Рішення № 72645980, 12.03.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 р. № 814/3030/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54003 до відповідача:Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправною бездіяльності; зобов'язання вчинити певні дії,встановив:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради (надалі - Рада або відповідач) при розгляді заяви ОСОБА_1;

зобов'язати Раду винести на засідання чергової сесії та розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку у межах норм безоплатної приватизації, орієнтовною площею 1000 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_2 у відповідності і в строки, встановлені законодавством.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що, в порушення статті 123 Земельного кодексу України, відповідач не прийняв рішення за його заявою від 22.03.2017.

У відзиві на позовну заяву Рада підтвердила факт неприйняття нею рішення за заявою позивача, але зазначила, що ОСОБА_1 міг скористатися правом замовити розроблення проекту землеустрою за відсутності відповідного рішення. Крім того, відповідач, з посиланням на Регламент Миколаївської міської ради VII скликання, повідомив, що «… на теперішній час питання щодо надання Позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою … буде розглядатись Миколаївською міською радою за відповідним проектом рішення, який імперативно відповідатиме вимогам Регламенту … в тому числі із забезпеченням його обговорення із зацікавленими органами та посадовими особами з метою пошуку взаємоприйнятного рішення, здійснення узагальнення зауважень і пропозицій до проекту рішення та визначення остаточного його варіанту …». Відповідач також зазначив, що задоволення вимог ОСОБА_1 (у тому вигляді, як вони викладені в позовній заяві) буде втручанням суду у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.

Дослідивши письмові докази, суд встановив, що 22.03.2017 позивач (через Центр надання адміністративних послуг) подав на ім'я Миколаївського міського голови заяву з проханням «… оформити правові документи на земельну ділянку орієнтовною площею 1000 м2 за адресою ... що знаходиться в моєму користуванні для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, які належать мені на праві приватної власності і передати земельну ділянку у власність …».

Відповідно до частини першої статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - у розмірі не більше 0,10 гектара.

Згідно з частинами першою та другою статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з абзацом першим частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Рішення за результатами розгляду заяви позивача (строк - 22.04.2017) відповідач не прийняв, що є підтвердженням його бездіяльності. Суд відхилив доводи Ради про те, що відповідне питання неодноразово (але безрезультатно) розглядалось на пленарних засіданнях, що нібито спростовує твердження позивача про бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Визначальним в даному випадку є своєчасне виконання відповідачем встановленого законом обов'язку, а не дотримання регламентних процедур. До того ж, суд прийняв до уваги ту обставину, що з моменту звернення позивача з відповідною заявою минув майже рік.

Абзацом третім частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на цю норму, вочевидь маючи на увазі те, що позивач міг замовити розроблення проекту землеустрою за відсутності відповідного дозволу Ради.

В зв'язку з цим суд зазначив, що замовлення розроблення проекту землеустрою за відсутності дозволу є правом особи, яким вона користується на власний розсуд, і наявність у Земельному кодексі України такого положення не звільняє орган місцевого самоврядування від виконання його функцій. До позовної заяви ОСОБА_1 додав копію листа КП «Госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро» від 14.09.2017 № 317, яким позивач був повідомлений про відсутність підстав для укладання договору на розробку проекту землеустрою. Суд не надав правову оцінку викладеним у листі висновкам, проте взяв до уваги те, що бездіяльність відповідача створила перешкоди у реалізації позивачем права на приватизацію земельної ділянки.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Оскільки, відповідно до пункту 34 частини першої статті 26, частин першої та другої статті 59 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування», заяву позивача відповідач має розглянути на пленарному засіданні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи Ради про те, що зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_1 є втручанням у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування, суд визнав безпідставними, оскільки статтею 118 Земельного кодексу України передбачено лише два варіанти відповідного рішення Ради - про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки або про мотивовану відмову у наданні такого дозволу. Вказівок на те, яке саме рішення має прийняти відповідач, судове рішення не містить.

28.02.2018 представник позивача, з посиланням на статті 132, 139 Кодексу адміністративного судочинства України, подав «Клопотання про долучення доказів судових витрат». До клопотання було додано: копія договору про надання правової допомоги від 21.11.2017 з копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оригінал квитанції до прибуткового касового ордера від 21.12.2017 на суму 4 350 грн., розрахунок затраченого адвокатом часу.

Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вказано у частині дев'ятій статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, що їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.

Оскільки представник позивача не підтвердив факт надіслання (надання) відповідних доказів відповідачу, розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом не здійснений.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 194, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26565573) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26565573), що полягає у неприйнятті рішення за заявою позивача від 22.03.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки для обслуговування жилого будинку орієнтовною площею 1000 кв.м, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 102/4.

3. Зобов'язати Миколаївську міську раду розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 від 22.03.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки для обслуговування жилого будинку орієнтовною площею 1000 м2, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 102/4, та прийняти рішення відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 640 грн., сплачений платіжною квитанцією від 28.12.2017 № ПН 6483, за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26565573).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна