заниження - 32069,00 грн застосовано штраф на суму - 16034,50 грн.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення - рішення у відповідній частині підлягають визнанню протиправними та скасуванню, оскільки їх правомірність відповідачем не доказана.

Перевіркою також встановлено, що позивач до складу податкового кредиту за серпень 2015 року включив податок на додану вартість за податковими накладними № 90 від 27 серпня 2015 року у сумі 14640,00 грн та № 101 від 31 серпня 2015 року у сумі 16040,00грн, виписаних ТОВ «Супра-ЛТД», у яких не зазначено коду УКТ ЗЕД по імпортованому товару: шинам 710/70/42 ВКТ, чим порушив вимогу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України /у відповідній редакції кодексу/.

Окрім цього, позивач до складу податкового кредиту за вересень, жовтень, листопад і грудень 2016 року включив податок на додану вартість за податковими накладними № 2511191/25 від 28 вересня 2016 року у сумі 1386,57 грн, № 2511239/25 від 05 жовтня 2016 року у сумі 407,70 грн, № 2503129/25 від 31 жовтня 2016 року у сумі 630,46 грн, № 2504009/25 від 03 листопада 2016 року у сумі 240,63 грн, № 2503049/25 від 01 грудня 2016 року у сумі 1549,77 грн та № 2504138/25 від 22 грудня 2016 року, виписаних ТОВ «Метро КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», ТЦ № 25, у яких не зазначено коду УКТ ЗЕД по підакцизному товару: пиву CARLSBERG, чим порушив вимогу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України /у відповідних редакціях Кодексу/ /а.с. 139 - 148 т. І/.

За інформацією виробника виробником шин Off-Highway є Balkrishna Industries Limited (BKT) /Індія/. Отже, шини 710/70/42 ВКТ - імпортований товар.

За визначенням підпунктів 14.1.144 та 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 /підпункт 14.1.144/; підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку /підпункт 14.1.145/.

Перелік підакцизних товарів, на які встановлено ставки акцизного податку, наведений у пункті 215.1 статті 215 згаданого Кодексу.

Так, відповідно до цього пункту до підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво.

Підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 вказаного Кодексу встановлені код УКТ ЗЕД щодо пива із солоду (солодового) : 2203 00 та ставку податку щодо нього: 2,48.

Отже, пиво є підакцизним товаром.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України /у редакціях, діючих на момент виникнення спірних правовідносин/ у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); ґ) виключено; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) виключено.

Відповідно до пункту 201.10 цієї статті /у редакції, діючій на момент формування податкового кредиту за серпень 2015 року / відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пунктом 201.10 цієї ж статті /у редакції, діючій на момент формування податкового кредиту за вересень, жовтень, листопад і грудень 2016 року / передбачено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що код УКТ ЗЕД- це обов'язковий реквізит податкової накладної при постачанні підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України. Якщо помилка у реквізитах податкової накладної не заважає ідентифікувати господарську операцію, то така помилка не позбавляє платника податку права на податковий кредит на підставі такої податкової накладної. Однак, код УКТ ЗЕД у такому випадку є винятком і тому у разі допущення помилки у податковій накладній шляхом не зазначення коду УКТ ЗЕД платник втрачає право на формування податкового кредиту на підставі такої податкової накладної. При цьому не має значення чи зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних чи ні, оскільки за діючими /на момент виникнення спірних правовідносин/ нормами відсутність факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної окремі законодавчі підстави для визначення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, порушення порядку заповнення такого обов'язкового реквізиту податкової накладної, як код УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), не дає права позивачу на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення № 0009091311 від 25 липня 2017 року у частині зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2015 року на 22499,00 грн, за вересень 2015 року на 1387,00 грн та податкове повідомлення - рішення № 0009081311 від 25 липня 2017 року у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 13828,50 грн /у тому числі за податковими зобов'язаннями - 9219,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 4609,50 грн/ є правомірними.

Отже, у задоволенні позову у вказаній частині слід відмовити, а позов задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги те, що позивачем за подання позову сплачено судовий збір у сумі 8000,00 грн та при цьому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 4124425,50 грн із загальної суми позовних вимог 4164485,00 грн, то сума судового збору відповідно до задоволеної частини вимог складає 7923,05 грн. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 7923,05 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 /місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ до Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області /місцезнаходження: вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, Полтавська область, ідентифікаційний код 39461639/ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 липня 2017 року № 0009081311 та від 25 липня 2017 року № 0009091311 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 25 липня 2017 року № 0009081311 у частині визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у загальній сумі 2370373,50 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 1580249,00 грн та штрафною (фінансовою) санкцією у сумі 790124,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 25 липня 2017 року № 0009091311 у частині зменшення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 1754052,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області /місцезнаходження: вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, Полтавська область, ідентифікаційний код 39461639/ на користь фізичній особі-підприємця ОСОБА_4 /місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ витрати зі сплати судового збору у сумі 7923,05 грн (сім тисяч дев'ятсот двадцять три гривні п'ять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне судове рішення складено 12 березня 2018 року.

Головуючий суддя Н.І. Слободянюк