Ухвала суду № 72646076, 12.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

12 березня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/786/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області Гермашевської Вікторії Олександрівни, Начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області Пікуля Геннадія Івановича про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

07 березня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його адміністративним позовом до Головного спеціаліста Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області Гермашевської Вікторії Олександрівни, Начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області Пікуля Геннадія Івановича про скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 05.02.2018 № 3.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

У ході розгляду заявленого клопотання судом не було виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття рішення у справі, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Крім того, судом не виявлено існування очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та порушення ним прав, свобод або інтересів позивача.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи.

Перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки зупинення дії спірного рішень головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області є передчасним до розгляду справи по суті із встановленням усіх фактичних обставин справи, дослідженням доказів, що мають значення для вирішення даної справи та ухвалення рішення в адміністративній справі.

Окрім того, позивачем не додано до заяви про забезпечення позову фактичних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Крім того, суд зазначає, що у разі забезпечення позову в зазначених позивачем межах, суд фактично ухвалить судове рішення про відновлення правового становища позивача, яке існувало до прийняття оскаржуваних рішень, без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову до розгляду справи по суті.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 154, 241 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскарження в порядку встановленому статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.С. Бойко