Рішення № 72645910, 06.03.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 березня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/2100/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Свергун І.О.,

за участі секретаря – Карча В.М.,

представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 04.12.2017 № 1091),

представника відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 18.12.2017 № 3880/9/12-32-10-00-29),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу від 04.12.2017 № 806 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки зі змінами згідно з наказом від 19.12.2017 № 863,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2017 до суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (далі – ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі – ГУ ДФС у Луганській області, відповідач), в якому позивач просив визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 04.12.2017 № 806 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» зі змінами згідно з наказом від 19.12.2017 № 863. Позовні вимоги мотивовано таким.

11.12.2017 на адресу арбітражного керуючого – ліквідатора ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» ОСОБА_3 від ГУ ДФС у Луганській області надійшов наказ від 04.12.2017 № 806 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Вказаним наказом доручено працівникам ГУ ДФС у Луганській області провести документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 14.12.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 14.12.2017.

Позивач уважає, що наказ про проведення перевірки не відповідає вимогам діючого законодавства України, є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (далі – Закон № 1669-VII) у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Таким чином, перевірку призначено всупереч нормі, якою введено мораторій на проведення таких перевірок.

Також позивач посилається, що ухвалою господарського суду Луганської області від 04.04.2016 порушено провадження у справі № 913/412/16 про банкрутство боржника – ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Луганської області від 03.10.2017 ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

Офіційне оприлюднення оголошення про визнання боржника банкрутом у справі № 913/412/16 про банкрутство ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» здійснено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 18.10.2017 за № 46513.

В наказі зазначено період проведення перевірки 01.01.2014 – 14.12.2017.

Таким чином, період перевірки, визначений у наказі, стосується періоду, визначеного статтею 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Також позивач посилається на положення розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, згідно з якими у 2015-2016 роках діяв мораторій на перевірки, у тому числі фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік.

На підставі викладено позивач вважає, що наказ від 04.12.2017 № 806 про проведення перевірки та наказ від 19.12.2017 № 863 про внесення змін до наказу від 04.12.2017 № 806 прийняті відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства.

06.02.2018 від відповідача до суду найшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову з таких підстав.

На підставі п.п. 78.1.7 статті 78 Податкового кодексу України, п. 2 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI та відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.10.2017 № 13811200000000036 про визнання банкрутом ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» Головним управлінням ДФС у Луганській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача.

Щодо посилань позивача на норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII відповідач зазначає, що дія статті 3 Закону не поширюється на здійснення контролю органами ДФС.

Як слідує з позову і не спростовується позивачем, копію наказу від 04.12.2017 № 806 позивач отримав 11.12.2017, тобто, платник належним чином повідомлений про проведення перевірки. Платник податку не заперечував проти проведення перевірки (на час її проведення).

Щодо посилань позивача на положення п. 3 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, то на дату проведення перевірки строк дії вказаної норми закінчився.

Перевірку було проведено у грудні 2017 року, таким чином дії посадових осіб контролюючого органу не охоплюються часовими межами мораторію.

На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог (арк. спр. 28-32).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, також надав заперечення на відзив відповідача, в яких посилається, що відповідачем при прийнятті оскарженого наказу порушено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, які встановлені статтями 78, 79 Податкового кодексу та п. 11.9 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588. Так, відповідно до вказаних норм перевірка відносно позивача могла бути призначена протягом 10 робочих днів з дня внесення 17.10.2017 до ЄДРПОУ відомостей щодо визнання ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» банкрутом. Таким чином, наказ про проведення перевірки від 04.12.2017 прийнято з порушенням встановлених строків (арк. спр. 91-92).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-76 КАС України, суд дійшов такого.

Судом установлено, що ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (ідентифікаційний код 31380846) є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.03.2018 № НОМЕР_1 місцезнаходженням позивача є: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, буд. 1 (арк. спр. 40-44).

Постановою господарського суду Луганської області від 03.10.2017 у справі № 913/412/16 визнано боржника – ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців (арк. спр. 6-10).

Також судом установлено, що 21.04.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 13811150044000036 про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, а 17.10.2017 – запис за № 13811410045000036 про внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (арк. спр. 40-44).

Наказом ГУ ДФС у Луганській області від 04.12.2017 № 806 на підставі п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.10.2017 № 13811200000000036 про визнання банкрутом ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 14.12.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 14.12.2017. Визначено провести перевірку з 15.12.2017 тривалістю десять робочих днів, для проведення перевірки створено робочу групу (арк. спр. 11).

