Ухвала суду № 72646035, 05.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/913/18

УХВАЛА

05 березня 2018 року о 12 год. 39 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючогосудді -Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання -Белінського Г.В.,

від позивача - не з'явився

від відповідача - Лиманський В.Р.- за довіреністю

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «РОВЄРЛАЙН-МОТОРС» (код ЄДРПОУ 39166542, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Приморська,27) про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РОВЄРЛАЙН-МОТОРС» (код ЄДРПОУ 39166542, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Приморська,27) до Одеської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ39441717, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № 500060/2018/000008/2 від 21.02.2018 року та № 500060/2018/000009/2 від 22.02.2018року; визнання протиправними та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060/2018/00034 від 21.02.2018 року та №500060/2018/00036 від 22.02.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 02 березня 2018 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «РОВЄРЛАЙН-МОТОРС» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № 500060/2018/000008/2 від 21.02.2018 року та № 500060/2018/000009/2 від 22.02.2018року; визнання протиправними та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060/2018/00034 від 21.02.2018 року та №500060/2018/00036 від 22.02.2018 року.

Ухвалою суду від 03 березня 2018 року прийняте до розгляду та відкрите загальне позовне провадження в адміністративній справі за цією позовною заявою.

Разом з позовною заявою 02 березня 2018 року (вхід. №5958/18) від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просить в порядку забезпечення позову заборонити Одеській митниці Державної фіскальної служби до розгляду даної справи по суті та набрання рішення суду у справі законної сили перераховувати надану Товариством з обмеженою відповідальністю «РОВЄРЛАЙН-МОТОРС» по митним деклараціям №500060/2018/005131 від 21.02.2018 року та №500060/2018/005271 від 22.02.2018р. фінансові гарантії у вигляді внесення грошової застави загальним розміром 656 287,43 грн. з рахунку митного органу до державного бюджету у якості митних платежів.

На обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову представник позивача зазначає, що з урахуванням прийнятих Одеською митницею рішень про коригування митної вартості товару, які є предметом оскарження у цій справі ТОВ «Ровєрлайн-моторс» подав нові митні декларації №500060/2018/005131 від 21.02.2018 року та №500060/2018/005271 від 22.02.2018р. та на підставі ч. 7 ст. 55 МК України, сплатив митні платежі згідно митних вартостей, визначених декларантом, та надав фінансові гарантії на різницю між сумою митних платежів визначеною декларантом та сумою платежів обчисленою митним органом на підставі рішень, що оскаржуються в таких розмірах: за №500060/2018/005131 від 21.02.2018 року в розмірі 505 946, 78 грн. та №500060/2018/005271 від 22.02.2018р. в розмірі 150 340, 65 грн. Загальна сума внесеної позивачем грошової застави складає 656 287,43 грн. Фактичним підтвердженням внесення зазначених грошових коштів у якості грошової застави на рахунок відповідача є відповідні значення у 48 графі митних декларацій №500060/2018/005131 від 21.02.2018 року та №500060/2018/005271 від 22.02.2018р. (графа «в подробиці розрахунків»), митне оформлення за якими було здійснено Одеською митницею ДФС.

На підтвердження зазначених обставин позивачем надано належним чином засвідчені копії платіжних доручень №673 від 28.02.2018 року; №156 від 21 лютого 2018 року; №157 від 21 лютого 2018 року; №158 від 21 лютого 2018 року та №669 від 22 лютого 2018 року.

Крім того, представник позивача зазначив у заяві, що Митним кодексом України не встановлено порядку та строків вирішення питань щодо наданої фінансової гарантії у разі оскарження саме до суду рішення митниці про визначення митної вартості товарів з урахуванням якого суб'єкт господарювання надає митному органу фінансову гарантію у вигляді внесення грошової застави на рахунок митного органу. Тому, на думку представника позивача, оскільки подання до суду позову та відкриття провадження не зупиняють дію оскаржуваного рішення, а строк дії фінансової гарантії не може перевищувати 90 днів, відповідач по спливу 90 - денного терміну перерахує суму наданої фінансової гарантії до державного бюджету, та при задоволенні позовних вимог судом, для відновлення прав та інтересів ТОВ «Ровєрлайн-моторс» необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, представник позивача вважає необхідним забезпечити позов таким заходом.

При цьому, на думку представника позивача, необхідно врахувати, що відповідно до ст. 313 МК України щодо порядку повернення грошова застави, яка знаходиться на рахунку митного органу може бути повернута платнику або за письмовою заявою використана для сплати митних платежів або для забезпечення сплати митних платежів за іншим зобов'язанням цієї особи перед митним и органами. Такі кошти внесені як грошова застава можуть перебувати на рахунку митного органу без розпорядження про їх використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, у 30 - денний строк підлягають поверненню особі, яка вносила ці кошти або уповноваженій на це особі, а у разі неможливості такого повернення підлягають перерахуванню до державного бюджету України.

Відповідно до ч.1. ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 цієї статті кодексу, передбачено, що у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Керуючись приписами ч. 3 ст. 154 КАС України, суд призначив розгляд цієї заяви у судовому засіданні на 05 березня 2018 року.

На відкрите судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином та завчасно, про причини нез'явлення суд не повідомив.

З урахуванням стислих строків розгляду заяви про забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 154 КАС України, та особливого порядку розгляду таких заяв, суд на місці ухвалив продовжити розгляд заяви за відсутністю представника позивача (заявника), який належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання з питання розгляду заяви про забезпечення позову.

На відкритому судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на обставини, викладені у запереченні, зокрема на те, що законодавством України передбачений порядок повернення помилково або надмірно сплачених до Державного бюджету податків, і тому безпідставним є твердження позивача про те, що начебто, якщо відповідач після спливу 90-денного терміну перерахує суму наданої гарантії до державного бюджету, то при задоволенні позовних вимог судом, відновлення порушених прав позивача буде ускладнено та може потребувати значних зусиль, часу та витрат, а тому клопотання позивача суперечить положенням ч. 2 ст. 150 КАС України, пунктів 43,3-43,5 ст. 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI. Також представник відповідача зазначив, що вимоги позивача порушують встановлений нормами Податкового та Митного кодексів України порядок здійснення митницею митного контролю та митного оформлення, забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, а тому відсутні підстави, передбачені ч.2 ст. 150 КАС України для вжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, які додані до заяви та містяться в матеріалах справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішення, дією, бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 лютого 2018 року та 22 лютого 2018 року під час ввезення на митну територію України партій товару відповідно до контракту №HJS/RM-15 від 20/08/2015 року (контракт укладений між фірмою «HANGZHOU JOY SHINE IMP.&EXP.CO.,LTD», Китай (продавець) та ТОВ «Ровєрлайн-моторс» - позивач здійснив його декларування, подавши відділу митного оформлення №6 митного поста «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС в порядку електронного декларування відповідні митні декларації: за МД №500060/2018/005120 від 21.02.2018 року та №500060/2018/005256 від 22.02.2018р.

За результатами розгляду декларації та документів, що були надані разом з нею, Одеською митницею ДФС оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 500060/2018/00034 від т21.02.2018 року та №500060/2018/00036 від 22.02.2018 року, та рішення про коригування митної вартості № 500060/2018/000008/2 від 21.02.2018 року та №500060/2018/000009/2 від 22.02.2018 року.

Частиною 7 статті 55 Митного кодексу України визначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів, за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи, випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з ч. 8 ст. 55 МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 9 статті 55 МК України передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів, орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 8 ст. 313 МК України, при невиконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.

Крім того, відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Також, відповідно до п. 43.3 - 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру) утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річищ оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність рішень чи дій митниці, які призвели до надмірної сплати сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених ст. 301 МК України, ст. 43 ПК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком № 882/1188. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням справлянням митних платежів.

З огляду на вищевикладений аналіз нормативно-правових актів, що регулюють ці правовідносини, вбачається, що чинним законодавством України передбачений чіткий порядок повернення помилково або надмірно сплачених до Державного бюджету податків, що виключає унеможливлення виконання рішення, яке буде прийнято судом за результатами розгляду справи у майбутньому та встановлює необхідний ефективний захист або поновлених чи оспорюваних позивачем прав або інтересів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ " Ровєрлайн-моторс " про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.150,151,154,241,243,256, 294КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «РОВЄРЛАЙН-МОТОРС» про забезпечення позову,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбачені ст. ст.293, 294,295 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали буде виготовлений та підписаний « 12» березня 2018 року.

Суддя Л.Р.Юхтенко