Наказом ГУ ДФС у Луганській області від 19.12.2017 № 863 внесено зміни до наказу від 04.12.2017 № 806 щодо складу робочої групи (арк. спр. 12).

Копію наказу від 04.12.2017 № 806 вручено ліквідатору ОСОБА_3 11.12.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр. 95).

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно з п. 78. 1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до п. 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Щодо посилань позивача на введення мораторію на проведення перевірок органами Державної фіскальної служби відповідно до статті 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суд зазначає таке.

Статтею 3 Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (далі – Закон № 1669-VII), що визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, передбачено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 Закону № 1669-VII визначено, що:

- цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону (частина перша);

- дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення (частина друга);

- закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону (частина третя).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі – Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V (тут і надалі положення Закону наведені у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Статтею 2 Закону № 877-V визначено сферу дії цього Закону, а саме:

- дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина перша);

- дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення (частина друга);

- заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації (частина четверта);

- зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина п’ята).

Слід зазначити, що статтю 2 Закону № 877-V частинами четвертою та п’ятою доповнено згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1726-VІІІ (далі – Закон № 1726-VІІІ), який набрав чинності з 01.01.2017.

Пунктами 5, 6, 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1726-VІІІ установлено, що на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб’єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Установити, що заборона на проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на суб’єктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.

Заходи державного нагляду (контролю) щодо діяльності суб’єктів господарювання, зазначених у пунктах 5 та 6 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, можуть здійснюватися у разі їх ліквідації (реорганізації) або за письмовою заявою таких суб’єктів господарювання.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються та актуалізуються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Системним аналізом вищевикладеного встановлено, що, починаючи з 01.01.2017 Законом № 1726-VІІІ поширено дію Закону № 877-V на заходи контролю, що здійснюються органами. Відповідно, починаючи з 01.01.2017 на такі заходи контролю поширено й Закон № 1669-VII. Разом з тим, Закони № 1669-VII та № 877-V слід застосовувати з урахуванням особливостей, зазначених у пунктах 5 та 6 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на період проведення антитерористичної операції Законами № 1669-VII та № 1726-VІІІ введено мораторій на проведення органами Державної фіскальної служби України планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» територію Луганської області, у тому числі й місто Лисичанськ, віднесено до території проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» місто Лисичанськ, де позивач здійснює свою господарську діяльність, не включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

З описаних вище документів, наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що позивач не є тим суб’єктом господарювання, щодо якого протягом 2017 року Законами № 1669-VII та № 1726-VІІІ поширювалася заборона органам ДФС проводити планові та позапланові перевірки.

Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728-VIII (далі – Закон № 1728-VIII) встановлено до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Разом з тим, статтею 6 Закону № 1728-VIII визначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю), зокрема центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами.

Тобто, дія Закону № 1728-VIII не поширюється на здійснення заходів державного нагляду (контролю) органами ДФС.

Відповідно, з огляду на вищевикладене, судом встановлено, що твердження позивача про неможливість здійснення відповідачем у 2017 році позапланової документальної виїзної перевірки ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» внаслідок дії мораторію, є безпідставними, тому до уваги судом не приймаються.

Щодо посилань позивача на положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71 суд зазначає таке.

Пунктом 3 розділу ІІ «Перехідні положення» цього Закону встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, вказаною нормою встановлено обмеження щодо проведення перевірок лише у 2015 та 2016 роках. Зважаючи, що оскарженим наказом перевірку призначено в 2017 році, посилання позивача на зазначену норму суд не бере до уваги.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем строків проведення перевірки, визначених Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок) суд зазначає таке.

Відповідно до п. 11.9 Розділу ХІ Порядку у разі отримання документів згідно з пунктами 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Призначається та розпочинається перевірка у такі строки:

не пізніше десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу (повідомлення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням);

протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках.

Суд зауважує, що призначення перевірки після спливу зазначеного в Порядку строку згідно вимог чинного законодавства не є підставою для скасування наказу про призначення такої перевірки, правомірного за своєю суттю.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що наказ відповідача від 04.12.2017 № 806 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» зі змінами, внесеними наказом від 19.12.2017 № 863, є правомірним, та підстави для його скасування відсутні.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу від 04.12.2017 № 806 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки зі змінами згідно з наказом від 19.12.2017 № 863 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 12 березня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4